Справа № 341/1551/18
Провадження № 1-кп/349/20/19
іменем України
11 жовтня 2019 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018090140000101 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з базовою середньою загальною освітою, неодруженого, раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3
Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися.
Обвинувачений та його захисник заперечили щодо продовження строку тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід .
Клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, до 14 жовтня 2019 року.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до обвинувального акту, 08 квітня 2018 року близько 21 год 00 хв. ОСОБА_3 ,будучи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров'я потерпілого та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_6 один удар в ділянку голови, від чого останній втратив рівновагу та вдарився головою до стіни.
Близько 22 год 00 хв. 08 квітня 2018 року ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 ще кілька ударів кулаком у ділянку правого плеча, тулуба та обличчя.
Приблизно о 01 год 00 хв 09 квітня 2018 року ОСОБА_3 з метою продовжити свої протиправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , прийшов разом із ОСОБА_7 до кімнати де перебував ОСОБА_6 та підійшовши до дивану на якому останній лежав, тримаючи у руках дерев'яну ніжку від стільця,яку відібрав від ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров'я потерпілого та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_6 даним дерев'яним предметом декілька ударів по ногах і тулубу. Відкинувши дерев'яну палку, сів зверху на лежачого на дивані ОСОБА_6 та наніс кулаками ОСОБА_6 ще декілька ударів в ділянку голови. ОСОБА_3 припинив протиправні дії щодо ОСОБА_6 лише після втручання знайомого ОСОБА_8 , який відтягнув ОСОБА_3 від ОСОБА_6 .
Близько 03 год 00 хв. 09 квітня 2018 року ОСОБА_6 після розпивання спиртних напоїв, ліг у кімнаті на диван на якому напередодні лежав ОСОБА_3 . Повернувшись до кімнати, ОСОБА_3 побачив лежачого на дивані ОСОБА_6 , що його обурило та підійшовши до дивана, схопив ОСОБА_6 за одяг та почав шарпати з вимогою звільнити його диван. Однак, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не реагував на вимогу ОСОБА_3 , що його ще більше обурило. ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров'я потерпілого та бажаючи їх настання, наніс лежачому на дивані ОСОБА_6 численні удари руками по тулубу та голові, від яких ОСОБА_6 захищаючись,прикрився руками і більшість цих ударів ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 в ділянку верхніх кінцівок. У цей час до ОСОБА_3 підійшов ОСОБА_7 та тримаючи в руках відламану від стільця дерев'яну ніжку, наніс ОСОБА_6 декілька ударів по нижніх кінцівках. ОСОБА_3 відібрав у ОСОБА_7 даний дерев'яний предмет та наніс ним ОСОБА_6 ще кілька ударів по верхній частині тулуба. Протиправні дії ОСОБА_3 , спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 були зупинені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вимогу яких він відійшов від ОСОБА_6 .
Всього ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 не менше 13-24 ударів у ділянку голови та близько 30 ударів у ділянки верхніх та нижніх кінцівок, в результаті чого заподіяв йому ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з синцями та саднами у ділянках обличчя, крововиливами у м'які тканини голови в лобно-тім'яно-скроневій ділянці справа, у тім'яно-скроневій ділянці зліва, над твердою мозковою оболонкою у тім'яно-потиличній ділянці справа та зліва, під м'яку мозкову оболонку у тім'яних ділянках зліва та справа, у потиличній ділянці зліва, в речовину головного мозку ділянці довгастого мозку, яка ускладнилась набряком та набуханням речовини головного мозку, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя у момент спричинення,від яких ОСОБА_6 помер у період від декількох хвилин до трьох годин, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та саден у ділянках лівої ноги та обох рук, садна у ділянці правої ноги та синця у ділянці мошонки зліва.
Отже,ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а за змістом ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я визнається найвищою соціальною цінністю.
За змістом частини першої статті 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі вищевикладеного, з метою запобігти переховуванню обвинуваченого від суду, недостатності застосування на даний період часу більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цьому ризику та враховуючи те, що судове провадження не може бути завершене до спливу строку дії ухвали Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2019 року суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 196, 331 КПК України,
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на шістдесят днів, до 09 грудня 2019 року, включно.
Строк дії ухвали - до 09 грудня2019 року.
Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1