Справа № 560/2409/19
іменем України
04 жовтня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.
за участю:секретаря судового засідання Тимощука І.П. представників позивача Осипчука М.Я. і Рачка Р.В. представника відповідача Ковальчук Т.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом Вищого професійного училища №36 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
Вище професійне училище №36 звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 15.05.2019 №22/189 про накладення штрафу уповноваженими особами.
Ухвалою від 06.08.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що 15 травня 2019 року відповідач на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України виніс постанову №22/189 про накладання штрафу у розмірі 125190,00 грн. Вважає вказану постанову безпідставною, оскільки фізична особа ОСОБА_1 з 09.11.1996 перебуває з позивачем у трудових правовідносинах, що підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці. В період з 29.06.2016 по 09.08.2016 під час перебування у щорічній відпустці, відповідно до наказу №6 від 01.06.2016, з ОСОБА_1 укладена цивільно-правова угода щодо проведення збирання 102 га озимої пшениці та 38 га ріпаку. Враховуючи факт перебування ОСОБА_1 в трудових правовідносинах з ВПУ №36 протягом 1996-2019 років, відсутні обставини, з якими стаття 265 КЗпП України передбачає можливість накладання штрафу на юридичну особу, яка використовує найману працю.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19.10.2018 року № 674/178/17 визнано цивільно-правову угоду, укладену 29 червня 2016 року між ВПУ №36 та працівником навчального закладу ОСОБА_1 , трудовим договором. Отже, Вищим професійним училищем №36 ОСОБА_1 допущений до роботи на посаду комбайнера з порушенням статті 24 Кодексу законів про працю України щодо належного оформлення трудових відносин. Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена статтею 265 КЗпП України, відповідно до абзацу 2 частини 2 якої, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Управлінням Держпраці на Вище професійне училище №36 накладений штраф (постанова від 15.05.2019 №22/189) в порядку статті 265 КЗпП України згідно з абзацом 3 пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, на підставі рішення суду яке набрало законної сили. Отже, постанова про накладення штрафу від 15.05.2019 №22/189 уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці є законною.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.
Вище професійне училище №36 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.02.2002.
Основними видами діяльності позивача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; виробництво олії та тваринних жирів; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; професійно-технічна освіта на рівні вищого професійно-технічного навчального закладу.
09.11.1996 року ОСОБА_1 прийнятий в Балинське ВПУ на роботу у молочний цех.
Відповідно до наказу №14 від 04.04.1997 року ОСОБА_1 переведений на посаду майстра виробничого навчання в Вищому професійному училищі №36 с.Балин Дунаєвецького району Хмельницької області.
Відповідно до наказу Вищого професійного училища №36 від 01.06.2016 року ОСОБА_1 надана відпустку за 2015-2016 навчальний рік з 29.06.2016 року по 09.08.2016 року.
29 червня 2016 року між Вищим професійним училищем №36 та ОСОБА_1 укладена цивільно-правова угода на збирання 102 га озимої пшениці і 38 га ріпаку.
14 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовом до Вищого професійного училища №36 про визнання цивільно-правової угоди від 29 червня 2016 року трудовим договором.
Рішенням від 19 жовтня 2018 року, яке набрало законної сили 20.11.2018 року, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області визнав цивільно-правову угоду, укладену 29 червня 2016 року між ВПУ №36 та працівником навчального закладу ОСОБА_1 , трудовим договором.
Постановою від 15 травня 2019 року Управління Держпраці у Хмельницькій області, на підставі рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19.10.2018 року по справі № 674/178/17, та статті 265 Кодексу законів про працю України, наклало на позивача штраф у розмірі 125190,00 (сто двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто) гривень, за порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із допуском ОСОБА_1 до роботи на посаді комбайнера без оформлення трудових відносин.
Зазначену постанову від 15.05.2019 №22/189 позивач оскаржив до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13, 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1-4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).
Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За змістом частини 1 статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Положеннями статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За змістом статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, зокрема, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Спірна постанова від 15.05.2019 №22/189 про накладення штрафу, передбаченого статтею 265 Кодексу законів про працю України, прийнята відповідачем за порушення позивачем вимог статті 24 Кодексу законів про працю України щодо неналежного оформлення трудових відносин.
Підставою для застосування відповідачем штрафу у розмірі 125190,00 грн, слугувало рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19.10.2018 року № 674/178/17, яким цивільно-правова угода, укладена 29 червня 2016 року між Вищим професійним училищем №36 та ОСОБА_1 , визнана трудовим договором.
Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. N 509, передбачено, зокрема, що штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачені частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, накладаються, зокрема, на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
Отже, обов'язковою умовою для використання рішення суду як підстави для застосування штрафу, передбаченого статтею 265 Кодексу законів про працю України, є встановлення цим рішенням факту виконання працівником роботи без укладення трудового договору.
Разом з тим, рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області, яке набрало законної сили 20.11.2018 року, цивільно-правова угода, укладена 29 червня 2016 року між Вищим професійним училищем №36 та ОСОБА_1 , визнана трудовим договором. Визнання судом цивільно-правової угоди трудовим договором мало наслідком набуття ОСОБА_1 усіх прав та гарантій найманого працівника, передбачених трудовим законодавством. Зазначене підтверджується зокрема актом №1 форми Н-1 від 16.12.2016 року про нещасний випадок на виробництві.
Таким чином, зазначене рішення суду не може слугувати доказом порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України та підставою для застосування до нього штрафу на підставі статті 265 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому, суд вважає встановленим факт укладання в письмовій формі трудової угоди між Вищим професійним училищем №36 та ОСОБА_1 на виконання робіт щодо збору врожаю, а висновки відповідача про порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України та фактичного допуску вказаного працівника до роботи без оформлення трудового договору - необґрунтованими.
Та обставина, що Вище професійне училище №36 штрафу не повідомило центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття ОСОБА_1 на роботу не може мати наслідком застосування до позивача штрафу, передбаченого статтею 265 Кодексу законів про працю України, якою не передбачена відповідальність за вказане правопорушення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірність спірної постанови від 15.05.2019 №22/189 про накладення штрафу уповноваженими особами, тому позов про її скасування необхідно задовольнити.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу повноваженими особами від 15.05.2019 №22/189.
Стягнути на користь Вищого професійного училища №36 1921,0 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 09 жовтня 2019 року
Позивач:Вище професійне училище №36 (вул. Центральна, 1а,Балин,Дунаєвецький район, Хмельницька область,32440 , код ЄДРПОУ - 26294370)
Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук