іменем України
ун.№759/12581/19
пр.№1-кс/759/4267/19
"10" жовтня 2019 р.
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12016100080002268 від 22.03.2019 року за ознаками складу злочину передбаченого ст. 209 КК України,
11.07.2019 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до суду із скаргою на постанову слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12016100080002268 від 22.03.2019 року за ознаками складу злочину передбаченого ст. 209 КК України.
Судові засідання призначені на 18.07.2019, 09.08.2019, 09.09.2019 заявник просив відкласти, 10.10.2019 заявник не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи Святошинського УП ГУ НП України в м. Києві, що підтверджується відмітками від 19.09.2019 року про отримання повістки, свого уповноваженого представника до суду не направив. Заперечень проти заяви не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
В узагальненні Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що у контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з'явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою скаргою в суд.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи, що скаржник не з'явився в судове засідання з невідомих причин, не надав пояснень по скарзі, та не підтримав свою скаргу, слідчий суддя прийшов до висновку про залишення скарги без розгляду, що не позбавляє заявника повторно звернутися до слідчого судді із зазначеною скаргою, бо остання не вирішувалась по суті.
Керуючись ст. ст.7, 26, 306, 369-372 КПК України, суд,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12016100080002268 від 22.03.2019 року за ознаками складу злочину передбаченого ст. 209 КК України, - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що це не позбавляє його права на повторне звернення із зазначеною скаргою.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1