Житомирський апеляційний суд
Справа №281/243/19 Головуючий у 1-й інст. Данчук В. В.
Категорія 33 Доповідач Шевчук А. М.
09 жовтня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №281/243/19 за позовом ОСОБА_1 до Лугинської селищної об'єднаної територіальної громади, Комунального підприємства «Лугинське» про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 22 травня 2019 року, яке ухвалене під головуванням судді Данчука В.В. у смт Лугини,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лугинської селищної об'єднаної територіальної громади та Комунального підприємства «Лугинське», бездіяльність яких просив визнати протиправною щодо розгляду його заяв і виконання обов'язків щодо усунення причин протікання стелі, а також зобов'язати терміново відремонтувати трубу дощового стоку, яка розміщена над його квартирою та стягнути з відповідачів у рівних долях у відшкодування матеріальної шкоди 6 300 грн., яка включає витрати на проведення ремонту електропроводки у розмірі 300 грн. та втрачений дохід в сумі 6 000 грн. Окрім того, у відшкодування моральної шкоди просив стягнути 10 000 грн. Свої вимоги обґрунтовував тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 . Внаслідок пошкодження труби дощового стоку, яка розміщена над його квартирою, вода з атмосферних опадів потрапляє до квартири. Квартира була затоплена неодноразово. Зокрема, мають місце протікання на стелі та стінах, найбільше у коридорі. Протікання є й у місцях проходження електропроводки, що створює загрозу для мешканців квартири. Через такі обставини особа, яка наймала квартиру, відмовився від проживання у ній, у зв'язку із чим втрачено додаткове джерело доходу. За власний кошт він вимушений був ремонтувати електропроводку, на що витратив 300 грн. Приймаючи до уваги, що квартира непридатна для проживання, він не може здати її в оренду або продати. КП «Лугинське» не виконує свої обов'язки балансоутримувача будинку, не проводить його підготовку до осінньо-зимового періоду. У 2018-2019 роках Лугинська селищна об'єднана територіальна громада отримала субвенцію з обласного бюджету, а тому невжиття заходів щодо ремонту дощового стоку, який розміщується над його квартирою, вважає моральним знущанням.
Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 22 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема зазначає про те, що додаткове пояснення селищної ради подане до суду із пропуском строку, а тому суд безпідставно взяв його до уваги. Вважає, що наданих селищною радою доказів насправді не існує. Суд безпідставно надав перевагу доказам відповідачів про відсутність пошкодження труби та не взяв до уваги акт від 27 лютого 2017 року про протікання до квартири. Суд також не врахував тієї обставини, що ремонт і огляд комунальним підприємством труби відбувалися без його присутності. Окрім того, просить звернути увагу на те, що директор КП «Лугинське» погрожував йому побиттям за те, що він намагається у суді захистити свої порушені права.
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволення з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що за позивачем зареєстроване право власності на трикімнатну кватиру АДРЕСА_1 (а.с.4). Квартира розміщена на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонту та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору.
Аварія - пошкодження інженерних мереж, обладнання або конструктивних елементів споруд, що виникло з техногенних або природних причин, які перешкоджають їх подальшій експлуатації відповідно до технічних умов.
Згідно зі змістом ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами.
За заявою ОСОБА_1 від 27 лютого 2017 року комісія у складі двох спеціалістів Лугинської селищної ради та директора Комунального підприємства «Лугинське» провела обстеження квартири АДРЕСА_1 , та за участю заявника 27 лютого 2017 року склала акт про те, що при візуальному обстеженні квартири позивача на стелі у коридорі та біля вікна у спальні виявлені сліди протікання води. При обстеженні покрівлі будинку встановлено, що вона перебуває у задовільному стані. Причиною ж протікання води до квартири ОСОБА_1 є пошкодження труби дощового стоку, яка розміщена на горищі над кватирою споживача. Зазначено, що два погонних метри труби дощового стоку потребує ремонту або заміні.
Обидві сторони підписали даний акт без застережень, тобто вони погодилися, що причиною потрапляння води до осілі позивача стало пошкодження труби дощового стоку.
Комісія у складі директора ПК «Лугинське» та двох контролерів 06 березня 2017 року склала акт про те, що зливна труба відремонтована та перебуває у робочому стані (а.с.29).
Окрім того, 08 серпня 2017 року комісія у складі директора КП «Лугинське» та двох контролерів на даху п'ятиповерхового спірного будинку провела огляд зливної системи та констатувала, що зливна труба знаходиться у робочому стані та заміни не потребує (акт від 08 серпня 2017 року, а.с.30).
Проте, 17 грудня 2018 року позивач звернувся із заявою до відповідачів, у якій зазначав про те, що 12 грудня 2018 року він знову виявив протікання води до стелі прихожої кімнати його кватири. Просив встановити причину протікання та провести необхідні ремонтні роботи (а.с.5,120).
28 грудня 2018 року спеціалістами Лугинської сільської ради та директором КП «Лугинське» було проведено обстеження покрівлі будинку, у якому знаходиться квартира позивача (а.с.68). Актом від 28 грудня 2018 року встановлено, що покрівля будинку перебуває у задовільному стані та її пошкоджень не виявлено, а при обстеженні горища комісія констатувала, що труба зливної дощової каналізації (водовідводу) знаходиться у задовільному стані та слідів протікання на поверхні не містить.
Листом від 29 грудня 2018 року №973 позивачу надана відповідь на його заяву, з повідомленням про те, що проведено обстеження покрівлі будинку та надіслано копію акта (а.с.121-122,124).
Окрім того, 11 січня 2019 року комісія у складі директора КП «Лугинське», двох контролерів та начальника відділу архітектури, містобудування та земельних ресурсів виконкому Лугинської селищної ради склали акт про те, що ними була оглянута труба за адресою: АДРЕСА_1 на даху п'ятиповерхового будинку) та встановлено, що зливна труба знаходиться у робочому стані, протікання не виявлено, а тому труба не потребує заміни (а.с.31).
Із огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами тих обставин, що до 06 березня 2017 року вода внаслідок атмосферних опадів потрапила до оселі позивача у зв'язку з пошкодженням загальної зливної труби, яка знаходиться у багатоквартирному будинку над його квартирою. Відповідачі на звернення позивача від 27 лютого 2017 року відреагували належним чином, у спосіб, передбачений чинним законодавством, тобто обстежили об'єкт, встановили причину потрапляння води та провели ремонтні роботи 06 березня 2017 року, усунувши несправність труби.
У судовому засіданні представник комунального підприємства пояснив, що позивачу в рахунок плати за обслуговування житлового будинку та прибудинкової території були відшкодовані витрати на проведення ремонту стелі його квартири. Проте, він ремонтних робіт не провів, у квартирі не проживає та будує будинок.
Отже, належними доказами (висновками експертів) позивач не простував акти від 27 лютого 2017 року та від 06 березня 2017 року про причино-наслідковий зв'язок - що до оселі позивача вода потрапляла у зв'язку із пошкодженням зливної труби, яка була відповідачами відремонтована 06 березня 2017 року належним чином (якісно), а також акти від 08 серпня 2017 року, від 28 грудня 2018 року та від 11 січня 2019 року про те, що після березня 2017 року покрівля будинку та зливна труба пошкоджень та протікань не мали.
Доводи апеляційної скарги щодо доказової бази та встановлення обставин справи спростовуються вищевикладеним та додаткового правового обґрунтування не потребують. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що надані сторонами на засадах змагальності докази дають підстави для висновку про правомірність діянь відповідачів щодо розгляду заяв позивача та виконання відповідачами обов'язків щодо усунення причин протікання (проведення ремонтних робіт) відповідають обставинам справи, а тому не підлягає до задоволена й похідна вимога про зобов'язання відремонтувати зливну трубу, оскільки відповідачами причина протікання встановлена, належні ремонтні роботи проведені та потреба у ремонті труби відсутня. Окрім того, технічний стан квартири до 06 березня 2017 року не зафіксований.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.
Так, відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
Акт від 15 грудня 2018 року про те, що у місці замокання відчувалося пробивання електричним струмом унаслідок замокання електропроводки у розподільчій коробці суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв як доказ, оскільки висновками спеціалістів причинно-наслідковий зв'язок між потраплянням води від атмосферних опадів до квартири позивача та виходом із ладу електропроводки не встановлено, а дана обставина відповідачем не визнається та входить до предмета доказування, а відтак її встановлення потребує наявності спеціальних знань. Також не доведено й фінансовими документами понесення відповідачем реальних витрат на суму 300 грн., а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції у відмові в задоволенні позову і в цій частині.
Стосовно відшкодування 6 000 грн. на яких позивач наполягає, посилаючись на те, що міг б отримати ці кошти від здачі кватири у найм (оренду), якби до кватири не потрапила вода від атмосферних опадів через несправність стічної труби, упущена вигода також не доведена допустимими доказами, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Так, у матеріалах справи відсутні докази укладення договорів найму (оренди) житла, які б були зареєстровані у житловій організації та із даного доходу були б сплачені податки, тобто наявності договірних відносин тощо, а письмові підтвердження сусіда позивача тієї обставини, що до грудня 2018 року в квартирі проживала особа на ім'я ОСОБА_2 , ще не доводить отримання позивачем доходу та його розміру у наступні шість місяців (а.с.7).
У даному випадку стягнення коштів у відшкодування моральної шкоди є похідним від задоволення інших вимог. Із урахуванням вищевикладеного така вимога не може бути задоволена.
Ураховуючи, що рішення суд першої інстанції ухвалив із додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не змінюють, суд апеляційної інстанції його залишає без змін, що відповідає приписам ст.375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 22 травня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 11 жовтня 2019 року.