08 жовтня 2019 р.Справа № 520/2141/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Гончаренко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.06.19 року по справі № 520/2141/19
за позовом Фізичної особи-підприємця Маценка ОСОБА_2
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог від 21.03.2019 року, просив суд:
- визнати протиправними та незаконними дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо проведення інспекційного відвідування;
- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4339/289/АВ/П/ТД-ФС від 21.02.2019 року, складену Головним управлінням Держпраці в Харківській області.
В обґрунтування позову позивач посилається на неправомірність висновків акту інспекційного відвідування та на те, що оскаржувана постанова №ХК4339/289/АВ/П/ТД-ФС від 21.02.2019 року про накладення штрафу винесена незаконно, з грубим порушенням його прав. Крім того, відповідач не надав разом із актом копію відеозапису щодо фіксування інспекційного відвідування. Зазначив, що законних підстав накладати на нього штраф за допуск до роботи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 у відповідача не було, оскільки з усіма вказаними особами, окрім ОСОБА_10 (яку позивач не знає) укладено цивільно - правові договори, а гр. ОСОБА_11 взагалі не працювала у позивача. Таким чином, жодних порушень норм діючого законодавства про працю, а саме ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, позивач не допускав, викладені в оскаржуваній постанові факти не відповідають дійсності.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4339/289/АВ/П/ТД-ФС від 21.02.2019 року, складену Головним управлінням Держпраці в Харківській області.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 7511 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області.
Не погодившись з вказаним висновком суду першої інстанції, відповідачем Головним управлінням Держпраці у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 в частині скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ХК4339/289/АВ/П/ТД-ФС від 21.02.2019 року скасувати, прийняти у зазначеній частині постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. В іншій частині рішення залишити без змін.
В обґрунтування апеляцыйноъ скарги выдповыдач зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування позивача було встановлено порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме 6 працівників фактично було допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
В судовому засіданні представник позивача просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 скасувати, з підстав наведених в апеляційній скаргі та у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 . відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця з 17.10.2018 року, номер запису: НОМЕР_2 211 000 0000 003495. Основним видом економічної діяльності позивача - роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.22).
Свою діяльність підприємець ОСОБА_3 здійснює через продовольчий магазин "Мяснова" (м. Харків, вул. Чернишевського, буд. 50).
14.11.2018 року № 02-52/18 Харківською місцевою прокуратурою № 2 на підставі ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" направлено за належністю для розгляду по суті в межах компетенції звернення гр. ОСОБА_12 від 08.11.2018 року, в якому повідомлялося, що в мережі продовольчих магазинів "Мяснова" використовується праця без офіційного оформлення трудових відносин з працівниками.
На підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 22.01.2019 року № 01.01-07/152 про проведення заходів державного контролю ФО-П ОСОБА_3 оформлено направлення № 01.01-94/02.03/317 від 22.01.2019 року на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об'єкту відвідування.
Службові посвідчення та направлення на проведення заходу державного контролю пред'явлено ФО-П ОСОБА_3 23.01.2019 року, копію направлення ним також одержано, про що свідчить особистий підпис позивача в направленні.
В подальшому, на підставі вказаних наказу та направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області здійснено спробу проведення інспекційного відвідування за фактичною адресою здійснення своєї діяльності ФОП ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ). У зв'язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.01.2019 року №ХК4339/289/НП, від 23.01.2019. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 01.02.2019 року.
Відповідачем сформовано вимогу про надання документів від 23.01.2019 року №ХК4339/289/НД, якою зобов'язано надати суб'єкту господарювання документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування та надано строк для виконання вимог та надання необхідних документів для проведення інспекційного відвідування.
Вказані акт та вимогу про надання документів направлено рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу позивача.
01.02.2019 року позивачем надано відповідачу оригінали та завірені копії витребуваних документів відповідно до вимоги про надання документів від 23.01.2019 року №ХК4339/289/НД.
За результатами проведеного інспекційного відвідування з питань додержання працевлаштування працівників ФО-П ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 магазин "Мяснова") з 23.12.2018 року по 01.02.2019 року інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ХК4339/289/АВ від 01.02.2019 року.
За результатами проведеного інспекційного відвідування встановлено ряд порушень, в тому числі:
- працівників, виконуючих роботи з прибирання та функції з продавця в магазині (гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_9 ), фактично допущено до роботи без укладання з ними трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України;
- заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки не виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпуски, чим порушено ч.4 ст. 115 КЗпП України та Закону України "Про відпустки";
- повідомлення про прийняття на роботу до органів ДФСУ за місцем його обліку як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком до цього документа, до початку роботи працівників за укладеними трудовими договорами не надано, що є порушенням встановленого законодавством порядку, оскільки працівника допущено до робочого місця до моменту отримання органом ДФСУ повідомлення про прийняття, чим порушено Порядок повідомлення органам ДФС про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2015 року № 413;
- тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів не скорочена на 1 годину, чим порушено ч.1 ст. 53 КЗпП України.
На підставі акту перевірки відповідачем складено припис про усунення порушень №4339/289/АВ/П від 01.02.2019 року, яким відповідач зобов'язав позивача усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення. Надано строк для усунення порушень - до 14.02.2019 року та до 01.03.2019 року.
Примірники акту інспекційного відвідування №ХК4339/289/АВ від 01.02.2019 року, припису №4339/289/АВ/П від 01.02.2019 року та двох дисків направлено поштою рекомендованою кореспонденцією з описом відправлення на юридичну адресу позивача та ним отримано 07.02.2019 року, що підтверджено в повідомленні про вручення.
На виконання пунктів 1 - 4 припису №4339/289/АВ/П від 01.02.2019 року, 14.02.2019 та 28.02.2019 року позивач направив поштою до Головного управління Держпраці у Харківській області письмові пояснення з доданими до них документами: повідомлення про прийняття на роботу, квитанція, відомості про виплату готівки та листа про отримання коштів.
Крім того, 18.02.2019 року позивачем також надіслано відповідачу зауваження на акт інспекційного відвідування №ХК4339/289/АВ від 01.02.2019 року, в якому зазначив про непогодження з виявленими під час перевірки порушеннями.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування №ХК4339/289/АВ від 01.02.2019 року щодо виявлених порушень ФО-П ОСОБА_3 , посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4339/289/АВ/П/ТД-ФС від 21.02.2019 року, якою за неусунення виявленого порушення частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України (використання праці 6 працівників без оформлення з ними трудових відносин) накладено на позивача штраф у розмірі 751140,00 грн. (по 125190,00 грн. за кожну неоформлену особу).
Примірник постанови №ХК4339/289/АВ від 01.02.2019 року отримано 21.02.2019 року уповноваженим представником позивача, що підтверджено його підписом у постанові.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК4339/289/АВ від 01.02.2019 року, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК3029/297/ЗНД/АВ/П/ТД-ФС від 18.12.2018 року, складеної Головним управлінням Держпраці в Харківській області про накладення на ФОП ОСОБА_3 штраф у розмірі 751140,00 грн. (по 125190,00 грн. за кожну неоформлену особу).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1 п. 4 затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №386/2011 Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення №386/2011), Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.
У відповідності до п. 6 Положення №386/2011 Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
Згідно з п. 7 Положення №386/2011 Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно зі ст. 1 Закону №877-V, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що встановлено ст. 259 КЗпП України.
Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року “Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Відповідно до положень п.2, 3 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Статтею 265 КЗпПУ передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.
Так, статтею 265 КЗпП передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця. При цьому, повинен бути встановлений факт використання фізичною особою-підприємцем найманої праці.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою КМУ № 509 від 17.07.2013 р. (далі по тексту - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою ст. 265 КЗпПУ та частинами другою - сьомою ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509, однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, зафіксовані в акті інспекційного відвідування.
Колегія суддів зазначає, що свою діяльність підприємець ОСОБА_3 здійснює за адресою: АДРЕСА_4 . Харків. вул. Чернишевського, буд. АДРЕСА_2 (продовольчий магазин "Мяснова"), в якому інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області проводилося інспекційне відвідування з питань додержання законодавства щодо працевлаштування працівників.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК4339/289/АВ від 01.02.2019 року слугував акт інспекційного відвідування в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_3 при здійсненні своєї підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 магазин "Мяснова"), порушено, зокрема, ч. 1 та 3 ст. 24 КЗпП України, оскільки допущено до роботи в продовольчому магазині "Мяснова" з прибирання та виконання функцій з продажу товарів шість осіб - гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 без укладання з ними трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Щодо громадянина ОСОБА_4 , слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що між ФО-П ОСОБА_3 (замовник) та ОСОБА_4 (підрядник) укладено договір підрядку на переробку м'яса, виготовлення м'ясної продукції та виробництва м'ясного фаршу від 18.01.2019 року, за яким підрядник зобов'язується виконувати у відповідності із завданнями замовника зазначені в даному договорі роботи, сдати результат робіт (готову продукцію) замовнику, а замовник зобов'язується прийняти результат робіт та оплатити виконані роботи в розмірі, вказаному в договорі. Строк дії договору з 18.01.2019 року по 28.02.2019 року. Ціна договору вказана в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно додатку № 1 до договору від 18.01.2019 року вартість виконаних робіт складає 70 грн. за одну тонну.
Виконані підрядником роботи згідно договору підряду від 18.01.2019 року підтверджені актами виконаних робіт від 31.01.2019 року, в яких вказано види робіт (робота з м'ясними виробами) та ціна робіт.
Сплата військового збору, єдиного соціального внеску (ЄСВ) 22% та податку на доходи фізичних осіб згідно укладеного договору підряду від 18.01.2019 року підтверджено банківським повідомленням від 06.03.2019 року.
Щодо громадянки ОСОБА_5 , слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 (замовник) та ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір на надання послуг по прибиранню приміщення та прилеглої території від 02.01.2019 року, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги по підтриманню належного санітарного стану Приміщень та території замовника. Ціна прибирання 1 кв.м. приміщення та території встановлюється в залежності від графіку прибирання приміщень та території по заявці замовника та визначена в додатку № 2.
Згідно Прейскуранту вартості послуг (додаток до договору від 01.01.2019 року) вартість прибирання за 1 кв.м. складає 5 грн..
Виконані роботи згідно договору від 01.01.2019 року підтверджені актами наданих робіт від 31.01.2019 року та від 28.02.2019 року, в яких вказано види робіт та ціна робіт.
Сплата військового збору, єдиного соціального внеску (ЄСВ) 22% та податку на доходи фізичних осіб згідно укладеного договору від 02.01.2019 року підтверджено банківським повідомленням від 06.03.2019 року.
Щодо громадянки ОСОБА_14 , слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 (замовник) та ОСОБА_14 (підрядник) укладено договір підрядку на переробку м'яса, виготовлення та виробництва м'ясного фаршу від 18.01.2019 року, за яким підрядник зобов'язується виконувати у відповідності із завданнями замовника зазначені в даному договорі роботи, сдати результат робіт (готову продукцію) замовнику, а замовник зобов'язується прийняти результат робіт та оплатити виконані роботи в розмірі, вказаному в договорі. Строк дії договору з 18.01.2019 року по 28.02.2019 року. Ціна договору вказана в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно додатку № 1 до договору від 18.01.2019 року вартість виконаних робіт складає 70 грн. за одну тонну.
Виконані підрядником роботи згідно договору підряду від 18.01.2019 року підтверджені актами виконаних робіт від 31.01.2019 року та від 28.02.2019 року, в яких вказано види робіт (робота з м'ясними виробами) та ціна робіт.
Сплата військового збору, єдиного соціального внеску (ЄСВ) 22% та податку на доходи фізичних осіб згідно укладеного договору підряду від 18.01.2019 року підтверджено банківським повідомленням від 06.03.2019 року.
Щодо громадянки ОСОБА_6 , слід зазначити наступне.
Матеріалами справи встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 (замовник) та ОСОБА_6 (виконавець) укладено договір на надання послуг по прибиранню приміщення та прилеглої території від 18.01.2019 року, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги по підтриманню належного санітарного стану приміщень та території замовника. Ціна прибирання 1 кв.м. приміщення та території встановлюється в залежності від графіку прибирання приміщень та території по заявці замовника та визначена в додатку № 2.
Згідно прейскуранту вартості послуг (додаток до договору від 18.01.2019 року) вартість прибирання за 1 кв.м. складає 5 грн.
Виконані роботи згідно договору від 18.01.2019 року підтверджені актами наданих робіт від 31.01.2019 року та від 28.02.2019 року, в яких вказано види робіт та ціна робіт.
Сплата військового збору, єдиного соціального внеску (ЄСВ) 22% та податку на доходи фізичних осіб згідно укладеного договору від 18.01.2019 року підтверджено банківським повідомленням від 06.03.2019 року.
Щодо громадянина ОСОБА_9 , слід зазначити наступне.
Матеріалами справи встановлено, що між ФО-П ОСОБА_3 (замовник) та ОСОБА_9 (підрядник) укладено договір підрядку на переробку м'яса, виготовлення та виробництва м'ясного фаршу від 14.01.2019 року, за яким підрядник зобов'язується виконувати у відповідності із завданнями замовника зазначені в даному договорі роботи, сдати результат робіт (готову продукцію) замовнику, а замовник зобов'язується прийняти результат робіт та оплатити виконані роботи в розмірі, вказаному в договорі. Строк дії договору з 14.01.2019 року по 24.01.2019 року. Ціна договору вказана в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно додатку № 1 до договору від 14.01.2019 року вартість виконаних робіт складає 70 грн. за одну тонну.
Виконані підрядником роботи згідно договору підряду від 14.01.2019 року підтверджені актами виконаних робіт від 31.01.2019 року та від 28.02.2019 року, в яких вказано види робіт (робота з м'ясними виробами) та ціна робіт.
Сплата військового збору, єдиного соціального внеску (ЄСВ) 22% та податку на доходи фізичних осіб згідно укладеного договору підряду від 14.01.2019 року підтверджено банківським повідомленням від 06.03.2019 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належними доказами підтверджено, що вказані особи працювали у позивача та надавали послуги по переробці м'ясної продукції та по прибиранню приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 магазин " АДРЕСА_5 ) за цивільно - правовими договорами.
Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який виконує роботи згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який працює відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. За трудовим договором після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є праця працівника в процесі будівництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. У випадку, коли фізична особа не надавала замовнику трудової книжки, ця особа не входить до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, то вказані відносини відповідають ознакам договору підряду.
В свою чергу, представником відповідача до суду не надано доказу наявності законодавчо визначеної заборони позивачу укладати з фізичними особами договору підряду на переробку м'яса або договору підряду надання послуг по прибиранню приміщення, в якому він здійснює свою підприємницьку діяльність, або доказів того, що позивач повинен був укласти не цивільно - правові договори, а трудові договори. Крім того, відповідач також не надав доказів наявності в договорах ознак нікчемності, як і не надав доказів визнання судом таких договорів недійсними.
Отже, сторони, підписавши цивільно-правові договори, дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у відповідних договорах.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі стосовно неповідомлення ФО-П ОСОБА_3 центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи містяться копії повідомлень, якими підтверджено сплату ФОП ОСОБА_3 військового збору, єдиного соціального внеску (ЄСВ) 22% та податку на доходи фізичних осіб на виконання вимог цивільно-правових угод, укладених із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 ..
Колегія суддів також не приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як належні докази того, що вказані особи дійсно працювали у позивача за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 магазин " АДРЕСА_5 ) без укладення трудових договорів, оскільки зміст пояснень є досить стислим без зазначення: 1) відомостей щодо осіб: паспортних даних, їх контактного телефону, документу, що їх посвідчує та інші відомості, які дозволяють ідентифікувати осіб; 2) відомостей щодо роботодавця; 3) адреси та назви місця, де вказані особи працювали та надавали послуги по прибиранню та миттю посуду та не вказано часу такої роботи. Деякі з граф пояснень взагалі не заповнені. Крім того, пояснення не містять дати, коли вони складалися. Таким чином, достовірне встановлення вказаних осіб є неможливим як і те місце, де вони ніби-то працювали .
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження існування та опитування зазначених осіб відповідачем до суду першої та апеляційної інстанцій не надано.
Зі змісту пояснень є незрозумілим, яка конкретно посадова особа ГУ Держпраці у Харківській області та на підставі яких даних встановила вищевказаних осіб, гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Таким чином, відповідачем жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту роботи у позивача за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 магазин " АДРЕСА_5 ") гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 без офіційного працевлаштування не надано.
Наведені в акті інспекційного відвідування твердження не можуть бути підставою для висновків щодо допуску до роботи вищевказаних осіб з якими не укладено трудовий договір, оскільки між вказаними особами склались відносини цивільно-правового характеру, відповідно до цивільно-правових договорів. Дії позивача щодо укладення даних договорів не можуть бути розцінені, як фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору, що в свою чергу свідчить про відсутність в діях ФО- ОСОБА_16 ознак порушення ч.1 та 3 статті 24 КЗпП України.
Щодо громадянки ОСОБА_10 , слід зазначити наступне.
В акті інспекційного відвідування інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ХК4339/289/АВ від 01.02.2019, складеного відповідачем зазначено, що при виході 01.02.2019 за адресою: АДРЕСА_4 . АДРЕСА_2 . вул АДРЕСА_2 . АДРЕСА_2 (продовольчий магазин "Мяснова") встановлено особу, гр. Анацьку Риму, яка усно зазначила своє прізвище, ім'я та по батькові, вказала, що працює на посаді продавця продовольчих товарів у ФОП ОСОБА_3
Відповідач зазначає, що під час інспекційного відвідування відбувалася зйомка в продовольчому магазині. Одна з осіб, представилася інспекторам як ОСОБА_17 , в результаті чого державні інспектори дійшли висновку, що вказана особа також працює у позивача без офіційного оформлення з нею трудових відносин.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що гр. ОСОБА_6 через свої душевні хвилювання, які виникли у зв'язку із проведенням інспекційного відвідування та зніманням її на відеокамеру, помилково представилася перевіряючим особам як ОСОБА_18 Насправді ж, така особа як ОСОБА_17 позивачу не відома і на момент перевірки у нього взагалі не працювала.
З пояснень представника відповідача та зі змісту акту інспекційного відвідування встановлено, що відповідач вважає Анацьку Риму та ОСОБА_6 двома різними особами, які працюючи у позивача офіційно не оформлені.
Проте, жодних належних доказів того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_17 - це дві різні особи, представником відповідача до суду не надано, в акті не зазначено та судом таких не встановлено. Письмових пояснень гр. ОСОБА_10 , на підтвердження того, що вказана особа дійсно працювала у позивача та виконувала роботу за адресою: АДРЕСА_2 (продовольчий магазин "Мяснова") без належного оформлення трудових відносин, представником відповідача також не надано.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у позивача порушень частин 1, 3 ст. 24 КЗпП України, викладені в оскаржуваній постанові факти не відповідають дійсності, оскільки відповідачем належними доказами не доведено, що ФО- ОСОБА_19 при здійсненні підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 магазин " АДРЕСА_5 , використовував найману працю шести осіб без офіційного оформлення трудових відносин.
Слід також звернути увагу на те, що у період з 31.01.2019 року по 09.02.2019 року проводилась перевірка ФОП ОСОБА_3 з боку ГУ ДФС у Харківській області, за результатами якої 11.02.2019 року складено акт (довідка) від 11.02.2019 року № 381/20-НО-13-05-08/3047325131 "Про результати фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 01.01.2018 року по дату завершення перевірки", у висновках якого зазначено, що під час проведення перевірки порушень не встановлено.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулює спірні правовідносини та дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4339/289/АВ/П/ТД-ФС від 21.02.2019 року, складену Головним управлінням Держпраці в Харківській області, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року по справі № 520/2141/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 11.10.2019 року