Справа № 368/1179/19
Рішення 2-о/368/42/19
Іменем України
"11" жовтня 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого - судді Шевченко І.І.
при секретарі Назаренко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України у Київській області про встановлення факту належності документів, -
заявник просить суд встановити факт належності їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , диплому про освіту серії НОМЕР_2 виданого Вінницьким державним педагогічним інститутом ім. М.Островського від 01.07.1978 року на ім'я " ОСОБА_1 ", обґрунтовуючи заяву наступним.
Вона, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_3 виданого Красилівською сільською радою Ставищенського району Київської області 20.08.1956 року, актовий запис № 22.
В подальшому на підставі свідоцтва про народження, вона отримала паспорт на ім'я ОСОБА_1 . В даний час 22.08.2016 року їй видано Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 .
З 01.09.1973 року вона почала навчатися у Вінницькому державному педагогічному інституті ім. М.Островського та 28.06.1978 році рішенням Державної екзаменаційної комісії № 120 їй присвоєно кваліфікацію вчителя фізичного виховання, що підтверджується виданим на її ім'я 01.07.1978 року дипломом серії НОМЕР_2 . Однак, в дипломі була допущена помилка в зазначенні прізвища по-батькові як " ОСОБА_1 " а не як визначено в свідоцтві про народження та в подальшому в паспорті " ОСОБА_1 ".
Факт її навчання підтверджується і відповіддю із Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського від 10.04.2019 року за № 25/399, про те, що дійсно вона навчалася у Вінницькому державному педагогічному інституті імені М. Островського з 01 вересня 1973 року (наказ від 22 серпня 1973року № 77) по 26 серпня 1976 року (наказ від 26 серпня 1976 р. № 83) на денній формі навчання за спеціальністю "Фізичне виховання", та з 26 серпня 1976 р. (наказ від 26 серпня 1976 р. № 83) по 30 червня 1978 р. (наказ від ЗО червня 1978 р. № 64) продовжила навчання на заочній формі за спеціальністю "Фізичне виховання". Отримала диплом НОМЕР_2 , реєстраційний № 120 , виданий 01 липня 1978 р. на ім'я ОСОБА_1 .
Після закінчення інституту вона працювала по професії вчителем фізичного виховання.
В 2006 році їй було призначено пенсію за віком та 17.05.2017 року видано нове пенсійне посвідчення серії НОМЕР_7 .
Раніше про те, що їй не було враховано трудовий стаж за період навчання з 01.09.1973 року по 26.08.1976 року вона нічого не знала, та з даною проблемою для зарахування трудового стажу звернулася з письмовою заявою до пенсійного фонду у Кагарлицькому районі, де дізналася, що для врахування вказаного трудового стажу їй необхідно звернутися до суду для підтвердження факту приналежності диплома про освіту.
04.09.2019 року на її адресу надійшла письмова відповідь із Кагарлицького відділу з обслуговування громадян (сервісний центр) за № 903/П-01 про те, що відповідно до пункту 26 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документів, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові та прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі можу бути встановлено у судовому порядку. Отже, у разі приведення документів у відповідність період навчання у Вінницькому державному педагогічному інституті на денній формі може бути зараховано до трудового стажу.
Так, ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи.
Про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, та п.5 ч.2 вказаної статті суд розглядає справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст.315 ЦПК України.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву, в якій вона просить судовий розгляд проводити у її відсутність. Свою заяву підтримує та просить її задовольнити.
Заінтересована особа в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в які просить судовий розгляд проводити у відсутність представника Пенсійного фонду. Проти задоволення заяви не заперечують.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свободи чи законних інтересів, а суди згідно ч.1 ст.19 ЦПК України розглядають справи у порядку цивільного судочинства, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про належність правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім'я по-батькові, місце і час народження якої, що зазначено в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначених у свідоцтві про народження або в паспорті.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Судом встановлено, що відповідно до паспорту громадянина України, виданого 22 серпня 2016 р. Кагарлицьким РС ГУ ДМС України в Київській області ІНФОРМАЦІЯ_1 . народилася ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого Красилівською сільською рада Ставищенського району Київської області ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 .
20 вересня 1976 р. була заповнена трудова книжка на ОСОБА_1 .
Згідно листа з Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського стало відомо, що ОСОБА_1 дійсно навчалася у Вінницькому педагогічному університету імені М. Островського з 01 вересня 1973 р. (наказ від 22.08.1973 р. № 77) по 26.08.1976 р. (наказ від 26.08.1976 р. № 83) на денній формі навчання за спеціальністю «Фізичне виховання». З 26.08.1976 р. (наказ від 26.08.1976 р. № 83) по 30.06.1978 р. (наказ від 30.06.1978 р. № 64) продовжила навчання на заочній формі за спеціальністю «Фізичне виховання». Отримала диплом НОМЕР_2 , реєстраційний № 120 , виданий 01липня 1978 р. на ім'я ОСОБА_1 .
Заявник ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до пенсійного фонду у Кагарлицькому районі для з'ясування питання чи враховано до стажу час навчання.
04.09.2019 року на адресу заявника надійшла письмова відповідь із Кагарлицького відділу з обслуговування громадян (сервісний центр) за № 903/П-01 про те, що відповідно до пункту 26 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документів, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові та прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі можу бути встановлено у судовому порядку. Отже, у разі приведення документів у відповідність період навчання у Вінницькому державному педагогічному інституті на денній формі може бути зараховано до трудового стажу.
За таких обставин суд вважає, що зазначене у дипломі по батькові заявника як « ОСОБА_1 » є суто механічною опискою вчиненою особою, яка оформлювала вказані документи.
Суд приходить до такого висновку виходячи з матеріалів справи.
За таких обставин суд вважає встановленим юридичний факт належності особі правовстановлюючих документів.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що права заявника є невизнаними, в зв'язку з цим підлягають поновленню, а її заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ЦК України та ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України у Київській області про встановлення факту належності документів - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , диплому про освіту серії НОМЕР_2 виданого Вінницьким державним педагогічним інститутом ім. М.Островського від 01.07.1978 року на ім'я " ОСОБА_1 ".
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 11.10.2019 р.
Суддя І.І. Шевченко