11 жовтня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1096/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та про зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі -відповідач) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходів за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2019 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, нарахованої на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2016 року по справі №727/1666/16-а за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2019 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, вона набула право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії за період з 05 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 червня 2016 року, яке з вини відповідача фактично виконане останнім лише у травні 2019 року.
07.10.2019 р. від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надійшов відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
20.09.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/1096/19-а відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи на 11:00 год. 07.10.2019 р.
02.10.2019 р. позивачем подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказувала, що позовні вимоги підтримує повністю.
07.10.2019 року представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що проти позовних вимог заперечує повністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Суд дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Так, 09.03.2016 р. позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті пенсії, обмеження її розміру та зобов'язання вчинити певні дії.
01.06.2016 р. постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 у період з 01.09.2015 р. по 31.12.2015 р. пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 у період з 01.09.2015 р. по 31.12.2015 р. пенсію призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
13.09.2017 р. постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задоволено, постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2016 р. скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішення апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду.
19.03.2019 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 р. скасовано. Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2016 р. залишено в силі.
На виконання вказаного судового рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії, а в травні 2019 року проведено її фактичну виплату в сумі 9323,73 грн.
06.08.2019 р. позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про проведення розрахунку і виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2016 р. (а.с.23).
Листом від 22.08.2019 р. №674/Г-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивачу про відсутність підстав для виплати компенсації. В обґрунтування зазначеної відмови Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зазначило, що у Постанові Верховного суду від 19.03.2019 р. по справі №727/1666/16-а відсутнє зобов'язання щодо виплати компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (а.с. 24).
Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (надалі Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1-2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Пунктом 2 Порядку № 159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Суд зауважує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у т.ч., пенсії.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 814/1428/18.
З цих підстав суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача про відсутність правових підстав для виплати позивачу компенсації за порушення строків виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на підставі судового акта.
У цій справі позивач просить нарахувати компенсацію на суму основної пенсії, яка виплачена йому на підставі судового рішення - постанови Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01.06.2016 р. у справі № 727/1666/16-а.
Зважаючи на те, що суму основної пенсії, нарахованої на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2016 р. у справі № 727/1666/16-а позивачу вчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 права на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії є протиправними.
Суд враховує, що пенсію позивачу нараховано за період з 05 вересня 2015 р. по 31 грудня 2015 р. на підставі судового рішення - постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2016 р. у справі № 727/1666/16-а, а фактичну її виплату здійснено у травні 2019 року, а тому позивач набув права на компенсацію втрати частини доходів.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2016 р. у справі № 727/1666/16-а за період з 01 жовтня 2015 р. по 30 квітня 2019 р..
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Стаття 6 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів відсутності правових підстав для не нарахування і не виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, нарахованої на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2016 року у справі № 727/1666/16-а за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2019 року
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовним вимог.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №46 від 18.09.2019 р. (а.с. 3).
Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходів за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2019 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, нарахованої на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2016 року по справі №727/1666/16-а за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2019 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7 А, м. Чернівці, 58022, Код ЄДРПОУ 40329345)
Суддя І.В. Маренич