про залишення позовної заяви без руху
11 жовтня 2019 року Чернігів Справа № 620/2932/19
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лобан Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу,
Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674).
Відповідно до статті 1 Закону № 3674 судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 3674 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, частиною 2 статті 4 Закону № 3674 встановлено, що за подання суб'єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 грн.
Як вбачається з позовної заяви, остання містить вимогу майнового характеру, що свідчить про необхідність сплати позивачем судового збору у розмірі 1921 грн.
Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами судом виявлено відсутність документу про сплату судового збору.
Однак, суд зазначає, що позивачем подано клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.
Розглянувши клопотання представника позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору, суд звертає увагу на наступне.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 133 КАС України).
Положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Окрім цього, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Також, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З вищевикладеного вбачається, що Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області не є суб'єктом, на який розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.012018 у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 № К/9901/2132/18, № К/9901/2135/18, № К/9901/2131/18, та № К/9901/2134/18.
При цьому, згідно з приписами ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Отже, Головному управлінню Держпродспоживслужби в Чернігівській області необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 1921 грн.
Реквізити для сплати:
до 01.11.2019:
- рахунок 34319206084033, отримувач - УК у м. Чернігові/ м. Чернігів/ 22030101, код ЄДРПОУ - 38054398, банк - Казначейство України , МФО - 899998;
- рахунок отримувача: UA 798999980000031211256026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106;
з 01.11.2019: рахунок отримувача: UA 798999980000031211256026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У свою чергу, згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява має бути залишена без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаного недоліку, шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у належному розмірі (1921 грн).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про звільнення або відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у належному розмірі (1921 грн).
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно пункту 1 частини 4 до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 256 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно зі статтею 294 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Лобан