Справа №: 272/845/19
Провадження № 2/272/482/19
10 жовтня 2019 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Карповця В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, суд, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що з 06 лютого 1972 року по 14 вересня 1999 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Під час перебування в шлюбі, а саме 02 квітня 1984 року позивачкою та ОСОБА_5 був придбаний житловий будинок разом з прилеглою земельною ділянкою площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Проведеними фактичними замірами вказаної вище земельної ділянки встановлено, що її площа становить 0,1177 га.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Відповідачі по справі у відповідності до положень ст.1261 ЦК України є спадкоємцями за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 . При цьому, відповідач ОСОБА_2 має намір реалізувати свої спадкові права після смерті спадкодавця та оформити право власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку та на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
В позасудовому порядку позивачка невзмозі реалізувати свої права, зокрема на 1/2 частину житлового будинку, та 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, по АДРЕСА_1 , оскільки на вказане майно відсутні правовстановлюючі документи.
Враховуючи вищезазначене, позивачка просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , як на спільну сумісну власність подружжя; та право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1177 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Судові витрати з відповідачів просить не стягувати.
Позивачка та її представник адвокат Гарастівський С.А. в судове засідання не з'явилися, надіслали на адресу суду заяви в яких розгляд справи просять провести у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, позов просять задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надіслали на адресу суду заяви в яких розгляд справи просять провести у їх відсутність, позовні вимоги визнають, проти задоволення позову не заперечують.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб сформованого 06 березня 2019 року вбачається, 06 лютого 1972 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Гальчинської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, про що зроблено актовий запис №5 (а.с.8). ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є відповідачами по справі, факт родинних відносин підтверджується копіями свідоцтв про народження відповідачів, та копією свідоцтва про шлюб відповідачки ОСОБА_3 , згідно якого остання змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 (а.с.11,13-14). 02 квітня 1984 року на підставі укладеного в селі Гальчин Андрушівського району Житомирської області договору купівлі - продажу будинку посвідченого виконавчим комітетом Гальчинської сільської ради, житловий будинок АДРЕСА_1 , перейшов у приватну власність до ОСОБА_5 (а.с.20). Вищевказаний договір купівлі - продажу будинку від 02.04.1984 в подальшому було втрачено, про що розміщено відповідне оголошення в районній газеті "Новини Андрушівщини" випуск №29 (9975) від 12 липня 2019 року (а.с.22). Згідно довідки виданої Бердичівським МБТІ від 18.02.2019 року №238 вбачається, що станом на 31.12.2012 на житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано, правоустановчі документи не оформлені (а.с.29). На підставі витягу з рішення Гальчинської сільської ради від 17.06.1997 №56 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам" громадянину ОСОБА_5 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23). Проведеними замірами вищевказаної земельної ділянки встановлено, що її фактична площа становить 0,1177 га, що підтверджується план - схемою земельних ділянок виконаною ОСОБА_7 (а.с.26).
Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 вбачається, що 14 вересня 2019 року Андрушівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний запис за №57 (а.с.57). ОСОБА_1 згідно записів погосподарської книги № 2 з 01.06.1972 та по даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Гальчинської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 28.02.2019 №289 (а.с.25).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.21).На день смерті ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , і разом з ним проживали: дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зять дружини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою виданою виконкомом Нехворощанської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 21 листопада 2018 року №1251 (а.с.19).
Зазначені обставини визнані відповідачами, підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст.82 ЦПК України.
Відповідно до ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Згідно ст.16 Закону України "Про власність" майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
В ході розгляду справи судом встановлено, що нерухоме майно, зокрема житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , був набутий померлим ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу будинку під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , тому у відповідності до вимог законодавства він є спільною сумісною власністю подружжя.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що поданий позов є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (в редакції 1969 року), ст.ст.328, 377 ЦК України, ст.ст. 80, 81, 125 ЗК України, ст.ст. 4, 76 - 89, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як на спільну сумісну власність подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1177 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:В. В. Карповець