Справа № 560/2870/19
11 жовтня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши в письмовому провадженні заяву представника комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.07.2019 №1520 про накладення штрафу на КП "Міськтепловоденергія" за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання.
Ухвалою від 24.09.2019 суд відкрив провадження у цій справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач 09 жовтня 2019 року подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, 03057, м Київ, вул. Смоленська, 19) вчиняти дії на реалізацію постанови НКРЕКП від 18.07.2019 №1520 про накладення штрафу на КП «Міськтепловоденергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказав, що очевидність небезпеки полягає в тому, що внаслідок виконання оскаржуваної постанови, зокрема вимоги щодо перерахунку надмірно нарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28.10.2018 по 31.12.2018 (пункт 2), підприємство безнадійно втратить суму коштів в розмірі 4 273 322,93 грн без ПДВ, оскільки механізм зворотного перерахунку за наслідками судового розгляду здійснити буде вже неможливо.
Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладену норму, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 4 статті 150 КАС України встановлено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно із частиною 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до положень частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяьності;
- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Із аналізу наведеного вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Тому у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З пояснень наданих представником позивача у заяві про забезпечення позову суд вбачає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди як правам та інтересам позивача, так і правам та інтересам третіх осіб. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1520 від 18.07.2019, зокрема, зобов'язано позивача здійснити перерахунок для категорій споживачів "бюджетні організації", "інші споживачі", "релігійні організації" надмірно нарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28.10.2018 по 31.12.2018. У разі здійснення такого перерахунку позивачу буде завдано матеріальної шкоди в сумі 4 273 322,93 грн., що призведе до повного зупинення діяльності підприємства. При цьому, оскільки позивач наразі є єдиним надавачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, постачання теплової енергії та гарячої води, відтак зупинення діяльності підприємства в умовах підготовки до початку опалювального сезону, призведе до повного припинення надання таких послуг населенню, підприємствам та організаціям.
Враховуючи з'ясовані обставини, суд вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам не тільки позивача, а й безпосереднім споживачам послуг підприємства, а саме: населенню міста, організаціям бюджетної сфери та іншим суб'єктам господарювання, тощо, а тому, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти дії на реалізацію пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 18.07.2019 №1520 про накладення штрафу на КП «Міськтепловоденергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання.
Суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду з заявою про забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати. Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.
При цьому, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти дії на реалізацію пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 18.07.2019 №1520 про накладення штрафу на КП «Міськтепловоденергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання не скасовує чинність оскаржуваної постанови відповідача, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі та зацікавлених осіб, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.
Заходи забезпечення адміністративного позову у такий спосіб, який просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У вказаному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрано адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.
Відтак, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та є ефективним засобом до набрання законної сили рішенням прийнятим по цій справі.
Враховуючи, що представник позивача в заяві про забезпечення позову не обгрунтував підстав для забезпечення позову в частині заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти дії на реалізацію пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 18.07.2019 №1520 про накладення штрафу на КП «Міськтепловоденергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання, суд вважає, що заява комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про забезпечення позову підлягає до задоволення частково.
Керуючись статтями 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.
Заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти дії на реалізацію пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 18.07.2019 №1520 про накладення штрафу на КП «Міськтепловоденергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/2870/19.
В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали негайно надіслати заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до вимог частини 3 статті 156 КАС України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Позивач:Комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" (вул. Тімірязєва, 123, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32307 , код ЄДРПОУ - 36588183)
Відповідач:Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, 19, м. Київ 57, 03057 , код ЄДРПОУ - 39369133)
Головуючий суддя О.Л. Польовий