11 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/1450/17
адміністративне провадження №К/9901/27506/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (скаржник) (правонаступник Головного управління ДФС в м. Києві) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0041791306,
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2019 адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.08.2016 №0041791306.
Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 27.06.2019 повернув з тих підстав, що скаржник на вимогу суду (ухвала від 30.05.2019) не сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі. При цьому суд відмовив у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
16.07.2019 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2019.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 апеляційна скарга залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження: рішення суду першої інстанції ухвалено 22.04.2019, апеляційна скарга подана 16.07.2019, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги.
05.08.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, у якому скаржник просив продовжити йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочити сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача з тих підстав, що у строк, визначений судом, скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги та не звернувся до суду із заявою про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
Скаржник подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи довід в касаційній скарзі, що строк на звернення з апеляційною скаргою був пропущений з поважних причин, відповідач посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір через недостатність бюджетного фінансування відповідних видатків на сплату судового збору.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Пунктом 1 частини 2 цієї статті встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019 слугувало те, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги та не звернувся до суду з відповідною заявою про поновлення строку із зазначенням підстав для поновлення терміну на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2019.
У касаційній скарзі скаржник не наводить доводів на спростування вище наведених обставин, встановлених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019, а тому доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є необґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом другим частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду