Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 жовтня 2019 р. справа № 520/7127/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,
Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 ), суму податкового боргу в загальному розмірі 289 285,32 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військовий збір, що виник на підставі податкових повідомлень - рішень: № 0003061314 від 25.05.2018 року, № 000307314 від 25.05.2018 року, № 0003081314 від 25.05.2018 року у розмірі 289 285,32 грн. грн., який в добровільному порядку не сплачено.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Відповідач своїм право на надання відзиву не скористався, відзив не надав. При цьому, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою " за закінченням терміну зберігання", що в розумінні п. 11 ст. 126 КАС України є належним доказом вручення судової кореспонденції.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 )щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, результати якої оформлені актом від 17.04.2018 року № 1434/20-40-13-14-08/ НОМЕР_1 .
На підставі вищевказаного акту перевірки позивачем винесено податкові повідомлення - рішення: № 0003061314 від 25.05.2018 року, № 000307314 від 25.05.2018 року, № 0003081314 від 25.05.2018, якими відповідачу нараховано податок на доходи фізичних осіб та збільшено суму грошового зобов'язання за військовий збір в загальному обсязі 289 285,32 грн.
Вищевказані податкові повідомлення - рішення направлені на адресу відповідача ( АДРЕСА_2 ) засобами поштового зв'язку, однак поштові конверти повернулись на адресу відправника з відміткою "за закінченням строку зберігання".
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем засобами поштового зв'язку направлялась відповідачу податкова вимога форми "Ф" № 91942-17 від 01.08.2018 року, однак поштовий конверт повернувсь на адресу відправника з відміткою "за закінченням строку зберігання".
Суд зазначає, що на даний час зазначена вище податкова вимога є дійсною, та не є скасованою, зміненою або відкликаною, доказів оскарження податкових повідомлень - рішення відповідачем не надано, а з системи "Діловодство спеціалізованого суду" не виявлено .
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків обтяжені обов'язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не сплачені платником податків, у встановлений Податкового кодексу України строк, суми узгоджених грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності визнаються податковим боргом.
За приписами п. п. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.
Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної фіскальної служби. Крім того, п. п. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст.19-1 на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини закріплено також в п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.
Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
За правилами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено також обов'язок здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно до п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані: е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Суд, проаналізувавши положення ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 ), суму податкового боргу в загальному розмірі 289 285 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят пять)грн. 32 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Горшкова О.О.
.