Справа № 349/1545/19
Провадження № 2-а/349/28/19
іменем України
11 жовтня 2019 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Могили Р. Г.,
за участі секретаря судового засідання Боянівської Г. М.,
учасники судового провадження:
представник позивача адвокат Окуневич М. В.,
представник відповідача інспектор поліції Базюк М.І,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 349/1545/19 за позовом ОСОБА_1 до Рогатинського відділення поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Окуневич М. В., звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора поліції Базюка М.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ № 1481516 від 02 вересня 2019 року, згідно з якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - ненадання переваги у русі пішоходу на нерегульованому пішохідному переході, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності доказів, який би підтвердили факт вчинення ним адміністративного правопорушення, зокрема немає фотозйомки та відеозапису з даними про правопорушення.
Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року замінено первісного відповідача інспектора Рогатинського відділення поліції Базюка М.І. на належного відповідача - Рогатинське відділення поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області ( далі - Рогатинське ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області).
У судовому засіданні представник позивача адвокат Окуневич М. В. позов підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач відзиву на позов не надавав, представник відповідача інспектор поліції Базюк М.І. суду пояснив, що водій ОСОБА_1 02 вересня 2019 року о 18 год. 39 хв. керуючи автомобілем допустив порушення правил дорожнього руху, а саме не надав дорогу пішоходу на пішоходному переходу. Порушення було зафіксовано на відеозаписі, який був відтворений для водія на місці зупинки, з чим він і погодився. На даний час відеозапис не збережений .
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову повністю з огляду на таке.
Так, 02 вересня 2019 року інспектор Рогатинського відділення поліції Базюк М.І. виніс постанову серії ЕАВ № 1481516 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, зокрема, відповідальність за ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах у виді накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Пунктом 18.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно з позовною заявою в постанові про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення не зазначено жодного доказу на підтвердження факту вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 щодо застосування ст. 77 КАС України, ст. 251 КУпАП, йдеться про те, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказ вчинення нею правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідач, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, не надав суду жодного доказу на підтвердження обставин щодо ненадання ОСОБА_1 переваги у русі пішоходу на нерегульованому пішохідному переході.
На підставі наведеного суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 241-244, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Рогатинського відділення поліції Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ № 1481516 від 02 вересня 2019 року та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р. Г. Могила