11 жовтня 2019 року
Київ
справа №2а/1270/2598/2012
адміністративне провадження №К/9901/24692/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Офісу великих платників податків ДФС, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 №0002278013,
Офіс великих платників податків ДФС подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2019 касаційну скаргу залишено без руху як таку, що подана з порушенням частини першої статті 329 та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а вказані підстави у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.
У межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 09.09.2019, скаржник звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги та поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
На обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження так і клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відповідач посилається на те, що з первинною касаційною скаргою Офіс великих платників податків ДФС звернувся у межах встановленого строку, проте, через відсутність належного фінансування витрат на сплату судового збору, скаржник був позбавлений можливості сплати судовий збір за подання касаційної скарги, у зв'язку з чим ухвалою Верховного Суду від 26.06.2019 касаційну скаргу було повернуто скаржнику.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень, а не нездоланої перешкоди. Будь-які обставини, які пов'язані з адміністративно-організаційною діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у будь-який необмежений після спливу встановленого законом строку реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових/процедурних складнощів, що склались у нього, шляхом зволіканням у виконанні процесуальних обов'язків, зокрема щодо сплати судового збору та надання документа про його сплату.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити Офісу великих платників податків ДФС у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду