07 жовтня 2019 р.Справа № 520/3477/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
представник позивача ОСОБА_1
представник відповідача Шевченко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 24.07.19 року по справі № 520/3477/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "РАДІЙ, ЛТД"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "РАДІЙ, ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправними, такими, що не відповідають вимогам п. 86.7 п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, дії ГУ ДФС у Харківській області щодо: недотримання строків повідомлення про розгляд заперечень на Акт камеральної перевірки № 17293/20-40-12-10-09/14075757 від 27.11.2018 р., недотримання строків розгляду заперечень, позбавлення ТОВ фірма “Радій, ЛТД” можливості взяти участь в розгляді заперечень на Акт перевірки, і, як наслідок, фактичного залишення заперечень без розгляду, а також недотримання строків і порядку прийняття податкового повідомлення - рішення № 0003885305 від 13 грудня 2018 року; скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області №0003885305 від 13 грудня 2018 року про застосування штрафних санкцій на 102966,90 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "РАДІЙ, ЛТД" задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0003885305 від 13 грудня 2018 року про застосування штрафних санкцій на суму 102966,90 грн. (сто дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість гривень 90 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "РАДІЙ, ЛТД" (вул. Дніпропетровська, буд. 223, к.8-9, м. Мерефа, Харківська область, 62472, код 14075757) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код 39599198) суму сплаченого судового збору у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Зазначив, що юридичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень обрав приписи п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, а фактичною підставою послугували судження владного суб'єкта про реєстрацію платником власно складених податкових накладних поза межами визначеного законом строку. Оскільки заперечення на акт перевірки були розглянуті та надана відповідь, в своїх запереченнях платником не спростовано висновки акту камеральної перевірки відносно порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І та в порядку п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "РАДІЙ, ЛТД" (код 14075757) з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий - жовтень 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.11.2018 р. №17293/20-40-12-10-09/14075757.
Згідно висновків акту перевірки від 27.11.2018 р. №17293/20-40-12-10-09/14075757 встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "РАДІЙ, ЛТД" граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено абз.14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена абзацом другим пункту п.120-1.1. ст.120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України.
На підставі висновків зазначеного акту перевірки №17293/20-40-12-10-09/14075757 від 27.11.2018 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003885305 від 13.12.2018 року, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1.1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних застосовано штраф всього у розмірі 102966,90 грн.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки ТОВ фірма "РАДІЙ, ЛТД" 06.12.2018 р. звернулась до Головного управління ДФС у Харківській області із запереченнями на акт камеральної перевірки.
На адресу підприємства 26.12.2018 надійшли листи Головного управління ДФС у Харківській області від 17.12.2018 про дату розгляду заперечення на акт перевірки разом з листом ГУ ДФС у Харківській області від 17.12.2018 про розгляд заперечень.
Не погоджуючись із діями відповідача при розгляді заперечень та прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0003885305 від 13.12.2018 року прийняте відповідачем з порушенням порядку, передбаченого п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, передчасно, без наявності повноважень керівника контролюючого органу на прийняття такого рішення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, враховуючи положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно із п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як свідчать матеріали справи юридичною підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень обрав приписи п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а фактичною підставою послугували судження владного суб'єкта про фактичну реєстрацію платником власно складених податкових накладних поза межами визначеного законом строку.
Так, відповідно до абз. 2 п.п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
Окрім того, згідно з абз. 4 п.п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/ реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
Таким чином, законодавець запровадив два виключення із загального правила складання (виписування) постачальником товарів (робіт, послуг) податкових накладних за кожною окремою господарською операцією, з яких до позивача підлягає застосуванню абз. 4 п.п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України.
Так, позивач у спірних правовідносинах за підсумками кожного дня роботи складав податкові накладні за відомостями реєстраторів розрахункових операцій.
У силу дії абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Між тим, законом відокремлено і спеціальний випадок, що включений до абз. 4 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у силу дії якого податкові накладні, що не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, постачальник товарів (робіт, послуг) має безумовний обов'язок провести реєстрацію у межах визначених законом строків у Єдиному реєстрі податкових накладних і тих податкових накладних, котрі не надаються покупцю, і тих податкових накладних, котрі складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Строк для згаданої реєстрації визначений абз. 14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України і складає: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Абзацом 15 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Судом встановлено, що платник у спірних правовідносинах фізично здійснив реєстрацію податкових накладних, складених у порядку абз. 4 п.п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України. Але така реєстрація була проведена поза межами визначеного законом строку.
За приписами п.120-1.1 ст. 120.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, на відміну від абз.4 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України законодавець не розрізняє податкові накладні на ті, котрі не надаються покупцю та на ті, котрі складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Колегія суддів вважає помилковим посилання позивача на те, що належність податкової накладної до критерію "що не надається отримувачу (покупцю)", може слугувати самостійною підставою для звільнення від відповідальності за вказане порушення, оскільки даний критерій є загальним, який повинен включати одну з обов'язкових (спеціальних) ознак (критеріїв): 1) складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Натомість виняток з загального правила настання юридичної відповідальності за несвоєчасну реєстрацію законодавцем встановлено лише для тієї податкової накладної, котра одночасно і не надається отримувачу (покупцю), і одночасно складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач здійснював реалізацію медикаментів та фармацевтичних товарів, а відповідно до ст. 197 Податкового кодексу України вказаний позивачем вид операції не звільнений від оподаткування та відповідно до ст. 195 Податкового кодексу України не підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.
Такий правовий підхід законодавця обумовлений тим, що за цими господарськими операціями (слід розуміти які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) не відбувається стягнення податку на додану вартість, а відтак, питання часу (своєчасного чи несвоєчасного) включення цих податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних не створює загрози для фінансових інтересів Держави, котрі полягають у забезпеченні проведення безперешкодної та повної перевірки відповідності арифметичної величини показника поданої платником декларації з ПДВ арифметичній величині сукупного показника загального розміру податку за виписаними таким платником податковими накладними, зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 по справі №816/1488/17, від 11.12.2018 по справі №820/2298/18, від 11 грудня 2018 по справі №807/68/18.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
З наданих пояснень представника позивача, судом встановлено, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять код ставки податку на додану вартість «20», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20%, тобто не є такими, що оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, вказані податкові накладні, які не надавались покупцю (отримувачу) та зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20%.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Що ж стосується позиції суду першої інстанції щодо порушення порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.86.8 статті 86 ПКУ (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Аналіз вказаної норми Податкового кодексу України свідчить про те, що нею встановлено строки, протягом яких податковий орган приймає податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки та забезпечує право платника податків на подання заперечень на акт перевірки. Наслідки порушення цих строків положення цієї статті не передбачають.
Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 по справі №820/212/16, від 11.12.2018 по справі №820/2298/18.
Слід зазначити, що в постанові Верховного Суду від 15.01.2019 по справі №826/3576 на яку посилається позивач, зазначено, що позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків актів перевірок, а спірні рішення прийняті до спливу строку подачі платником заперечень проти висновків результатів контрольних заходів.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивач скористався своїм правом подання заперечень на акт перевірки. Вказані заперечення в межах законодавчо визначеного строку (згідно п.86.7 ст. 86 ПКУ протягом 7 робочих днів, що настають за днем їх отримання) були розглянуті контролюючим органом. Оцінка доводам, викладеним у цих запереченнях, була надана у листі ГУ ДФС у Харківській області №52522/10/20-40-53-05-16 від 17.12.2018 про розгляд заперечень позивача. Позицію контролюючого органу щодо вчинення платником податків податкового правопорушення після розгляду заперечень та акт перевірки змінено не було.
Із змісту заперечень на акт перевірки вбачається, що доводи заперечень є тотожними доводам позову та полягають виключно у тлумаченні норми закону (п. 120-1.1 ст.120.1 Податкового кодексу України) і не змінюють фактичних обставин спірних правовідносин, не свідчать про можливість існування помилки у кваліфікації подій як податкового правопорушення.
Вищезазначені обставини не впливають на вирішення спору, оскільки не спростовують обов'язку ТОВ фірма «Радій, ЛТД» сплатити штраф за допущене порушення податкового законодавства. Такий висновок відповідає приписам ст. 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення - рішення №0003885305 від 13.12.2018 року прийняте відповідачем з дотриманням порядку, передбаченого п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, своєчасно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже позовні вимоги про його скасування є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року по справі № 520/3477/19 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "РАДІЙ, ЛТД" відмовити .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 11.10.2019 року