печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51909/19-к
30 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
30.09.2019 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018000000000315 від 25.05.2018 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження), ОСОБА_15 (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження), ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження), ОСОБА_20 (матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження), ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження), ОСОБА_23 , ОСОБА_24 (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження), ОСОБА_25 (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження), ОСОБА_26 (матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження), ОСОБА_27 (матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження), ОСОБА_28 (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження), ОСОБА_29 (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження), ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження), ОСОБА_5 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження) та ОСОБА_38 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 255 КК України.
Вказані обставини свідчать про те, що закінчення досудового розслідування на даному етапі є неможливим та потребує додаткового строку досудового розслідування, оскільки результати цих процесуальних дій мають суттєве значення для кримінального провадження, тобто для забезпечення повного та неупередженого розслідування, а також для виконання основного завдання кримінального провадження, що визначене ст. 2 КПК України, щоби кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
Так, під час досудового розслідування встановленні обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме:
- протоколами огляду та виїмки кореспонденції від 14.11.2018, 15.11.2018, 17.11.2018, 20.11.2018, 23.11.2018, 13.12.2018, 14.12.2018, 29.12.2018, 29.12.2018, 11.01.2019; 16.01.2019, 18.01.2019, 13.03.2019, 02.04.2019;
- протоколами огляду майна, цінностей, грошових коштів від 12.01.2019, 15.01.2019, 12.02.2019, 01.04.2019, 28.03.2019, 12.03.2019, 13.03.2019;
- протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 12.01.2019, 15.02.2019, 12.02.2019, 01.04.2019, 28.03.2019, 12.03.2019;
- висновками експертів від 25.02.2019 №11-2/7269, 10.01.2019 №11-2/6962, від 08.01.2019 №11-2/6951, від 25.01.0219 №11-2/6950, 03.01.2019 №2/6949, від 14.01.2019 №11-2/6953, від 08.01.2019 №11-2/7277, від 31.01.2019 №11-2/7424, від 28.01.2019 №11-2/7435, від 05.02.2019 №11-2/465, від 18.02.2019 №11-2/466, від 14.02.2019 №11-2/481, від 27.03.2019 №11-2/1266, від 05.03.2019 №11-2/1269, від 18.02.2019 №11-2/802;
- допитами свідків ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 ;
- протоколом обшуку від 10.04.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено наклейки з надписом "BossKokos", електронні ваги, пакувальний матеріал, наркотичні засоби, мобільні телефони, квитанції та накладні з ТОВ «Нова пошта»;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 13.05.2019, в ході якого зафіксовано злочинну діяльність останнього, пов'язану із незаконним розповсюдженням наркотичних засобів та психотропних речовин;
- протоколом допиту як підозрюваного ОСОБА_17 від 14.05.2019, який підтвердив факт розповсюдження ОСОБА_5 наркотичних засобів та перебування у складі злочинної організації;
- протоколом допиту як підозрюваного ОСОБА_19 від 16.05.2019, який також підтвердив факт розповсюдження ОСОБА_5 наркотичних засобів та перебування у складі злочинної організації;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 13.05.2019, в ході якого виявлено дані, що свідчать про злочинну діяльність останнього, пов'язану із розповсюдженням наркотичних засобів шляхом закладок;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний з високим рівнем можливості може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки установлено, що ОСОБА_5 має широке коло знайомих осіб, які також можуть бути причетними до вчинення вказаних злочинів та які з метою уникнення покарання, можуть надати підозрюваному помешкання для переховування від органів досудового розслідування та суду;
- ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що інкриміновані підозрюваному злочини вчинювались з використанням великої кількості банківських карток, мобільної та комп'ютерної техніки, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів підозрюваний може самостійно, або за допомогою невстановлених осіб, які входять до вказаної злочинної організації знищити, сховати або спотворити зазначені документи та речі, які можуть мати значення доказів у кримінальному провадженні та які на даний час у повному обсязі не відшукані органом досудового розслідування;
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків інших підозрюваних експертів спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний є активним учасником злочинної організації дізнавшись про дані свідків, покази інших підозрюваних у злочинах які йому інкримінуються, дані експертів, маючи на це реальну можливість, особисто, або за допомогою інших наразі невстановлених осіб, буде впливати на останніх у цьому кримінальному провадженні задля уникнення покарання;
- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177КПК України, а саме існує ризик того, що підозрюваний, будучи на волі, продовжить свою злочинну діяльність, адже відповідно до зібраних доказів, він не збирався завершувати свою злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний зможе перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.
