Справа № 169/527/18
Провадження № 1-кп/169/26/19
11 жовтня 2019 року смт Турійськ
Турійський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої - законного представника
неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7
неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10
представника цивільного відповідача
ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною вищою освітою, неодруженого, працюючого водієм автотранспортних засобів фізичної особи - підприємця ОСОБА_12 , що за адресою: АДРЕСА_2 , несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, -
10 червня 2018 року приблизно о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_9 , керуючи технічно справним автомобілем марки “ Renault Magnum”, номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом марки “Kogel”, номерний знак НОМЕР_2 , по автодорозі М - 07 сполученням Київ - Ковель - Ягодин, на 466 км, поблизу смт Луків Турійського району Волинської області, під час виконання маневру повороту ліворуч, в напрямку Приватного акціонерного товариства “Луківська ПМК-198” (далі - ПрАТ “Луківська ПМК-198”), що розташоване за адресою: мікрорайон Стакор, 9, смт Луків Турійського району Волинської області, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявив безпечність та неуважність під час руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, об'єктивно маючи можливість виявити рух мотоцикла марки “Lifan LF200-10B”, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_13 , який рухався у зустрічному з ним напрямку, не надав йому дорогу - перевагу в русі, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення із вказаним мотоциклом, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
- підпункту “б” пункту 2.3., який зобов'язує водія для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну;
- пункту 10.1., відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- пункту 10.4., згідно з яким водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам,
у зв'язку з чим водій мотоцикла ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа та забоєм головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер зліва - 3, 5, 6 ребер по середньоключичній лінії, справа - 2 - 10 ребер по середньопідпаховій та 2 - 9 ребер по біляхребетній лініях із забоєм правої легені та двобічним гематораксом, закритої тупої травми живота з множинними розривами печінки та гемоперитонеумом, переломів верхньої третини правої плечової кістки та нижньої третини правої стегнової кістки, ран правого передпліччя та правого коліна, обширних саден грудної клітки та живота справа, що утворилися від дії тупих твердих предметів, можливо від виступаючих частин кузова автомобіля з послідуючим падінням на асфальтне покриття дороги, та які згідно висновку експерта від 20 червня 2018 року № 124 за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_13 помер, причиною смерті є отримана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток основи черепа та забоєм головного мозку.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 винуватим себе в інкримінованому йому обвинуваченні визнав повністю та суду показав, що дійсно 10 червня 2018 року приблизно о 09 годині 00 хвилин він, керуючи технічно справним автомобілем марки “ Renault Magnum”, номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом марки “Kogel”, номерний знак НОМЕР_2 , по автодорозі сполученням Київ - Ковель - Ягодин, поблизу смт Луків Турійського району Волинської області, під час виконання маневру повороту ліворуч проявив безпечність та неуважність під час руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, об'єктивно маючи можливість виявити рух мотоцикла під керуванням ОСОБА_13 , який рухався у зустрічному з ним напрямку, не надав йому дорогу - перевагу в русі, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення із вказаним мотоциклом. Після того, як відчув удар, зупинив транспортний засіб та вийшов на дорогу, викликав працівників швидкої допомоги та поліції і залишився на місці події до їх приїзду.
У вчиненому ОСОБА_9 щиросердно розкаявся, просив суворо його не карати та не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки це є єдиним джерелом його доходу і не позбавлення цього права сприятиме відшкодуванню завданої потерпілим шкоди. Крім того, він повністю визнав цивільний позов потерпілої в частині стягнення матеріальної шкоди, яка на цей час відшкодована в повному обсязі, і частково - в частині стягнення моральної шкоди, а саме, у розмірі, доведеному судом, з врахуванням сплачених сум, а також згідний повністю відшкодувати витрати на правову допомогу.
