печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36219/19-к
01 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-
11.07.2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
У судове засідання представник заявника не з'явився, повідомлений про розгляд клопотання належним чином, разом з тим 09.08.2019 до суду надійшла заява, за підписом заявника, про відмову від клопотання.
Прокурор/слідчий, за клопотанням якого накладався арешт, у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив суд, заяви або клопотання, письмові заперечення не подавалися до суду.
Вивчивши клопотання, письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
При цьому, ст. 350 КПК України передбачено, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.
Частиною 1 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладені обставини, оскільки на час надходження до суду клопотання про скасування арешту, не доведено недоцільності застосування такого заходу забезпечення кримінального правопорушення та не встановлено підстав для його відміни, а також враховуючи ту обставини, що вимоги клопотання заявника даний час не підтримуються, приходжу до переконання, що клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись положеннями ст. ст. 26, 174 КПК України,-
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1