Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 жовтня 2019 р. № 12890/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Панова М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчені Т.І.,
представника позивача - Чернякова С.М.,
представників відповідача - Кравець І.С., Озацької О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України № 0000630840 від 09.06.2011.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000630840 від 09.06.2011 в частині зменшення бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в сумі 480213,00 (чотириста вісімдесят тисяч двісті тринадцять грн. 00 коп.) грн. У задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000630840 від 09.06.2011 в частині зменшення бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в сумі 425922,00 (чотириста двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві грн.) та штраф 1 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" 15.11.2012 та Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України 23.11.2012 було подано апеляційні скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 апеляційні скарги Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 по справі №2а-12890/11/2070 залишено без змін.
Позивачем 11.03.2013 та відповідачем 20.03.2013 було подано касаційні скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 по справі №2а-12890/11/2070.
Постановою Верховного суду від 23.05.2019 касаційні скарги Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначили, що податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим з дотриманням вимог законодавства.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з питань законності та достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період січень 2011 року.
За результатом перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було складено Акт "Про результати позапланової виїзної перевірки ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" ЄДРПОУ 01056362 з питань законності та достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період січень 2011 року" №1407/40-028/01056362 від 19.05.2011 (дали акт перевірки №1407).
Згідно висновків Акту перевірки №1407 ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" порушено: ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "Укрспецвагон", п. 198.1 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2775-VI в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "Укрспецвагон", в результаті чого завищено податковий кредит січня 2011 року на 2139434 грн., завищено суму від'ємного значення ПДВ за січень 2011 року на 2139434 грн.; п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2775-VI в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на 906135 грн., завищено податковий кредит лютого 2011 року на 2387835 грн., занижено суму позитивного значення ПДВ за лютий 2011 на 2378835 грн.
Не погодившись з висновками акту перевірки №1407/40-028/01056362 від 19.05.2011 позивачем до контролюючого органу були надані заперечення від 26.05.2011 №ЦВСВ-1/2837. Листом СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 06.06.2011 №7978/10/40-037 заперечення до акту перевірки були залишені без розгляду, у зв'язку з порушенням позивачем 5-денного терміну подання.
На підставі висновків Акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено податкове повідомлення - рішення №0000630840 від 09.06.2011, яким ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 906135 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.
Також, суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 у справі №2а-7737/11/2070 позов ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.2011 №0000510840 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 1713512,13 грн. В задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.2011 №0000510840 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 425922,00 грн. і застосуванні штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн. - відмовлено. В задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.2011 №0000500840, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 1395766,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. - відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 у справі №2а-7737/11/2070.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.02.2014 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРАНСТРЕЙД Україна", Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року - скасовано. Справу за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФК КУБЕРА-ТРЕЙД", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК ТРАНСТРЕЙД Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Торгсервіс ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ" про скасування податкових повідомлень-рішень направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФК КУБЕР-ТРЕЙД", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК ТРАНСТРЕЙД Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Торгсервіс ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ" про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.2011 №0000500840 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1395766 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн. Скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.2011 №0000510840 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2139434 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 по справі №2а-7737/11/2070 залишено без змін.
05.06.2018 постановою Верховного Суду касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Межрегіонального головного управління Міндоходів залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі №2а-7737/11/2070 залишено без змін.
Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2014, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014, постановою Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №2а-7737/11/2070 підтверджено факт реального здійснення операцій з придбання позивачем товарів та їх отримання у січні 2011 року від ТОВ "ПК ТРАНСТРЕЙД Україна", ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД", ТОВ "ПФК КУБЕРА-ТРЕЙД", ТОВ "ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ". Встановлено відсутність порушень ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" при формуванні податкового кредиту у січні 2011 року на підставі податкових накладних, отриманих від контрагентів. У зв'язку з чим скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, правомірність формування податкового кредиту січня 2011 року на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "ПК ТРАНСТРЕЙД Україна", ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД", ТОВ "ПФК КУБЕРА-ТРЕЙД", ТОВ "ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ" в даній справі не підлягає доказуванню.
Між тим, позивачем надано до суду первинну документацію щодо підтвердження реальності правовідносин з ТОВ "ПК ТРАНСТРЕЙД Україна", ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД", ТОВ "ПФК КУБЕРА-ТРЕЙД", ТОВ "ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ", суму ПДВ за якими було знято з бюджетного відшкодування за лютий 2011 року.
За таких підстав, суд вважає правомірним включення до бюджетного відшкодування за лютий 2011 року сум, що включені до податкового кредиту січня 2011 року по взаємовідносинам позивача з контрагентами.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем норм Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаться загальними правилами.
Суд зазначає, що відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з контрагентами ТОВ "ПК ТРАНСТРЕЙД Україна", ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД", ТОВ "ПФК КУБЕРА-ТРЕЙД", ТОВ "ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ".
Отже, формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "ПК ТРАНСТРЕЙД Україна", ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД", ТОВ "ПФК КУБЕРА-ТРЕЙД", ТОВ "ДНІПРОТРАНСІНВЕСТ" є правомірним, тому суд вважає, що ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" має право на бюджетне відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 906135,00 грн.
За таких підстав, податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000630840 від 09.06.2011 підлягає скасуванню.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість з 2011 року регламентовані п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.
Правила обрахування податку на додану вартість у 2010 році регламентовані п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Аналогічна за змістом норма права міститься в приписах п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Аналогічний припис містить в п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України.
Згідно п.п. 7.2.6 п. .2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
При цьому, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Суд зазначає, що всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних.
Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим висновок про зменшення від'ємного значення та бюджетного відшкодування є необґрунтованим.
Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У судовому засіданні відповідачем не доказано правомірності спірних рішень, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена їх протиправність.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (вул. Заводська, б. 5, смт. Панютине, м. Лозова, Харківська область, 64660, ЄДРПОУ 01056362) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 39440996) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України №0000630840 від 09.06.2011.
Стягнути на користь Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (ЄДРПОУ 01056362) сплачену суму судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ 39440996).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 11 жовтня 2019 року.
Суддя М.М.Панов