Крім власного визнання своєї винуватості винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненому підтверджується й перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що 10 червня 2018 року під час дорожньо-транспортної пригоди внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер її чоловік ОСОБА_13 , а тому нею у вказаному кримінальному провадженні заявлено цивільні позови, які вона просить задовольнити повністю. Будь - яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_9 , крім матеріальних, вона немає, просить не позбавляти його волі, так як хоче, щоб останній працював та мав можливість надавати її сім'ї матеріальну допомогу. Ствердила, що ОСОБА_9 надавав їй необхідну матеріальну допомогу як на поховання, так і за її проханням на інші витрати, а саме, сплатив їй на цей час 48 000 гривень.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 у своїх показаннях підтвердив той факт, що обвинувачений ОСОБА_9 одразу після дорожньо-транспортної пригоди визнав свою винуватість у смерті його батька ОСОБА_13 та просив вибачення у них на місці події, а також підтвердив, що останній надавав їхній сім'ї матеріальну допомогу, яку отримувала мати ОСОБА_7 .
Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_8 пояснила, що дійсно внаслідок порушення обвинуваченим ОСОБА_9 , який керував автомобілем марки “ Renault Magnum”, номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом марки “Kogel”, номерний знак НОМЕР_2 , правил дорожнього руху відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер ОСОБА_13 . З урахуванням характеру перенесених душевних страждань, вимушених змін у житті потерпілих, просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 , враховуючи добровільно сплачені останнім кошти, на користь ОСОБА_7 заподіяну моральну шкоду в розмірі 170 000 грн та 8 000 грн витрат на правову допомогу; на користь ОСОБА_7 в інтересах неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заподіяну моральну шкоду в розмірі по 200 000 грн на кожну дитину. Крім того, просила стягнути з Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 11 169 грн та 44 500 грн страхового відшкодування у зв'язку із понесенням витрат на спорудження надгробного пам'ятника; на користь ОСОБА_7 в інтересах неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі по 11 169 грн та по 44 676 грн страхового відшкодування у зв'язку із смертю потерпілого згідно страхових виплат, передбачених страховим полісом, на кожну дитину.
Наведені вище показання обвинуваченого, потерпілої, неповнолітнього потерпілого та їхнього представника є послідовними, такими, що не суперечать один одному й фактичним обставинам справи, а тому суд покладає їх в основу вироку нарівні з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, що підтверджують їх достовірність.
Так, з протоколу огляду місця події з оформленими до нього фототаблицями та відповідною схемою від 10 червня 2018 року видно, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є ділянка автодороги М-07 сполученням Київ-Ковель-Ягодин в районі примикання другорядної дороги (заїзд до ПрАТ “Луківська ПМК-198”). Вказаним оглядом зафіксовано стан та параметри проїзної частини після дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі наявність на ній сліду гальмування і розливу маслянистої рідини, сліди подряпин і тертя на дорожньому покритті, уламки пластмасових деталей мотоцикла. Також вказаним протоколом зафіксовано місцерозташування після дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки “ Renault Magnum” з напівпричепом марки “Kogel” і мотоцикла марки “Lifan LF200-10B”, їхні механічні пошкодження (а.с.141 - 148).
З висновку експерта судової інженерно-транспортної експертизи від 21 червня 2018 року № 234 та ілюстративної таблиці до нього вбачається, що зіткнення автомобіля марки “ Renault Magnum”, номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом марки “Kogel”, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 та мотоцикла марки “Lifan LF200-10B”, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_13 відбулося на правій смузі руху автомобільної дороги М - 07 сполученням Київ - Ковель - Ягодин у напрямку м. Любомль Волинської області (а.с. 155 -158).
Згідно протоколу огляду предметів від 13 червня 2018 року, а саме, тахокарти, яка має форму круга із наявними у центрі записами прізвища водія Соболевського, нижче місто Дорогуцьк, дати 10.06 та номерного знака автомобіля НОМЕР_1 , зафіксовано, що в момент безпосередньо перед зіткненням спостерігається поступове зниження швидкості з 85 км/год і до повної зупинки автомобіля, тобто, перед зіткненням автомобіль не зупинявся. Час скоєння дорожньо-транспортної пригоди за українським часом становить приблизно 9 годин 00 хвилин (а.с. 160).
Протоколом огляду від 14 червня 2018 року стверджується, що об'єктом огляду є автомобіль марки “Renault Magnum”, номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом марки “Kogel”, номерний знак НОМЕР_2 , робоча гальмова система, система рульового керування, ходова частина та світлові прилади якого знаходяться у працездатному стані, та який було вилучено під час проведення огляду місця події 10 червня 2018 року ( а.с.161).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 14 червня 2018 року, за участю свідка ОСОБА_9 , доведено за яких обставин відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки “Renault Magnum”, номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом марки “Kogel”, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 та мотоцикла марки “Lifan LF200-10B”, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_13 (а.с. 162 - 163).
Крім того, протоколом огляду місця події з оформленими до нього фототаблицями та відповідною схемою від 10 червня 2018 року, яким є ділянка автодороги М-07 сполученням Київ-Ковель-Ягодин в районі примикання другорядної дороги (заїзд до ПрАТ “Луківська ПМК-198”), зафіксовано йрозташування та положення трупа ОСОБА_13 , його ушкодження (а.с. 141 - 148).
Відповідно до висновку судово-медичного експерта від 20 червня 2018 року № 124 на тілі трупа ОСОБА_13 виявлені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа та забоєм головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер зліва - 3, 5, 6 ребер по середньоключичній лінії, справа - 2 - 10 ребер по середньопідпаховій та 2 - 9 ребер по біляхребетній лініях із забоєм правої легені та двобічним гематораксом, закритої тупої травми живота з множинними розривами печінки та гемоперитонеумом, переломів верхньої третини правої плечової кістки та нижньої третини правої стегнової кістки, ран правого передпліччя та правого коліна, обширних саден грудної клітки та живота справа, що утворились від дії тупих твердих предметів, можливо від виступаючих частин кузова автомобіля з послідуючим падінням на асфальтне покриття дороги, які за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_13 настала від поєднаної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа та забоєм головного мозку. В крові останнього етиловий спирт не виявлено (а.с. 166 - 170).
Згідно результатів медичного дослідження, проведеного 13 червня 2018 року у лабораторії Волинського обласного наркологічного диспансеру Волинської обласної державної адміністрації, встановлено, що вмісту алкоголю в крові ОСОБА_9 не виявлено (а.с. 171).
Таким чином, всесторонньо проаналізувавши матеріали кримінального провадження та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_9 у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, і кваліфікує такі його дії як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного (пункт 20 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Крім того, суд враховує також характер допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, які він повністю визнав, тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а також те, що хоча інкримінований йому злочин і є тяжким злочином, проте, з суб'єктивної сторони характеризується необережністю.
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне часткове відшкодування завданого збитку.
Обтяжуючих покарання обставин суд у цьому випадку не вбачає.
Також суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_9 є особою молодого віку, має постійне місце проживання, працює та виключно позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи, відомості про те, що останній до кримінальної відповідальності притягається вперше, відсутність негативної інформації стосовно нього та думку потерпілої про призначення йому не суворого покарання. Також, згідно висновку досудової доповіді про обвинуваченого виправлення ОСОБА_9 можливе без позбавлення його волі або обмеження волі на певний строк, а ризик його небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький. У разі звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 та попередження вчинення ним нових злочинів в цьому випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, а саме, у виді позбавлення волі, із застосуванням статей 75, 76 КК України та без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки, як зазначив обвинувачений і що підтверджено в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, це є єдиним джерелом його доходу і не позбавлення цього права сприятиме відшкодуванню завданої потерпілим шкоди.
Представником потерпілих - адвокатом ОСОБА_8 подано цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 на її користь моральної шкоди в розмірі 170 000 грн та на користь неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заподіяної моральної шкоди в розмірі по 200 000 грн на кожну дитину.
Як пояснила у судовому засіданні представник потерпілих - адвокат ОСОБА_8 , добровільно надані обвинуваченим ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_7 кошти у розмірі 36 000 грн не включені до суми позову останньої.
Також обвинувачений ОСОБА_9 зазначив, а потерпіла ОСОБА_7 не заперечувала, що на цей час ним відшкодовано останній уже 48 000 грн (36 000 грн + 12 000 грн = 48 000 грн).
Крім того, так як згідно полісів № АМ/ 4298058 та № АМ/ 4298059, укладених 08 червня 2018 року, які діяли на момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки “Renault Magnum”, номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом марки “Kogel”, номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована, то потерпіла ОСОБА_7 - законний представник неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просила стягнути з цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” (далі - ПрАТ “АСК “ІНГО Україна”) на її користь моральну шкоду в розмірі 11 169 грн та 44 500 грн страхового відшкодування у зв'язку із понесенням витрат на спорудження надгробного пам'ятника; на користь неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі по 11 169 грн та по 44 676 грн страхового відшкодування у зв'язку із смертю потерпілого ОСОБА_13 на кожну дитину.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” передбачено, що при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.
Згідно із частиною четвертою статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову .
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам, майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Виходячи із доведеності факту заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій - цивільному позивачу ОСОБА_7 моральної шкоди, з урахуванням характеру та глибини перенесених душевних страждань, яких вона зазнала як дружина покійного ОСОБА_13 , тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, які пов'язані із втратою близької їй людини, засад розумності, виваженості та справедливості,суми коштів в розмірі 48 000 грн (36 000 грн, які не включені до суми позову ОСОБА_7 ,+ 12 000 грн, сплачені після подання ОСОБА_7 цивільного позову, = 48 000 грн), які обвинувачений добровільно сплатив на цей час, та відповідно до вимог статей 23, 1167, 1168 ЦК України, роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення і з обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_9 слід стягнути на користь потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 158 000 грн (170 000 грн - 12 000 грн = 158 000 грн), що буде справедливою сатисфакцією за заподіяну потерпілій шкоду.
Цивільний позов ОСОБА_7 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю їхнього батька - потерпілого ОСОБА_13 , суд вважає, що також підлягає до часткового задоволення і з обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_9 , виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості,слід стягнути на користь неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі по 170 000 грн на кожну дитину.
При вирішенні позову в частині стягнення з обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_9 на користь потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_7 - законного представника неповнолітніх потерпілих - цивільних позивачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 витрат на правову допомогу в сумі 8 000 грн, то суд виходить з того, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги входить, до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі виконаних робіт та ін.), а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам закону. Надані ОСОБА_7 та її представником ОСОБА_8 на підтвердження понесених витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги від 04 липня 2018 року, розрахунок наданої адвокатом ОСОБА_8 правової допомоги від 04 липня 2018 року, квитанція № 01 від 25 березня 2019 року на суму 8 000 грн та акт прийому - передачі виконаних робіт від 25 березня 2019 року є належними та допустимими доказами надання правової допомоги, а тому з ОСОБА_9 слід стягнути на користь ОСОБА_7 витрати на правову допомогу в сумі 8 000 гривень.
У вказаному кримінальному провадженні потерпілою - цивільним позивачем ОСОБА_7 - законним представником неповнолітніх потерпілих - цивільних позивачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пред'явлено цивільний позов й до цивільного відповідача ПрАТ “АСК “ІНГО Україна”.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, що згідно полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/ 4298058 та № АМ/ 4298059, укладених 08 червня 2018 року, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки “Renault Magnum”, номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом марки “Kogel”, номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована. Строк дії полісу з 09 червня 2018 року до 08 червня 2019 року. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, - 200 000 грн, за шкоду, заподіяну майну, - 100 000 грн, франшиза - 500 гривень.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні регулюються спеціальним законом -Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України та захисту майнових інтересів страхувальника.
Обов'язок страховика з відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну потерпілого, настає у разі настання страхового випадку.
Враховуючи, що цивільний позов, заявлений потерпілою - цивільним позивачем ОСОБА_7 - законним представником неповнолітніх потерпілих - цивільних позивачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ПрАТ “АСК “ІНГО Україна”, з якою власник транспортного засобу марки “Renault Magnum”, номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом марки “Kogel”, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував обвинувачений ОСОБА_9 , уклав договір страхування, то обов'язок відшкодування потерпілим моральної шкоди, шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, та страхового відшкодування у зв'язку із понесенням витрат на спорудження надгробного пам'ятника, передбачений Законом.
