Справа №705/3758/19
3/705/1738/19
11 жовтня 2019 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Уманського ВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення,
- передбаченого ч.2 ст. 183-1 КУпАП,-
В провадженні Уманського міськрайонного суду знаходиться адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 183-1 КУпАП.
Згідно з протоколу серії ГР № 267722 від 23.07.2019 року про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 не сплачує аліменти гр-ці ОСОБА_2 на утримання їхнього сина ОСОБА_3 , 2002 р.н., в результаті чоговиникла заборгованість 29500 грн., що перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Дитина хворіє на церебральний параліч.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ. Однак дані матеріали оформленні неналежним чином, у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 256 КУпАП «Зміст протоколу про адміністративне правопорушення» - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків, потерпілих, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тощо. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Також при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі.
Суддя вивчивши матеріали адміністративної справи, вважає, що є підстави для повернення їх на дооформлення оскільки, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР № 267722 від 23.07.2019 року не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення з врахування особливостей диспозиції ч.2 ст.183-1 КУпАП.
Також у графі «Свідки:…» та у графі «У присутності понятих:», «Підписи понятих» - не зазначено прізвища, імена, по батькові, місця проживання осіб, які б могли підтвердити обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Крім того, у матеріалах наявний протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, проте відсутнє кінцеве процесуальне рішення, прийняте за результатами досудового розслідування за вказаною заявою, що позбавляє можливості суддю визначитись, чи правомірним буде вирішення справи в порядку КУпАП, якщо на даний час здійснюється досудове розслідування, а також визначити строк накладення адміністративного стягнення згідно вимог ст. 38 КУпАП. При цьому, до матеріалів справи було додано «Довідку» від 23.07.2019 року, затверджену начальником Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Завальним С.М., із посиланням на ЗУ «Про звернення громадян».
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речових доказів, протоколу про вилучення речей та документів, а також інших документів. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; потерпілих; свідків; висновком експерта; речовими доказами; протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Головна функція будь-яких доказів, в тому числі і юридичних, обґрунтувати рішення шляхом встановлення об'єктивної істини, що приймається.
Верховним Судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14).
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З урахуванням викладеного, суддя позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим, приходить до висновку про необхідність повернення справи для дооформлення, під час якого необхідно всебічно, повно, і об'єктивно з'ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до суду, адже ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Беручи до уваги викладене, суддя вбачає підстави для повернення до Уманського ВП ГУНП в Черкаській області на дооформлення адміністративного матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.183-1 КУпАП, у зв'язку з його невідповідністю вимогам чинного законодавства України.
Керуючись ст. ст. 255, 256, 283, 284- 285 КУпАП,
Повернути до Уманського ВП ГУНП в Черкаській області адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , що складений за ч.2 ст.183-1 КУпАП, для дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.В. Мазуренко