Апеляційне провадження № 22-ц/824/13335/2019
9 жовтня 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи 6-6587/11
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів: Вербової І.М., Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.,
учасники справи:
заявник - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»
заінтересовані особи: ОСОБА_1 ,
Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 ,
на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, постановлену 16 листопада 2015 рокув приміщенні суду під головуванням судді Яровенко Н.О.,-
У серпні 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві, ТОВ «Сучасні технології будівництва».
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що на виконанні ВДВС ГУЮ у м. Києві перебував виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу в сумі 4 289 751,51 грн. та третейських витрат у розмірі 25 500,00 грн. 15.12.2014 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у м.Києві Григорян О.Г. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві. Копія постанови про повернення стягувачеві виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого листа були втрачені при пересиланні по внутрішній пошті.
Банк просив суд видати дублікат виконавчого листа та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк»задоволено, видано дублікат виконавчого листа та поновлено строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, заінтересована особа ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу та, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що суд безпідставно поновив строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки стягувач не надав достатніх доказів втрати виконавчого листа та не навів поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Судом першої інстанції в порушення процесуального законодавства розглянуто заяву за відсутності його в засіданні без належного повідомлення про час і місце слухання справи.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник заявника ПАТ «Укрсоцбанк» - Кузовлев Р.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Про розгляд справи повідомлені належно, проте про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16 грудня 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Третейського суду (ас.29).
10 квітня 2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. відкрито виконавче провадження №32021558, відносно примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4 289 751,51 грн. і 25 500,00 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом.
15 грудня 2014 року головним державним виконавцем Григорян О.Г. винесено постанову щодо повернення виконавчого документа стягувачеві та направлено на адресу ПАТ «Укрсоцбанк».
Звертаючись із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пердявлення, банк посилався на те, що відповідно до довідки ПАТ «Укрсоцбанк» від 31.07.2015, поштове відправлення за № 0305605978431 (яке містило оригінали виконавчих листів щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4 289 751,51 грн. і 25 500,00 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом), що надійшло на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» від ВДВС ГУЮ у м. Києві 05 січня 2015 року, було втрачено при пересиланні по внутрішній пошті Банку.
Задовольняючи заяву ПАТ «Укрсоцбанк», про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист втрачено, а відтак за відсутності можливості знайти вказаний виконавчий документ, вважав доцільним видати його дублікат та поновити строк для його пред'явлення.
Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 370 ЦПК України, в редакції чинній на день постановлення ухвали, замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.
Згідно із ч. 1 ст. 371 ЦПК України, в редакції чинній на день постановлення ухвали, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Причина пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги та, зважаючи на наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при вирішенні питання щодо можливості поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа суд першої інстанції підставно задовольнив заяву, оскільки втрата виконавчого листа позбавляє права на звернення рішення до виконання.
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції станом на день розгляду заяви) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення виконавчого документу до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника,- з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Як вбачається, строк пред'явлення вказаного виконавчого листа закінчується 15.12.2015 (1 рік після винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.12.2014).
Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України, в редакції чинній на день постановлення ухвали, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами.
У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греці, заява №183571/91» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін…».
19 листопада 2010 року Консультативною радою європейських суддів (КРЄС) прийнято Висновок №13 (2010), який зокрема встановлює, що у державі, яка керується верховенством права, державні органи передусім зобов'язані поважати судові рішення і виконувати їх швидко ex ofilicio. Сама ідея державного органу, який відмовляється підкоритися рішенню суду, підриває концепцію примату закону (п. 31).
З огляду на вищевикладене, ухвала суду першої інстанції грунтується на матеріалах справи, встановлених обставинах та відповідає вимогам закону, є законною і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 368, 374, 375 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 16 листопада 2015 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її проголошення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 жовтня 2019 року.
Суддя-доповідач
Судді: