10 жовтня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1983/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді:Ковбій О.В.,
розглянувши питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, Департамента соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області щодо розрахунку виплаченої ОСОБА_1 компенсації на транспортне обслуговування за II півріччя 2016 року, за 2017, 2018, 2019 роки;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області зробити перерахунок суми виплаченої ОСОБА_1 компенсації на транспортне обслуговування з урахуванням вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», а саме: 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, з розрахунку на місяць до виникнення, зміни чи припинення спірних правовідносин.
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації здійснити виплату недоплачених ОСОБА_1 сум компенсації на транспортне обслуговування за II півріччя 2016 року, за 2017, 2018, 2019 роки у повному обсязі.
Ухвалою від 30.09.2019 року позовну заяву залишено без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з позовною заявою в якій вказати обставини, за яких позивачка дізналась про порушення її прав, на захист яких подано даний позов, надати докази на підтвердження зазначених обставин, а в разі необхідності, заяви про поновлення строків звернення до суду.
09.10.2019 року на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування поданої заяви позивачем вказано, що про наявне в неї право на отримання грошової компенсації в більшому, ніж було виплачено розмірі ОСОБА_1 стало відомо в 2018 році. Також, позивач зазначає, що з питання перерахунку та виплати компенсації вона неодноразово зверталась до відповідача, що підтверджується повідомленнями, прикладеними до позовної заяви. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що роз'яснень з приводу можливості звернення до суду від відповідачів не отримувала. Окрім наведеного, ОСОБА_1 посилається на свою неосвіченість та неможливість самостійно, без допомоги адвоката, звернутись до суду. Натомість, про існування можливості звернутись до Херсонського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги вона дізналась в червні 2019 року.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого клопотання позивача суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Разом з тим, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванню учасників судового процесу. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Частинами 1,2 ст. 122 КАС України, передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов. Початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Щодо застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд зазначив, що дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Тобто, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Для вирішення питання про застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно встановити початок його перебігу.
В дослідженій позовній заяві ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги зокрема, щодо виплат компенсації на транспортне обслуговування за ІІ півріччя 2016 року - 2018 роки.
Згідно п.5 Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 228, грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення.
Таким чином, про розміри виплачених сум за ІІ півріччя 2016 року позивачці стало відомо у вересні 2016 року (початок спірного періоду), за ІІ півріччя 2018 року - у вересні 2018 року. Натомість, з даним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 24.09.2019 року (згідно штемпелю вхідної кореспонденції суду), тобто з порушенням (в частині позовних вимог за період з ІІ півріччя 2016 року по ІІ півріччя 2018 роки) шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.
З заяви про поновлення строку звернення до суду слідує, що позивач самостійно зазначає, що про право на отримання грошової компенсації на транспортне обслуговування в більшому, ніж виплачувалося розмірі вона дізналась в 2018 році. З урахуванням того, що позивачем, в порушення вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 30.09.2019 року, не зазначено ані дати, ані місяця 2018 року, суд бере до розрахунку останню дату 2018 року - 31 грудня 2018 року та сприймає її датою, коли позивачу стало відомо про існування оскаржених дій відповідачів.
Проте, навіть приймаючи зазначену дату як початок обрахунку строку звернення позивачки до суду, суд зазначає, що шестимісячний строк, встановлений ст. 122 КАС України все одно залишається пропущеним, оскільки при зазначеному розрахунку останнім днем звернення ОСОБА_1 до суду з вимогами про оскарження розміру грошової компенсації на транспортне обслуговування за період з ІІ півріччя 2016 року по ІІ півріччя 2018 роки є 30 червня 2019 року, тоді як позивачка звернулась до суду 24.09.2019 року.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем не вказано жодної обставини, яка об'єктивно унеможливила б його звернення до суду за захистом своїх прав протягом строку 2016, 2017, 2018 років, незнання норм діючого законодавства та відсутність юридичної освіти суд не може визнати поважною обставиною для поновлення строку звернення до суду, адже вказане не є непереборною обставиною, яка перешкоджала позивачу своєчасно звернутись до суду.
Відтак, вказана причина не може бути визнана судом поважною, оскільки не носить ознак об'єктивності та непереборності.
Таким чином, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Тому, з наведених вище обґрунтувань, суд визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду викладені позивачем в заяві від 07 жовтня 2019 року та застосовує наслідки, передбачені ч. 2 ст. 123 КАС України у вигляді повернення позовної заяви позивачу в частині позовних вимог про:
- визнання незаконними дій Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області щодо розрахунку виплаченої ОСОБА_1 компенсації на транспортне обслуговування за II півріччя 2016 року, за 2017, 2018 роки;
- зобов'язання Департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації здійснити виплату недоплачених ОСОБА_1 сум компенсації на транспортне обслуговування за II півріччя 2016 року, за 2017, 2018 роки у повному обсязі.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, Департамента соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації в частині позовних вимог, що стосується виплат компенсації на транспортне обслуговування за ІІ півріччя 2016 року - 2018 роки повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
.
Суддя Ковбій О.В.