Справа № 560/2876/19
11 жовтня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, щодо не перерахунку та невиплати з 01.01.2018 ОСОБА_1 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплатити з 01.01.2018 ОСОБА_1 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2018 по справі №560/3815/18, яке набрало законної сили згідно ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.10.2019 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання слід відмовити.
09.10.2019 до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач дізнався про порушення, на його думку, прав з лютого 2018 року. Проте, до суду звернувся 20.09.2019, тобто, з порушенням строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказав, що згідно з постановою Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Оцінюючи зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Про причини обмеження пенсійних прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №Ш-210-0-02.26-04 від 13.09.2019.
Вважаючи, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для вирішення питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення даного строку, відкрито провадження в даній справі.
Також, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Таким чином, в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.
09.10.2019 до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №160/3586/19.
В обґрунтування клопотання зазначено, що дана справа є типовою щодо зразкової справи №160/3586/19, тому відповідно до пункту 9 частини 2 статті 236 КАС України, наявні підстави для зупинення провадження.
Оцінюючи зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 291 КАС України, суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
З наведеної норми слідує, що у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі, суд, який розглядає типову справу, за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою має право зупинити провадження. Суд звертає увагу на те, що відкриття провадження у зразковій справі, яка є типовою до тієї, що розглядається, не є безумовною підставою для зупинення провадження у справі та знаходиться в межах розсуду суду.
Крім цього, суд враховує, що на час розгляду даного клопотання Верховним Судом розглянуто зразкову справу та рішенням від 06.08.2019 (№160/3586/19) позов задоволено повністю, яким окрім іншого, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
За наведених обставин, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відсутні.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
У задоволені клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залишення позову без розгляду - відмовити.
У задоволені клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №160/3586/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання в частині відмови у задоволенні клопотань про залишення позову без розгляду та зупинення провадження.
В частині інших вимог ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.Д. Гнап