25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 219/3049/18
провадження № 61-9743св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),
суддів: Журавель В. І., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Орган опіки та піклування Бахмутської райдержадміністрації,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2018 року в складі судді Фролової Н. М. та на постанову Донецького апеляційного суду від 24 квітня 2019 року в складі колегії суддів Дундар І. О., Корчистої О. І., Тимченко О. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила визнати його батьком малолітньої ОСОБА_3 і стягнути з відповідача аліменти на дитину.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що в період з лютого 2009 року по вересень 2009 року вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася дочка.
Відповідач визнав себе батьком дитини, однак у 2010 році після повернення зі служби в Збройних силах України ОСОБА_2 пішов жити від них із дочкою до своїх батьків і перестав визнавати себе батьком дитини й давати гроші на її утримання.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила вирішити даний спір у судовому порядку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довела в установленому законом порядку обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Донецького апеляційного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Для проведення призначеної апеляційним судом судово-генетичної експертизи відповідач не з'явився, тому відсутні правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 травня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2019 року дана справа призначена до судового розгляду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із лютого 2009 року по вересень 2009 року проживали спільно за адресою: АДРЕСА_1
ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Часів Яр Донецької області, матір'ю дитини записана ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_5
16 січня 2019 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду клопотання про призначення судово-генетичної експертизи.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року клопотання позивача задоволено та призначено судово-генетичну експертизу в даній справі.
Листом від 13 лютого 2019 року № 228 експертна установа просила суд сповістити сторони справи про дату проведення експертизи, яка призначена на 11 березня 2019 року.
22 лютого 2019 року апеляційний суд направив на адреси сторін листи про необхідність з'явитись для проведення експертизи. Відповідачеві такі листи були направлені на дві адреси, зазначені в матеріалах справи.
Листом комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 12 березня 2019 року № 365 ухвала апеляційного суду повернута без виконання в зв'язку з неявкою ОСОБА_2 11 березня 2019 року для проведення експертизи.
28 березня 2019 року направлені відповідачеві листи повернулися на адресу Донецького апеляційного суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскаржувані рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 126 СК України).
Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Направлені апеляційним судом відповідачеві листи про необхідність з'явитись для проведення експертизи повернулись із указаною причиною повернення «за закінченням терміну зберігання», що не дає підстав для висновку про належне повідомлення учасника справи про таку подію.
Відомості про призначення судово-генетичної експертизи відповідачеві та необхідність його явки для її проведення повторно не надсилались.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд не встановив обставини, які мають значення для правильного вирішення даного спору по суті, та дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в даній справі.
За встановлених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 401, 410 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного суду від 24 квітня 2019 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Антоненко
Судді В. І. Журавель
Є. В. Коротенко
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук