26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 221/4016/17
провадження № 61-8457св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
особа, яка подала касаційну скаргу - корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу»,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат»,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» на ухвалу Донецького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року в складі колегії суддів Кочегарової Л. М., Пономарьової О. М., Ткаченко Т. Б.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому посилаючись на те, що рішенням загальних зборів ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» обрана членом наглядової ради, просила зобов'язати ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» укласти з нею письмовий трудовий договір.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та/або акціонерам ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» звільняти та/або відсторонювати від посади та/або припиняти повноваження та/або відкликати та/або приймати рішення про заміну члена наглядової ради ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» ОСОБА_1 та заборонити наглядовій раді ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» організовувати (у тому числі, але не обмежуючись, скликати очні та/або заочні засідання та/або розсилати повідомлення про проведення засідання, проекти рішень (бюлетені для голосування) та проводити засідання, організовувати та проводити голосування з будь-яких питань, з будь-яким порядком денним та будь-яким чином, приймати будь-які рішення (у тому числі, але не обмежуючись, шляхом проведення заочного голосування (опитування), підписувати проекти рішень (бюлетені для голосування), підписувати протокол(и) засідання (в тому числі, але не обмежуючись, протоколи про результати заочного голосування) без участі ОСОБА_1 як члена наглядової ради ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 07 серпня 2017 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та/або акціонерам ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» звільняти та/або відсторонювати від посади та/або припиняти повноваження та/або відкликати та/або приймати рішення про заміну Члена наглядової ради ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» ОСОБА_1
Заборонено Наглядовій раді ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» організовувати (у тому числі, але не обмежуючись, скликати очні та/або заочні засідання та / або розсилати повідомлення про проведення засідання, проекти рішень (бюлетені для голосування) та проводити засідання, організовувати та проводити голосування з будь-яких питань, з будь-яким порядком денним та будь-яким чином, приймати будь-які рішення (у тому числі, але не обмежуючись, шляхом проведення заочного голосування (опитування)), підписувати проекти рішень (бюлетені для голосування), підписувати протокол(и) засідання (в тому числі, але не обмежуючись, протоколи про результати заочного голосування) без участі ОСОБА_1 як члена Наглядової ради ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу» подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» закрито.
Апеляційний суд виходив із того, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції безпосередньо не відновлювались, не змінювались, не припинялись права, інтереси або обов'язки корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», яка є акціонером відповідача, тому указана юридична особа не має права, передбаченого частиною першою статті 352 ЦПК України, на оскарження ухвали суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26 квітня 2019 року адвокат Печена І. В., яка діє в інтересах корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, безпідставно не взяв до уваги того, що корпорація «Індустріальна спілка Донбасу» як акціонер, який володіє 99,42 % статутного капіталу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», шляхом ініціювання проведення та участі у загальних зборах ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», формування порядку денного має право вирішувати будь-які питання діяльності товариства, у тому числі пов'язані зі звільненням та/або відстороненням від посади та/або припиненням повноважень та/або відкликанням та/або заміни ОСОБА_1 як члена наглядової ради ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Крім того, в ухвалі суду першої інстанції про забезпечення позову визнається наявність права акціонерів на прийняття рішень щодо звільнення та/або відсторонення позивача від посади члена наглядової ради, припинення його повноважень та/або відкликання та/або прийняття рішення про заміну позивача, як члена наглядової ради, та безпосередньо встановлено обмеження (звуження) зазначених прав акціонерів. Отже, заявник вважає, що корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу» є особою, яка не брала участі в справі в суді першої інстанції, але відносно якої суд першої інстанції вирішив питання про її права та інтереси, в зв'язку з чим, апеляційний суд закривши апеляційне провадження у справі, порушив право скаржника на судовий захист.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 подала до суду позов до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» про зобов'язання укласти письмовий трудовий договір.
29 травня 2017 року ОСОБА_1 призначена членом наглядової ради ПАТ «ДМК», що підтверджується рішенням загальних зборів акціонерів від 29 травня 2017 року. Цим рішенням визначено, що з членами Наглядової ради укладаються цивільно-правові договори на безоплатній основі. Вона була допущена до виконання посадових обов'язків члена наглядової ради, однак трудовий контракт у письмовій формі ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» із нею не уклав.
ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, яка ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 07 серпня 2017 року задоволена.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Зазначена норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом апеляційного оскарження судового рішення: ними є учасники справи та особи, які участь у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. Оскаржуючи судове рішення, не залучена до участі в справі особа має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 9/189/2011/5003 зроблено висновок про те, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі в справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто суд таким рішенням вирішив спір про право у правовідносинах, учасником яких є заявник, або в цьому рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та обов'язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, представник корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» вказувала, що суд безпідставно обмежив права корпорації як мажоритарного акціонера. При цьому посилалася на норми Закону України «Про акціонерні товариства».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством, вирішувати кожне питання на загальних зборах.
Статтею 6 Статуту ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» визначено обсяг прав акціонерів товариства: брати участь в управлінні товариством (шляхом участі та голосування на загальних зборах); отримувати інформацію щодо господарської діяльності товариства; отримувати у разі ліквідації товариства частину майна; брати участь у розподілі прибутку; реалізовувати інші права, пов'язані з володінням акціями товариства.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
Частиною першою статті 33 цього законуврегульовано, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.
До виключної компетенції загальних зборів належить: право обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради тощо.
Відповідно до пунктів 9.1, 91.16 Статуту ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» загальні збори є вищим органом Товариства; до виключної компетенції загальних зборів належить обрання членів наглядової ради.
Підпунктами 8-10 частини другої статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що до виключної компетенції наглядової ради належить: обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; 9) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди; 10) прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу.
Частиною 3 цієї ж статті зазначено, що питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, установлених цим Законом.
Відповідно до статті 10 Статуту ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» у товаристві створюється наглядова рада, яка здійснює захист прав акціонерів, контролює та регулює діяльність виконавчого органу, і члени наглядової ради обираються акціонерами під час проведення загальних зборів.
Таким чином, положення Закону України «Про акціонерні товариства» та Статут ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» чітко визначають повноваження акціонерів цього товариства, їх права та інтереси.
Ураховуючи викладене, правильним є висновок апеляційного суду, що акціонери можуть подати апеляційну скаргу, якщо судовим рішенням безпосередньо вирішено питання про їх права та обов'язки. У цих осіб немає правових підстав для апеляційного оскарження судового рішення, які в майбутньому лише можуть вплинути на права та обов'язки осіб, які не залучалися до справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2017 року у справі «Фельдман та банк «Слов'янський» проти України» суд підкреслив, що за загальним правилом акціонер компанії не може стверджувати, що він є жертвою стверджуваного порушення прав компанії за Конвенцією (див. рішення у справі «Агротексім» та інші проти Греції від 24 жовтня 1995 року п. 59-72). Проникнення за «корпоративну завісу» або нехтування правосуб'єктністю компанії може бути виправданим лише за виключних обставин, зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або, у випадку ліквідації, через її ліквідаторів (так само п. 66). Таким чином, ЄСПЛ у вказаній справі дійшов висновку, що за звичайних обставин акціонер (навіть мажоритарний) не може звертатися до суду в інтересах банку.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після його відкриття за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Апеляційний суд, встановивши, що суд першої інстанції оскаржуваним рішенням не вирішував питання про права і обов'язки корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», дійшов обґрунтованого висновку про те, що апеляційна скарга корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» не підлягає розгляду в апеляційному порядку, на підставі чого у відповідності до вимог 362 ЦПК України закрив апеляційне провадження.
Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.
Підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, нема, оскільки в задоволенні касаційної скарги відмовлено.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
М. М. Русинчук