справа № 752/19284/19
провадження №: 1-кс/752/9209/19
19.09.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу Київської місцевої прокуратури № 1 м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харківа, громадянина України, українця, офіційно не працюючого, не одруженого, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019100010007844, відомості щодо якого внесені 16.09.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В якості обґрунтувань слідчий зазначив, що у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вважає необхідністю запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків в цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати кримінальні правопорушення у якому він підозрюється, а тому з метою запобігання вищевказаним ризикам та належним чином виконанню завдань кримінального провадження неможливо застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши обґрунтування прокурора, який підтримав клопотання в повному обсязі, думку захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, дослідивши клопотання та копії матеріалів, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання частково, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 16.09.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100010007844 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
16.09.2019, згідно протоколу, ОСОБА_4 затримано, на підставі та в порядку ст. 208 КПК України.
17.09.2019 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Згідно письмового повідомлення про підозру встановлено, що у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 вступили у злочинну змову з метою вчинення умисного, корисливого злочину, а саме таємного викрадення чужого майна з автомобіля марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1 , яке належить потерпілій ОСОБА_6 16.09.2019 о 16 год. 20 хв., перебували за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, де на узбіччі дороги помітили припаркований вказаний транспортний засіб. В подальшому, ОСОБА_7 за допомогою сканеру, відчинив вказаний транспортний засіб та з багажного відділення викрав майно, яке належить ОСОБА_6 на загальну суму 1700,00 грн. Водночас, ОСОБА_8 під'їхав до ОСОБА_7 і забрав його з місця вчинення вказаного кримінального правопорушення з викраденими речами на автомобілі ВАЗ «217030».
Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що наявність обґрунтованого повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні відомостями, які містяться у письмових доказах, зокрема: протоколах допиту потерплої, свідків, протоколах проведення огляду та в інших матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги доведені прокурором обставини, якими слідчий обґрунтовує на підставі ст. 177 КПК України наявність ризиків, викладених у клопотанні.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує обставини на які посилався підозрюваний в якості заперечень щодо клопотання слідчого та дані, які характеризують його особу.
Однак, слідчий суддя вважає, що наведені доводи не можуть свідчити на користь зменшення встановлених ризиків та запобігти іншим способам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованих йому кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, наявність у нього соціальних зв'язків, та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили слідчому судді застосувати до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу та запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
Разом з тим, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує положення п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Враховуючи вищенаведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підлягає задоволенню.
Разом з цим, слідчий суддя задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує вимоги ст. 183 КПК України, відповідно до якої при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе визначити розмір застави, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, розміру завданих збитків потерпілій стороні та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідної до якої розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому втрата застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Разом з тим, враховуючи характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у межах п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна в повній мірі забезпечити належним чином виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому вважає за можливе визначити розмір застави на власний розсуд, який буде достатнім стримуючим засобом для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі їх невиконання.
З урахуванням вищевикладеного та враховуючи всі обставини цього кримінального провадження, характеру вчиненого кримінального правопорушення, розміру заподіяних збитків, даних про особу підозрюваного, його майновий стан, наявність обґрунтованих ризиків, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави в межах 5 (п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На думку слідчого судді саме такий розмір застави здатний забезпечити належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та виконання завдань кримінального провадження.
Разом з цим, обираючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харківа, громадянина України, українця, офіційно не працюючого, не одруженого, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14.11.2019 року, включно.
Початком відліку строку дії запобіжного заходу вважати з моменту фактичного затримання, тобто з 16.09.2019.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 5 (п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10060,00 (десять тисяч шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089, призначення платежу - застава.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає без дозволу слідчого та/або прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти та повідомити усно і письмово слідчого та/або прокурора та слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 та прокурора відділу Київської місцевої прокуратури № 1 м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1