КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
25 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12018100050005918 за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_5 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 28.02.2019 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянки України, заміжньої, офіційно не працюючої, із вищою освітою, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 16.08.2018 Деснянським районним судом м.Києва за ч.1,2 ст.185,70 КК України до двох років позбавлення волі, із застосуванням ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 01 рік,
яка обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 28.02.2019 ОСОБА_8 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, та призначено їй за цим Законом покарання у вигляді у виді одного року шести місяців позбавлення волі. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України призначено ОСОБА_8 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 16.08.2018, остаточно призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі. Відповідно до ст.ст. 75,76 КК України звільнено ОСОБА_8 від призначеного покарання з іспитовим строком на два роки та покладено на неї на цей період такі обов'язки: з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції), повідомляти уповноважений орган з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції) про зміну місця проживання, роботи або навчання. Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили визначено не обирати.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд дослідити матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, вирок Оболонського районного суду міста Києва від 28.02.2019 щодо ОСОБА_8 скасувати в частині призначеного їй покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України призначити покарання у виді 01 (одного) року 06 (шести) місяців позбавлення волі. Згідно з вимогами ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання щ випробуванням, встановивши іспитовий строк 02 (два) роки. Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов?язати ОСОБА_8 періодично з?являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 16.08.2018 виконувати самостійно. У решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування апеляційних вимог, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченої, прокурор апеляційну скаргу вносить з підстав неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме щодо неправильного застосування судом положень ст.ст.70, 72 КК України. Зокрема, на думку апелянта поглинення менш суворого покарання більш суворим із застосуванням положень ст.75 КК України є неможливим. А тому прокурор вважає, що вироки необхідно виконувати самостійно.
За обставин встановлених у вироку судом першої інстанції, ОСОБА_8 , 22.07.2018 приблизно о 22 годині 00 хвилин, перебувала у торгівельному залі магазину «ЗАРА», розташованому у ТРЦ «Дрім Таун» за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б, де у неї виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи вказаний умисел, в той же час, того ж дня, перебуваючи за вищезазначеною адресою, ОСОБА_8 діючи повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за її злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу взяла із торгівельної вітрини магазину «ЗАРА» взуття жіноче, артикул 6406/301/050/38, вартістю 1332 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ), яке сховала під своєю правою рукою, та направилась до виходу з вказаного магазину. Виконавши усі дії, які ОСОБА_8 вважала необхідними для повторного таємного викрадення чужого майна, маючи при собі під рукою вказаний неоплачений товар, пройшла повз лінію кас магазину «ЗАРА», та направилась до виходу з нього, однак свій злочинний умисел до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, так як спрацювала сигнальна рамка лінії контролю, яка розташована на виході із магазину, та ОСОБА_8 була зупинена працівником охорони магазину «ЗАРА».
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його кінця, ОСОБА_8 могла спричинити ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА» майнову шкоду на суму 1332 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ).
Клопотань від обвинуваченої про залучення захисника не надходило.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав наявну апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, думку обвинуваченої, яка також підтримала позицію прокурора, їх пояснення, частково дослідивши матеріали кримінального провадження за клопотанням прокурора щодо особи обвинуваченої, заслухавши промови учасників судового провадження в судових дебатах та останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали судового провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних вимог прокурора, виходячи з наступного.
У відповідності до правил ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так, оскаржуваним в частині призначення покарання вироком Оболонського районного суду міста Києва від 28.02.2019 ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, тобто у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за якого злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, вчиненого повторно.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК Україниніким з учасників кримінального провадження не оспорюються, дослідження доказів за згодою учасників в суді першої інстанції проводилось в порядку ч.3 ст.349 КПК України, а тому відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України апеляційною інстанцією вирок суду в цій частині не перевіряється, у зв?язку з чим колегія суддів виходить з того, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав обвинувачену винною за вищезазначеною частиною статті кримінального закону.
При цьому, апеляційна скарга прокурором вноситься лише в частині правильності застосування судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 основного покарання - положень ч.4 ст.70 КК України. Вид та міра призначеного ОСОБА_8 покарання, а також застосування до неї інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, ніким з учасників під сумнів не ставиться.
Перевіривши доводи прокурора щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ч.4 ст.70 КК України, колегія суддів вважає їх такими, що заслуговують на увагу, з огляду на слідуюче.
Згідно ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Відповідно до висновку, що міститься в постанові ВС від 27.03.2018 у справі № 754/2749/17, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення першого вироку інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, або звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої, інстанції дійшов помилкового висновку про можливість поглинення менш суворого покарання більш суворим із застосуванням положень ст. 75 КК України, які належить виконувати самостійно.
Щодо часткового задоволення апеляції прокурора, то колегія суддів виходить з того, що вирок судом апеляційної інстанції ухвалюється лише у випадках погіршення становища обвинуваченого за підстав, передбачених ч.1 ст. 420 КПК України. В даному випадку становище обвинуваченої не погіршується, а апеляція задовольняється лише в частині правильності застосування кримінального закону без погіршення її становища і подальшого виконання обох вироків .
Інших апеляційних вимог, апеляційна скарга прокурора не містить .
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_5 ? задовольнити частково.
Вирок Оболонського районного суду міста Києва від 28.02.2019 щодо ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, ? змінити в частині призначення покарання і вважати ОСОБА_8 засудженою за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 01 (одного) року 06 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 02 (два) роки.
Відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 16.08.2018 року щодо ОСОБА_8 виконувати самостійно.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на дану ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №756/10344/18
Апеляційне провадження № 11-кп/824/1553/2019
Категорія: ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України
Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_9
Доповідач - ОСОБА_1