Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
10 жовтня 2019 р. справа № 520/8465/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В, розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, позивач), в порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Слобожанського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України в м. Харкові щодо відмови у нарахуванні, призначенні та виплаті довічного грошового утримання у порядку та розмірі, визначеному законом України “Про судоустрій та статус суддів” від 07 липня 2010 року з урахуванням рішення Конституційного суду України №4-рп/2016 від 08 червня 2016 року у справі №1-8/2016, а саме: у розмірі 90 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, виходячи зі стажу судді у відставці - ОСОБА_1 у розмірі 25 років 08 місяців 03 дні без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання; 2) зобов'язання Слобожанського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України в м. Харкові зарахувати до судового стажу роботи за вислугою років, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошовою утримання судді у відставці у розмірі 90 % - стаж 25 років 08 місяців 03 дні та здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру 90 % грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та стажу 25 років 08 місяців 03 дні відповідно до довідки, починаючи з 01 серпня 2018 року, з врахуванням фактично виплачених сум; 3) стягнення з відповідача судових витрат.
Аргументуючи заявлені вимоги, заявник зазначив, що період часу трудової діяльності, котрий підлягає включенню до стажу роботи суддею насправді складає 25 років 8 місяців 3 дні, а вказане відповідає розміру довічного грошового утримання судді у відставці у 90 % суддівської винагороди.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року у порядку процесуального правонаступництва допущено заміну Слобожанського ОУПФУ м.Харкова на ГУ ПФУ в Харківській області.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з поданим позовом не погодився.
Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що рішенням райУПФУ від 01.02.2019р. було відмовлено в перегляді відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці за заявою від 23.01.2019р., оскільки стаж роботи заявника на посаді судді складає 15 років 02 місяці 15 днів. Відповідно розділу XII п.25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VШ від 02.06.2016 року передбачено коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожен повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на 2 % Грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Згідно з записами у трудовій книжці заявник працював: з 29.05.1986р по 08.06.1988р. - служба в Радянській армії (2 роки 9 днів); з 01.09.1988р. по 30.06.1993р. - Харківський юридичний інститут (2 роки 4 місяці 29 днів); з 03.08.1994р. по 16.11.1994р. - помічник прокуратори Московського району м. Харкова (3 місяці 13 днів); з 17.11.1994р. по 28.11.1996р. - слідчий прокуратори Московського району м. Харкова (2 роки 11 днів); з 29.11.1996р. по 01.11.1998р. - прокурор відділу нагляду за дотриманням законів органами дізнання та слідчими органів внутрішніх справ прокуратури Харківської області (1 рік 11 місяці 02 дні); з 02.11.1998р. по 17.07.2000р. старший слідчий відділу прокуратури Харківської області (1 рік 8 місяців 15 днів); з 17.04.2003 р. по 31.07.2018р. суддя Харківського районного суду Харківської області (15 років 3 місяців 14 днів).
Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 24.07.2018 року №2408/0/15-18 заявника звільнено з посади судді Харківського районного суду Харківської області з зв'язку з поданням зави про відставку.
Наказом Харківського районного суду Харківської області від 26.07.2018 року №05-05/76 заявника відраховано із штату суддів Харківського районного суду Харківської області 31.07.2018 року, у зв'язку з поданням заяви про звільнення у відставку, відповідно до рішення Вищої Ради Правосуддя від 24.07.2018 року №2408/0/15-18.
З 01.08.2018 року заявник одержував від Слобожанського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, розраховане у розмірі 80 % суддівської винагороди за стажем роботи суддею - 15 років 2 місяці 15 днів.
09.08.2018 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківської області складено довідку №463 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої розмір заробітної плати, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача склала - 29.073,00 грн.
Згідно проведеним райсудом розрахунком стажу роботи заявника суддею цей показник дорівнює - 25 рокам 08 місяцям 03 дням.
22.01.2019 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківської області складено довідку №95 про те, що станом на 01.01.2019 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає - 47.544,7 грн.
З метою здійснення перегляду розміру відсоткового значення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці заявник 23.01.2019 року письмово звернувся з відповідною заявою до Слобожанського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова.
Рішенням райОУПФУ від 01.02.2019 року у задоволенні зверрнення заявника було відмовлено.
Як з"ясовано судом, фактичною підставою для цього послугувало судження владного суб'єкта про те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». 3а кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Вказано, що згідно статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних суді з України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Стаж на посаді судді ОСОБА_2 В. складає 15 років 02 місяці 15 днів.
Не погоджуючись з вчиненим райОУПФУ діянням, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до відносин, котрі склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
На момент виходу заявника у відставку та призначення заявнику щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці питання обчислення розміру відсоткового значення утримання відносно суддівської винагороди було регламентовано нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі за текстом - Закон № 1402).
Так, ст.142 Закону України №1402 передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Таким чином, суд доходить до переконання про те, що при вирішенні спору слід керуватись нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі за текстом - Закон №2453).
Відповідно до положень частини першої статті 135 Закону № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Частиною 3 ст.141 Закону № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015р. №192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №1-8/2016, визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції, чинній до 28.03.2015р.) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Матеріалами справи підтверджено, що заявник був призначений на посаду судді Харківського районного суду Харківської області - 17.04.2003р..
На указану дату правила обчислення стажу роботи особи на посаді судді були унормовані приписами Законом України "Про статус суддів" від 15.12.1992р. №2862-ХІІ (далі за текстом - Закон № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої ст.43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону № 2453-VI, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із частиною першої статті 25 Конституційного Договору від 08 червня 1995 року № 1к/95-ВР між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення (зазначений Договір був чинний на момент видання Президентом України указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" та втратив чинність із набранням чинності Конституції України 28 червня 1996 року).
Відповідно до пункту 1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
Згідно частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Згідно із статтею 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (стаття втратила чинність 20 березня 2008 року), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Крім того, згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Оскільки стаж роботи заявника на посаді судді перевищує показник у 10 років, то положення наведених актів права підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині періоду трудової діяльності, котрий включається до стажу роботи заявника на посаді судді.
Це міркування суду грунтується також і на положеннях Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016р. №1798-VIII, яким були внесені зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень якого було доповнено абз.4 такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)".
Окремо суд бере до уваги, що єдиним спеціальним суб"єктом права, уповноваженим згідно з наданими Конституцією України повноваженнями розраховувати стаж роботи особи на посаді судді є Вища Рада правосуддя, рішенням якої було встановлено, що стаж роботи заявника складає саме 25 р. 08 м. 03 дн.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018р. у справі № 308/6953/17, від 11.09.2018р. у справі № 428/4671/17, від 01.10.2018р. у справі № 541/503/17, від 17.10.2018р. у справі №140/263/17, від 23.10.2018р. у справі №686/10100/15-а.
Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби в лавах радянської армії, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, слід визнати неправомірним.
Вказані висновки також наведені і в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року по справі №607/8146/17 та від 30.08.2019 по справі №750/1280/17.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що до стажу роботи заявника на посаді судді підлягає зарахуванню також і 1) період роботи в органах прокуратури, а саме: стаж, який складається з роботи в органах прокуратури на посадах: помічника прокуратори Московського району м. Харкова (3 місяці 13 днів); слідчого прокуратори Московського району м. Харкова (2 роки 11 днів); прокурора відділу нагляду за дотриманням законів органами дізнання та слідчими органів внутрішніх справ прокуратури Харківської області (1 рік 11 місяці 02 дні); старшого слідчого відділу прокуратури Харківської області (1 рік 8 місяців 15 днів); і 2) половина строку навчання на денній формі Харківського юридичного інституту (2 роки 4 місяці 29 днів); і 3) календарний період проходження строкової військової служби (2 роки 9 днів).
Таким чином, загальний стаж роботи заявника суддею дорівнює - 25 р. 8 м. 3 дн.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем при призначенні та нарахуванні довічного грошового утримання судді у відставці безпідставно не враховано у повному обсязі вищевказаний стаж роботи, який підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді і який, з урахуванням дати його звільнення становить 25 років 8 місяців 3 дні, і це дає право заявнику на виплату щомісячного довічного утримання судді у розмірі 90 %.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт, райОУПФУ не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки безпідставно не включив усі належні періоди трудової діяльності заявника до стажу роботи на посаді судді, унаслідок чого не визначив розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у 90 % суддівської винагороди без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі справи соціального забезпечення знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення заявлених вимог.
Судом з"ясовано, що у спірних правовідносинах владний суб"єкт вчинив не діяння (на чому помилково зазначав заявник), а прийняв відповідне рішення, що з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України створює підстави для виходу поза межі позову.
Тому для повного захисту прав позивача, суд вважає необхідним вийти за межі та скасувати рішення Слобожанського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова від 01.02.2019 року про відмову позивачу в перегляду процентів розрахунку грошового утримання згідно заяви від 23.01.2019 року.
Оскільки матеріалами справи висвітлені усі суттєві та юридично значимі обставини для остаточного вирішення порушеного заявником питання, а зміст повноважень владного суб"єкта у спірних правовідносинах не відповідає визначенню "дискреційних повноважень" (адже згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.12.2018р. у справі №623/1711/17 (провадження № К/9901/2218/18), від 21.08.2018р. у справі №278/2478/17, постановах від 13.02.2018р. у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018р. у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018р. у справі № 461/2579/17, від 20.03.2018р. у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018р. у справі № 569/16681/16-а, від 12.04.2018р. у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними)), то відповідно до абз.1 ч.4 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов"язати правонаступника райОПФУ включити до стажу роботи заявника на посаді судді 25 р. 08 м. 03 дн., збільшити відсоткове значення утримання до рівня 90%, здійснити відповідний перерахунок, нарахування та виплату різниці у платежах до події та після події перерахунку без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання .
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова від 01.02.2019 року про відмову ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у перегляді відсотків розрахунку грошового утримання згідно заяви від 23.01.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження - пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, м.Харків, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошовою утримання судді у відставці у розмірі 90 % - стаж 25 років 08 місяців 03 дні та здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру 90 % грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та стажу 25 років 08 місяців 03 дні відповідно до довідки, починаючи з 01 серпня 2018 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце знаходження - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження - пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, м.Харків, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Старосєльцева