Таким чином, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, так як наявні у матеріалах провадження дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, такий захід не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.
На даний час у кримінальному провадженні продовжуються проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема:
- провести судові експертизи дослідження матеріалів, речовин, виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» за речовинам, які вилучені під час проведення досудового розслідування, з метою визначення їх належності до наркотичних засобів;
- провести судові балістичні, дактилоскопічні та молекулярно-генетичні експертизи то об'єктам вилученим під час проведення обшуків;
- після отримання результатів експертизи та об'єктів дослідження вирішити питання про належність вказаних об'єктів до кримінального провадження визначити їх місце зберігання;
- звернутися до місцевого суду із клопотанням про продовження строку запобіжних заходів у виглядів тримання під вартою та домашніх арештів відносно підозрюваних, що дасть можливість забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов'язків;
- на підставі отриманих ухвал слідчого судді отримати тимчасовий доступ (здійснити виїмку) матеріалів з банківських установ, ТОВ «Нова Пошта» та інших організацій, послугами яких користувались підозрювані у своїй злочинній діяльності;
- розсекретити матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій;
- після розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, провести їх аналіз, допитати осіб відносно яких вони проводились;
- визначити місце зберігання речових доказів;
- скласти кінцеві повідомлення про підозру та вручити їх;
- долучити матеріали виконання всіх доручень, направлених для виконання оперативним підрозділам в порядку ст. 40 КПК України;
- провести інші необхідні слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, у яких виникне необхідність;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваними та їх захисниками;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів.
Проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій мають суттєве значення для судового розгляду даного кримінального провадження, вирішення кваліфікації дій підозрюваних та на повноту досудового розслідування і судового розгляду.
Провести зазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тобто до 10.10.2019, не представилось можливим, у зв'язку із характером вчинених кримінальних правопорушень, специфікою розслідування даного роду злочинів, об'ємність кримінального провадження, а також у зв'язку із іншими об'єктивними обставинами, які перешкоджали завершити досудове розслідування у зазначений строк.
Слідчий вказує, що на даний час перелік вищевказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не зменшився, і саме обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 забезпечує виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надає можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Враховуючи викладене, а також характер вчинення кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, тяжкість покарання, що загрожує за вчинення вказаних злочинів, особу підозрюваного, те що в нього відсутні сталі соціальні зв'язки, сторона обвинувачення вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить в повній мірі належного проведення досудового розслідування та судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначили, що вказані ризики у клопотанні нічим не підтверджуються, підозра є необґрунтованою.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 10.04.2019 о 11 год. 36 год. затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
10.04.2019 в порядку і з підстав, передбачених ст. ст. 276, 277, 278, 279 КПК України, обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України, а саме: в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також в участі в злочинах, вчинюваних такою організацією, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинене у складі злочинної організації, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
12.04.2019 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 08.06.2019 та визначено заставу у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3842000 грн).
20.05.2019 першим заступником Генерального прокурора України ОСОБА_45 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000315 від 25.05.2018 продовжено до 3 місяців, тобто до 10.07.2019.
30.05.2019 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 10.07.2019 та визначено заставу в розмірі 370 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що скдадає 710770 (сімсот десять тисяч сімсот сімдесят) гривень.
27.08.2019 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 10.10.2019 та визначено заставу в розмірі 370 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що скдадає 710770 (сімсот десять тисяч сімсот сімдесят) гривень.
20.09.2019 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000315 від 25.05.2018 продовжено до 9 місяців, тобто до 10.01.2020.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, які були предметом апеляційного розгляду.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_5 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання, так як станом на день розгляду клопотання, останній не підозрюється у вчиненні насильницького злочину.
Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 500 000, 00 грн. здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, обов'язків які будуть на нього покладені, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Так, слідчий суддя у відповідністі до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії, направлені на встановлення фактичних обставин справи та закінчити досудове розслідування, те, що продовження строку тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018000000000315, строк тримання під вартою до 28.11.2019 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у сумі 500 000, 00 гривень, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_5 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, у разі внесення застави, а саме:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Застава може бути внесена як самими підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Отримувач ТУДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
р/р 37318005112089 ;
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 28 листопада 2019 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1