Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 333/247/19
провадження № 61-13441св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя - доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2019 року в складі колегії суддів: Гончар М. С., Маловічко С. В., Онищенко Е. А.,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив змінити розмір аліментів, які він сплачує на підставі договору про сплату аліментів від 29 жовтня 2018 року на користь відповідача на утримання неповнолітнього сина, до 2 500,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що сторони від шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю і перебуває на її утриманні. 29 жовтня 2018 року між ним та відповідачем був укладений нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів, згідно якого він сплачує аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі, розмір якої становить 6 000,00 грн щомісячно. З моменту укладення договору матеріальний стан позивача значно погіршився, у зв'язку з чим він просить суд змінити розмір аліментів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв'язку з відсутністю підстав для зменшення розміру аліментів, визначеного сторонами договором про сплату аліментів від 28 жовтня 2018 року, оскільки матеріальний стан позивача не погіршився.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2019 року рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 березня 2019 рокускасовано, ухвалено нове рішення, яким позов про зміну розмір аліментів задоволено.
Змінено розміраліментів, які щомісячно стягуються з ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі на підставі договору про сплату аліментів від 29 жовтня 2018 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_4 , з 6 000,00 грн на 2 500,00 грн, починаючи з 20 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив із того, що позивачем доведені його позовні вимоги, а саме, що його майновий стан погіршився порівняно з майновим станом на час укладення договору про сплату аліментів 29 жовтня 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою цього ж суду від 05 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 аргументована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про врахування валового доходу позивача, отриманого ним, як підприємцем, при визначенні його матеріального становища.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність позовних вимог та задоволення позову, оскільки ухвалив постанову на підставі копій письмових доказів, наданих позивачем, які не були ним надані до суду першої інстанції, а тому й не повинні бути прийняті як належні, допустимі та достовірні, а також не з'ясував, чи мав позивач в умовах зміни свого матеріального становища можливість виконувати взяті на себе зобов'язання за договором про сплату аліментів.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У серпні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив,в якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20 травня 1995 року уклали шлюб, від якого мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29 жовтня 2018 року між сторонами було укладено договір про сплату аліментів, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко О. В., умовами якого встановлено розмір, строки та порядок виплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно пункту 2 договору ОСОБА_1 зобов'язався виплачувати аліменти на утримання дитини у виді твердої грошової суми розмір якої за домовленістю сторін встановлений у сумі 6 000,00 грн щомісяця до досягнення дитиною повноліття, а в разі якщо повнолітній син продовжить навчання у вищому навчальному закладі - до його закінчення. У разі зміни курсу національної валюти по відношенню до долару США, сума аліментів, яка сплачується за цим договором, повинна бути не менше еквіваленту 200 доларів США за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день сплати аліментів. За змістом пункту 13 договору за згодою сторін в період дії договору зміни та доповнення до нього вносяться шляхом укладення додаткового договору, посвідченого нотаріально; при відсутності домовленості між сторонами питання зміни чи розірвання цього договору вирішується в судовому порядку.
Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до наведеної норми права підставою для зменшення розміру аліментів може бути таке погіршення майнового стану платника аліментів, яке унеможливлює сплату ним аліментів у попередньо визначеному розмірі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з пояснень позивача у судовому засіданні про те, що його матеріальний стан з часу стягнення з нього аліментів на користь відповідача змінився у зв'язку зі зменшенням загального (валового) доходу, який він отримав як фізична особа - підприємець від своєї діяльності.
Верховний Суд не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частинами першою та другою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Апеляційний суд зменшив розмір аліментів врахувавши докази, надані позивачем у підтвердження зміни його майнового стану, які стосуються витрат, пов'язаних з його трудовою діяльністю, і які не є підставою для зменшення розміру аліментів у розумінні статті 192 СК України.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що договір про сплату аліментів був укладений між сторонами 29 жовтня 2018 року, а вже 16 січня 2019 року (менше ніж через три місяці) ОСОБА_1 звернувся з позовом про зменшення їх розміру, при цьому різниця між доходами позивача на час укладення договору і звернення в суд з позовом становить 74 291,40 грн (1 179 999,14 - 1 105 707,74).
Суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно виходив із того, що позивач не довів факту погіршення його матеріального стану, який би міг бути підставою для зменшення розміру аліментів, визначених за договором між батьками малолітньої дитини.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Оскільки судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано судове рішення місцевого суду, яке відповідає закону, рішення апеляційного суду необхідно скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції (стаття 413 ЦПК України).
Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2019 року скасувати, рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 березня 2019 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. М. Русинчук
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков