Справа 350/1437/19
Номер провадження 3/350/411/2019
1
11 жовтня 2019 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В.,з участю секретаря судового засідання Стадник О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , одруженого, працюючого водієм ПП "Явір", українця, громадянина України, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч.1, 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 075678, 18.07.19, близько 14:30 год., у с. Рівня в приміщенні сільської ради, громадянин ОСОБА_1 виражався нецензурними словами в присутності сторонніх громадян, на зауваження не реагував, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №054052 від 31.07.2019, 18.07.2019, о 14:30 у с. Рівня, по вул. С. Бандери водій ОСОБА_1 зі слів громадянки ОСОБА_2 , керував автомобілем "Чері Тіго" д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп"яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп"яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, однак будучи раніше допитаним з приводу інкримінованих йому правопорушень своєї вини у їх вчиненні не визнав та пояснив про те, що він є депутатом Рівнянської сільської ради. Із ОСОБА_2 , яка є головою с.Рівня, в нього склалися неприязні відносини, які тривають декілька років, в основному через те, що він вважає роботу головихи неефективною, у зв"язку з чим, вона постійно стверджує, що "поставить його на місце". 18.07.2019 він приїхав на засідання сесії, на якій поводив себе культурно і врівноважено. Разом з іншими депутатами обговорював питання які виносилися на розгляд сесії, і висловлював свою думку стосовно них. Його думка стосовно деяких питань, які розглядалися депутатами, як завжди не подобалася сільській головисі ОСОБА_2 , яка в черговий раз безпідставно почала стверджувати, що ніби-то він знаходиться в стані алкогольного сп"яніння і його поведінка є неадекватною. У зв"язку з цим, ОСОБА_2 викликала працівників поліції, які з'ясовували у нього чи він дійсно вчинив хуліганство. Пояснивши поліцейським все, що відбулося і чому ОСОБА_2 їх викликала, працівники поліції сказали, що їм і так все зрозуміло, що вони знають скандальний характер сільської головихи, і вони не вірять в те, що він вчинив хуліганство. Однак, через те, що ОСОБА_2 може і буде писати на них кляузи, якщо вони не складуть на нього протокол за хуліганство, запропонували йому поїхати в лікарню, де формально пройти огляд на стан сп'яніння. В лікарні він відмовився проходити огляд, оскільки хуліганства не вчиняв і пропозицію пройти огляд вважав для себе принизливою. Після цього поліцейські склали протокол про вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. На його запитання:" Чому ви склали протокол, якщо я нічого протиправного не вчинив", поліцейський вибачився і ще раз наголосив, що вони мусять скласти протокол, оскільки в разі не складання такого ОСОБА_2 своїми кляузами їх замучить. 31.07.2019 працівник поліції запросив його для складання протоколу за ст.130 КУпАП випрадовуючись при цьому, що він мусить це зробити, оскільки ОСОБА_2 надала начальнику поліції відеодиск, з якого видно, що він приїхав до приміщення сільради на автомобілі. Протокол за ст.130 ч.1 КУпАП також було складено без жодних підстав, оскільки 18.07.2019 він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, не керував транспортним засобом, його не зупиняли працівники поліції, а для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він був запрошений не у зв'язку з керуванням транспортним засобом. Відсутність вимоги пройти огляд на стан сп"яніння через підозру в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп"яніння, виключає порушення п.2.5 ПДР.
Будучи допитаним в судовому засіданні інспектор СРПП № 4 Рожнятівського відділення поліції Гриник В ОСОБА_3 М ОСОБА_3 дав суду показання про те, що 18.07.2019 ним було отримано повідомлення на службовий планшет від голови Рівнянської сільської ради ОСОБА_2 про те, що депутат сільської ради ОСОБА_1 приїхав до приміщення сільської ради власним автомобілем у стані алкогольного сп"яніння, та вчинив скандал з головою та іншими депутатами сільської ради. Прибувши на виклик з"ясували, що на момент їхнього приїзду ніякого конфлікту між присутніми у приміщенні сільської ради немає, ОСОБА_1 поводив себе цілком адекватно, однак головиха наполягала на тому, що ОСОБА_1 вчинив хуліганство під час спілкування з нею. На вимогу головихи він запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння в медичному закладі, від якого він відмовився. Після цього ОСОБА_1 було доставлено у Рожнятівське ВП для оформлення адміністративного протоколу за ст.173 КУпАП. 29.07.2019 ОСОБА_2 надала в розпорядження поліції компакт-диск із відеозаписом, на якому вбачається, що ОСОБА_1 18.07.2019 приїхав до приміщення сільської ради на автомобілі. Зі слів ОСОБА_2 водій ОСОБА_1 керував автомобілем перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, тому за наполяганням головихи і тільки з її слів 31.07.2019 на ОСОБА_1 було складено протокол за ст.130 ч.1 КУпАП. Фактично, ніхто з працівників поліції не бачив, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом, не зупиняв автомобіль під його керуванням, не мав змоги переконатися чи були у нього ознаки алкогольного сп"яніння, а пропозиція ОСОБА_1 пройти 18.07.2019 огляд на стан алкогольного сп"яніння зумовлена не вчиненням ним правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а хуліганства. Тобто стверджувати, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп"яніння в розумінні п.2.5 ПДР, немає підстав.
Аналогічні по суті показання дав суду свідок ОСОБА_4 - інспектор СРПП Рожнятівського відділення поліції.
Свідок ОСОБА_5 дав суду показання, про те що 18.07.2019 був запрошений поліцейським бути свідком проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння невідомої особи, яка зі слів поліцейського вчинила хуліганство. Приїхавши в Рожнятівську ЦРЛ побачив, що такою особою являється його співробітник по роботі ОСОБА_1 , тому він розвернувся і поїхав геть.
Свідок ОСОБА_6 - депутат Рівнянської сільської ради дав показання про те, що 18.07.2019 в Рівнянській сільській раді відбувалося засідання сесії ради, на якій був присутній ОСОБА_1 , який також є депутатом. Під час обговорення питань, які виносилися на розгляд сесії ОСОБА_1 проявляв своє невдоволення шляхом бурмотання. Він звернув увагу на поведінку ОСОБА_1 , і зрозумів, що останній перебуває у стані алкогольного сп"яніння, а до приміщення сільради він приїхав на своєму автомобілі.Стверджує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують неприязні стосунки протягом тривалого часу.
ОСОБА_2 - голова с.Рівня дала суду показання про те, що 18.07.2019 близько 14 год. під приміщення сільської ради приїхав депутат ОСОБА_1 , під час спілкування з яким зрозуміла, що він перебуває в стані алкогольного сп"яніння, був агресивно налаштований, почав викрикати та ображати її нецензурними словами. Вона вирішала викликати працівників поліції, яких просила об"єктивно розглянути конфлікт. Пізніше вона переглянула записи камери відеоспостереження, які знаходяться біля її будинку і встановила, що ці записи підтверджують факт приїзду ОСОБА_1 до приміщення сільської ради на автомобілі. Тому вона 29.07.2019 передала працівникам поліції записи з відеокамер для того, щоб вони склали на ОСОБА_1 протокол за ст.130 ч.1 КУпАП.Не заперечила, що між нею та ОСОБА_1 тривалий час існують неприязні стосунки.
Вислухавши особу стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та свідків, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчинення інкримінованих йому правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч.1, 173 КУпАП не доказана виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно до ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України є особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп"яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Отже, обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування транспортним засобом в стані сп'яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно приписів п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок огляду на стан сп'яніння визначений ст.266 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно з ч. 3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За приписами ч. 6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як визначено п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядку), огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Відповідно до п. 6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. А згідно п. 8 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як стверджує в своїх поясненнях ОСОБА_1 , він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, працівниками поліції його транспортний засіб не зупинявся, а пропозиція працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння була зумовлена ніби-то вчиненням ним дрібного хуліганства, а не у зв"язку з керуванням автомобілем з ознаками алкогольного сп"яніння.
Зазначене підтверджується і вищенаведеними показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8
Протоколом серії ДПР 18 № 054052 від 31.07.2019 підтверджено, що підозра працівника поліції в тому, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп"яніння грунтувалася виключно на поясненнях ОСОБА_2 ( а.с.2).
Окрім цього, як вбачається із протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 177 від 18.07.2019, причиною такого огляду є підозра у вчиненні «дрібного хуліганства», тобто направлявся ОСОБА_1 для проведення огляду на стан сп"яніння у зв"язку з ймовірним вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173, а не ст.130 ч.1 КУпАП ( а.с.12).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Отже, судом встановлено, що працівник поліції не вимагав у ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп"яніння у зв"язку з підозрою в керуванні автомобілем в стані алкогольного сп"яніння, тому суд вважає не підтвердженою вину ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР, а тому в його діях відсутня об"єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Щодо інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушеннято суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії,що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.
За відсутності такого мотиву відсутнє і дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення дрібного хуліганства, об"єктивна сторона якого проявилася в тому, що він 18.07.19, близько 14:30 год., у с. Рівня в приміщенні сільської ради, виражався нецензурними словами в присутності сторонніх громадян, на зауваження не реагував.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом тривалого часу існують неприязні стосунки. Зазначену обставину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також свідок ОСОБА_6 не заперечили і в судовому засіданні.
З пояснень працівників поліції вбачається, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП відбулася на підставі пояснень ОСОБА_2
Однак, як в протоколі про адміністративне правопорушення від 18 липня 2019 року так і в інших матеріалах справи не зазначено і не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення.
Тобто у справі відсутні будь-які докази порушення громадського порядку та спокою громадян.
Натомість із змісту наданих ОСОБА_6 , а також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснень вбачається, що словесний конфлікт між останніми був викликаний особистими неприязними відносинами і не супроводжувався порушенням громадського порядку і спокою інших громадян.
Даючи оцінку поясненням ОСОБА_9 ( а.с.7-9) суд вважає їх недопустим доказом у справі, оскільки ці пояснення працівник поліції не брав і не міг брати до уваги при складанні протоколу серії АПР 18 № 075678, оскільки протокол складений 18.07.2019, а пояснення ОСОБА_9 датовані 24.07.2019 .
З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За змістом ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до п.1 ст. 247 КпАП України обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених вище обставин, а також, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч.1, 173 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю складу правопорушень.
Керуючись ст.ст. 247 ч.1 п. 1 КУпАП, суд -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130 ч.1, 173 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд.
Суддя: