про відмову у роз'ясненні судового рішення
10 жовтня 2019 року м. Київ 369/9900/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі
Київської області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (далі -відповідач), в якому просить суд:
- визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Києво- Святошинському районі Київської області у здійсненні законного перерахунку пенсії ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.01.1991 № 796-XII;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.01.1991 № 796-XII, тобто з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку втрати працездатності 80%, починаючи з 01.10.2017.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.08.2018 у порядку ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України справу №369/9900/18 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі № 369/9900/18 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано відмову Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії ОСОБА_2 , яка викладена у листі від 08.08.2018 № 326/0-01. Зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести з 26.07.2018 ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно з частиною 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
02.09.2019 рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі № 369/9900/18 набрало законної сили.
01.10.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення від 21.05.2019 у справі № 369/9900/18.
У вказаній заяві позивач просить роз'яснити, що згідно з нормами ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (відповідним Законом України «Про Державний бюджет») на 1 січня відповідного року, без жодних обмежень чи прив'язок до ступеня втрати працездатності. Отже, позивачу належить виплата пенсії обчисленої у п'ятикратному розмірі незалежно від відсотку втрати працездатності; обчислення пенсії даної категорії осіб, у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, здійснюється за умови волевиявлення особи. Враховуючи, що судом у рішенні встановлено, що з заявою про перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати позивач звернувся 26.07.2018 це означає, що право на перерахунок своєї пенсії у відповідності до статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у позивача з'явилося з 26.07.2018 і тому саме з цієї дати відповідач зобов'язаний здійснити відповідний перерахунок пенсії.
Відповідно до положень частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що рішення у справі було ухвалене у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про роз'яснення рішення суду від 01.10.2019 у справі № 369/9900/18, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Тобто, роз'яснення рішення є одним із способів усунення його недоліків, які в подальшому можуть викликати певні ускладнення при його виконанні, або взагалі перешкодити виконанню судового рішення.
Підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення є його незрозумілість.
Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Так, згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому клопотання про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд звертає увагу, що зі змісту заяви позивача вбачається, що останній звернувся до суду за роз'ясненням з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а саме позивачу незрозуміла резолютивна частина рішення суду від 21.05.2019 в частині, що стосується розміру пенсії, яка відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належить до виплати позивачу.
При цьому, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Як вбачається із заяви позивача, останній просить надати відповіді на питання, які стосуються обрахунку пенсії, з тих підстав, що після звернення позивача до Пенсійного фонду, у відповідь листом від 14.08.2019 його було повідомлено про те, що пенсія буде нараховуватися згідно Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, позивач вказав, «…що рішення Київського окружного адміністративного суду по справі № 369/9900/18 необхідно роз'яснити, оскільки вже склалася ситуація (доказ див. додаток відповідь пенсійного фонду від 14.08.2019) неправильного розуміння відповідачем рішення суду та спроби відповідачем самостійно роз'яснити порядок виконання та застосувати формулу нарахування та перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ замість норми прямої дії передбаченої законом.»
Разом з цим, подана заява про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини рішення викликають труднощі в їх розумінні.
Позивач в обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення вказує на рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 14.08.2019 № 494/103-16, яким його повідомлено про порядок нарахування пенсії.
Проте, у випадку незгоди позивача із вказаним рішенням відповідача, позивач не позбавлений права оскаржити його до суду.
Крім того, суд звертає увагу, що у випадку невиконання відповідачем рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 у добровільному порядку, позивач не позбавлений права звернутися до органів Державної виконавчої служби з приводу примусового виконання даного судового рішення.
Відтак, позивач звернувся до суду за роз'ясненням не з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а у зв'язку з невиконанням даного рішення відповідачем, що за своєю суттю, не є роз'ясненням його змісту.
При цьому, суд звертає увагу, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 прийняте у межах заявлених позовних вимог, які були сформульовані позивачем з метою захисту порушеного права та є цілком зрозумілим, а тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу, не потребує.
З огляду на вказані обставини суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.