Справа № 350/1606/19
Провадження № 2/350/616/2019
09 жовтня 2019 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Максиміва І.В.
з участю секретаря Видойник І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду і до повноліття дитини. Стягнути з відповідача судові витрати по справі. Рішення суду допустити до негайного виконання.
В обгрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 02 вересня 2005 року. Від спільного подружнього життя мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя з відповідачем не склалося, тому рішенням Рожнятівського районного суду від 30 вересня 2010 шлюб між ними розірвано, дитину залишено на проживанні разом з нею. З того часу дитина проживає разом з нею та перебуває на її повному матеріальному утриманні. Відповідач ухиляється від утримання дитини, жодної матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість, оскільки займається ремонтом автомобілів та отримує високі доходи. У зв'язку з тим, що їй самій важко утримувати дитину, вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, направила суду заяву в якій свої позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задоволити, розгляд справи проводити без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, направив суду заяву в якій позовні вимоги визнав частково, зазначив, що згідний сплачувати аліменти на утримання своєї дочки, проте в меншому розмірі ніж просить позивачка, а саме по 1500 гривень щомісячно, оскільки він у добровільному порядку надає дочці матеріальне утримання. Розгляд справи просив проводити без його участі.
За таких обставин суд вважає за можливе, розгляд справи провести без участі сторін, у порядку визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією рішення про розірвання шлюбу від 30.09.2010 та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24.11.2006 (а.с.4, 6).
Неповнолітня дочка сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 та двома молодшими сестрами ОСОБА_5 , 2012 року народження та ОСОБА_6 , 2014 року народження у будинку родичів в с. Вербівка Рожнятівського району, в незадовільних матеріально-побутових умовах, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов складеного комісією Рівнянської сільської ради 30.08.2019 (а.с. 9).
Позивачка доказів того, що відповідач офіційно працевлаштований та має відповідні доходи, як зазначено у позовній заяві, суду не надала та у матеріалах справи такі відсутні.
Разом з тим, за змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставни, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України (частина друга статті 182 СКУ із змінами згідно ЗУ № 2037-VIII від 17.05.2017 року) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 установлений прожитковий мінімум на одну особу на 2019 рік в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років : з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний матеріально надавати допомогу матері (у вигляді сплати аліментів) для утримання дитини.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на утримання дитини, судом враховані наступні обставини: матеріальний стан позивачки, яка не працює, має на утриманні малолітню дочку, потреби дитини на її фізичний та духовний розвиток, а також суд враховує фізичний та майновий стан відповідача, який ніде не працює, однак є особою працездатного віку, може працювати та надавати матеріальне утримання, інших утриманців крім дочки ОСОБА_7 немає, часткове визнання відповідачем позову, а тому суд вважає вимогу позивачки про стягнення аліментів підставною, однак у меншому розмірі ніж заявлено позивачкою, оскільки останньою переконливих доказів про те, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі 3000 грн. не надано.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з відповідача в користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Позивачка відповідно до закону звільнена від сплати судового збору, тому з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 184 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 12 вересня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м .Київ /22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Виконання рішення в межах стягнення суми аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу виготовлення його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Максимів І.В.
Текст рішення складений 09 жовтня 2019 року.