ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Іменем України
14 травня 2019 року м. Київ №826/8146/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,
за участю представників:
позивача - Михайлюк -Філімонової Є.В.,
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" - Шевченка Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного прова-дження справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК-БЛОК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" про зобов'язання допустити до пере-вірки,
У травні 2016р. ГУ ДСНС України у м. Києві звернулося до суду з позовом до ТОВ "ТМК-БЛОК" і ТОВ "Аркада-Будівництво" про зобов'язання допустити до здійснення пере-вірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на будівництві багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення та підземним паркінгом ТОВ "ТМК-БЛОК" за адресою: вул. Сагайдака, 101-А у м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2017 залишено позов без розгляду з підстав відсутності у позивача адміністративної процесуальної дієздат-ності, оскільки закон не наділяє позивача повноваженнями на звернення до адміністративно-го суду із позовом про зобов'язання допустити посадових осіб до проведення перевірки.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2018 скасова-но ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2017, а справу направ-лено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційний суд зазначив, що в даному випадку суд мав розглянути спір по суті, та, дійшовши висновку про відсутність у позивача можливості звернення до суду з таким позовом, відмовити в його задоволенні.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на таке.
Звернення до суду з даним позовом обґрунтовано не допуском інспекторів до прове-дення перевірки з посиланням та з посиланням на абз. 6 п. 9 розділу ІІІ Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом МВС України від 02.11.2015 №1337 (далі - Порядок), згідно з яким посадові особи ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок мають право звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 6 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду) суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без грома-дянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановле-них законом.
При цьому в силу положень ч. 5 ст. 105 КАС України адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Аналогічні положення закріплені у ч. 4 ст. 5, п. 5 ч. 2 ст. 19 КАС України (чинна редакція).
Отже, наведені норми процесуального закону обмежують випадки, за яких суб'єкт владних повноважень може звернутися до адміністративного суду, виключно, якщо такі встановлені Конституцією та законами України.
У рішенні Конституційного Суду України від 09.07.1998 №12-рп/98 у справі у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство") зазначено про те, що термін "закон" є значно вужчим від терміну "законо-давство" та, відповідно, не включає в себе також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Суд зазначає, що ні Кодексом цивільного захисту України, ні іншими законами України не передбачено право ДСНС України та її територіальних органів на звернення до суду з позовом про зобов'язання суб'єкта господарювання допустити працівників до прове-дення перевірки. Водночас Порядок, затверджений наказом МВС України від 02.11.2015 №1337, є підзаконним актом, який, хоча і містить відповідне повноваження ГУ ДСНС Украї-ни у м. Києві, однак не має необхідного визначеного як Конституцією України, так і КАС України, правового статусу та юридичної сили.
Крім того, як вірно зазначив представник відповідачів розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №169-р, яке набрало чинності 21.05.2017, скасовано, зокрема, пп. 1 п. 1 наказу МВС України від 02.11.2015 №1337, яким затверджено Порядок, як такий, що не відповідає Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що даний позов подано суб'єктом владних повноважень з непередбачених Конституцією та законами України підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Вирішуючи питання про те, які процесуальні наслідки застосувати у даній справі, суд враховує постанову постанову Верховного Суду від 15.03.2018 №800/414/17, в якій він зробив такий висновок: "У компетенційних спорах позивачем є суб'єкт владних повнова-жень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Водночас, у цьому випадку позивач фактично оскаржує рішення ВРП, які не сто-суються інтересів та не порушують прав Мін'юсту, а мають безпосередній вплив лише на суддів, стосовно яких вони ухвалені, тобто є актами індивідуальної дії.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.
З огляду на зазначене та правовідносини, які виникли між сторонами у з'язку зі зверненням Мін'юсту до ВРП із заявами про звільнення деяких суддів з посад у зв'язку з порушенням ними вимог несумісності, стверджувані позивачем порушення Закону № 1682-VII під час прийняття оскаржуваних рішень ВРП не можна вважати обґрунтованими, оскільки ці рішення та діяльність органів ВРП щодо їх постановлення не підлягають оскарженню в судах за зверненням Мін'юсту.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто поняття стосується як спорів, що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому суд першої інстанції правильно не вказав суд, до юрисдикції якого мав би, за аргументами скаржника, належати розгляд цієї справи.
З огляду на зміст та юридичну природу обставин, зазначених у позовній заяві, Каса-ційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в оскаржуваній ухвалі від 25 січня 2018 року дійшов правильного висновку про те, що цю адміністративну справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.".
Хоча, позивачем у вказаній справі є інша особа, однак зроблені Верховним Судом висновок стосується норм КАС України і процесуальних аспектів розгляду позовної заяви суб'єкта владних повноважень, яка подана без передбачених Конституцією та законами України підстав, тому підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки дану справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Отже, заявлене клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню. При цьому, суд позбавлений можливості роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даної справи, адже, як зазначив Верховний Суд, такі спори не належать до юрисдикції жодного іншого суду.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст. 239 КАС України, суд
Закрити провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня складення ухвали у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 10.10.2019.
Суддя Д.А. Костенко