ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16849/19
провадження № 2/753/7557/19
(заочне)
"15" жовтня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Комаревцевої Л.В.
при секретарі Гаврилюк О.В.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
У серпні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з червня 2012 року і по травень 2017 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ». 31.05.2017 ОСОБА_1 звільнений з роботи за згодою сторін, на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
У зв'язку зі звільненням ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» мав виплатити позивачу всі суми заробітної плати, що належали йому від підприємства в день звільнення. Оскільки відповідач дані виплати здійснив лише частково, утворилась заборгованість у сумі 44 014,52 грн. Позивач також просить стягнути з ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, що скаладає 387 815, 00 грн.
Враховуючи викладене, позивач був змушений звернутися за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою Дарницького районного суд м. Києва від 4 вересня 2019 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, подано заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, відзиву та будь яких заяв, клопотань від відповідача також не надходило.
Відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що з червня 2012 року і по травень 2017 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» на посаді головного спеціаліста, а потім на посаді начальника відділу з питань міжнародних стандартів, обліку та звітності.
Відповідно до наказу №0206-КП від 31.05.2017 позивач був звільнений з роботи за згодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копієм трудової книжки (а.с. 6-9).
На момент звільнення ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі становила 78 418, 76 грн., про що свідчить довідка ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» № 52 від 09.01.2019 (а.с. 12). Після неодноразових звернень позивача, ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» часково сплатило борг по заробітній платі. Залишок заборгованості по заробітній платі на сьогоднішній день відповідачем не виплачено та відповідно до довідки № 49 від 09.01.2019 складає 44 014, 52 грн. (а.с. 13).
Отже, судом достовірно встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 із виплати заробітної плати на день його звільнення 31.05.2017, яка по сьогоднішній день так і не була сплачена, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати йому заробітної плати в день звільнення.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Отже, для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні необхідно встановити факт порушення строків виплати заробітної плати, розмір якої не оспорюється, та наявність вини підприємства у не проведенні такого розрахунку.
Як вже встановлено судом, у відповідача існує заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 із виплати заробітної плати на день його звільнення 31.05.2017 у розмірі 44 014,52 грн., яка на день розгляду цієї справи судом так і не була сплачена позивачу, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати йому заробітної плати.
З наведеного вище суд доходить висновку, що в даному випадку наявна вина підприємства у не проведенні розрахунку з позивачем в день звільнення, оскільки доказів відсутності вини підприємства або існування будь-яких поважних причин, які б виключали відповідальність підприємства за порушення трудового законодавства, відповідачем суду не надано.
Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення, який підлягає стягненню на користь позивача, суд вважає, що розмір середнього заробітку за весь час затримки по день постановлення рішення має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення, та по день ухвалення рішення, тобто за період з 01.06.2017 по 27.08.2019 включно, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).
Аналогічна правова позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 6-195цс134.
Середньогодинна заробітна плата позивача ОСОБА_1 становить 84,86 грн., а середньомісячна кількість робочих годин - 163,5 год., що підтверджується довідкою ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» від 09.01.2019 № 38860, відповідно до Постанови КМУ №100 від 08.02.1995р "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати "(а.с. 11).
Середньоденний заробіток позивача розрахований відповідно до Порядку становить 648, 88 грн. і розраховується відповідно 84,86 грн. х8 годин робочого дня = 678,88 грн.
Період затримки розрахунку при звільнені, за період з 01.06.2017 по дату звернення з позовом до суду - 27.08.2019, становить 558 робочих днів (в 2017 році - 147 днів; в 2018 році - 250днів; в 2019 році - 161 день).
Таким чином, на час звернення до суду з позовом загальна сума за час затримки розрахунку при звільтнені становить 378 815 грн. (678,88 грн. х558 робочих днів за період затримки розрахунку).
Отже, суд вважає, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, здійснений позивачем, не вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року № 100 та може бути прийнятий судом до уваги. За вищенаведеним підрахунком суду середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні складає 378 815 грн.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, а суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 768, 40 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 36,47, 116, 117 КЗпП, суд -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (код ЄДРПОУ 33270581, адреса: Луганьска обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 44 014 (сорок чотири тисячі чотирнадцять гривень) 52 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.06.2017 по 27.08.2019 включно, визначений без утримання податків та інших обов'язкових платежів, у сумі 378 815 (триста сімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (код ЄДРПОУ 33270581, адреса: Луганьска обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5) на користь держави витрати по сплаті судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 15 жовтня 2019 року
Суддя: Комаревцева Л.В.