Представник ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” ОСОБА_11 у судовому засіданні не заперечував щодо наявності полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/ 4298058 та № АМ/ 4298059, укладених 08 червня 2018 року, однак, просив у позові ОСОБА_7 та ОСОБА_7 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовити повністю, оскільки вважає, що відносини потерпілого-цивільного позивача та страхової компанії є виключно цивільно-правовими і не випливають із обвинувачення, про що зазначено, зокрема, і у відзиві ПрАТ “АСК “ІНГО Україна”.
Проте, згідно з пунктом 22.1 статті 22, статті 23, пунктів 27.1 - 27.4 статті 27 Закону (у редакції, чинній на час укладення договору страхування), при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана з лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, зі стійкою втратою працездатності потерпілим, зі смертю потерпілого. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України.
Відповідно до положень пунктів 27.1 - 27.4 статті 27 Закону страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Отже, доводи представника цивільного відповідача ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” ОСОБА_11 про те, що відносини між позивачем і страховою компанією є виключно цивільно-правовими, є необґрунтованими, оскільки завдання потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди особою, цивільну відповідальність якої застраховано, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком особи, яка завдала шкоди. Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди, а вирішення питання щодо її відшкодування можливе в межах кримінального провадження на підставі статей 128, 129 КПК України.
Крім того, відповідно до пунктів 9.1, 9.4 статті 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Згідно полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/ 4298058 та № АМ/ 4298059, укладених 08 червня 2018 року, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, - 200 000 гривень.
Із змісту позовної заяви вбачається, що потерпіла - цивільний позивач ОСОБА_7 - законний представник неповнолітніх потерпілих - цивільних позивачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просить стягнути з цивільного відповідача ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” на її користь 11 169 грн заподіяної моральної шкоди та 44 500 грн страхового відшкодування на спорудження надгробного пам'ятника (11 169 грн + 44 500 грн = 55 669 грн), на користь неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по 11 169 грн заподіяної моральної шкоди та по 44 676 грн страхового відшкодування у зв'язку із смертю потерпілого, тобто, по 55 845 грн (11 169 грн + 44 676 грн = 55 845 грн) на кожну дитину, а всього 223 204 грн, що перевищує ліміт відповідальності страховика на суму 23 204 гривні.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
А тому, вимога потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_7 - законного представника неповнолітніх потерпілих - цивільних позивачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення із цивільного відповідача ПрАТ “АСК “ІНГО Україна” в сукупності: 44 676 грн моральної шкоди, 134 028 грн страхового відшкодування у зв'язку із смертю потерпілого, 44 500 грн страхового відшкодування на спорудження надгробного пам'ятника, а всього 223 204 грн, підлягає до задоволення на суму 200 000 грн, а 23 204 грн, що є різницею між фактичним відшкодуванням шкоди та виплатою страхового відшкодування, підлягає стягненню на користь потерпілих - цивільних позивачів: ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_9 .
На підставі частини 4 статті 174 КПК України арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 червня 2018 року, підлягає скасуванню, а вищевказане майно - поверненню власникам (законним володільцям).
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової інженерно-транспортної експертизи від 21 червня 2018 року № 234, становлять 1 144 грн і вони підлягають стягненню з ОСОБА_9 на користь держави.
Керуючись статтями 1166, 1187, 1194 ЦК України, статтями 373, 374 КПК України, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, суд, -
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов ОСОБА_7 та ОСОБА_7 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до ОСОБА_9 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 158 000 (сто п'ятдесят вісім тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди та 8 000 (вісім тисяч) гривень витрат, понесених на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди.
У решті позову ОСОБА_7 та ОСОБА_7 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_9 відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_7 та ОСОБА_7 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” на користь:
- ОСОБА_7 49 868 (сорок дев'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень,
- ОСОБА_4 50 044 ( п'ятдесят тисяч сорок чотири) гривні,
- ОСОБА_5 50 044 ( п'ятдесят тисяч сорок чотири) гривні,
- ОСОБА_6 50 044 ( п'ятдесят тисяч сорок чотири) гривні
страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
У решті позову ОСОБА_7 та ОСОБА_7 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” відмовити.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь:
- ОСОБА_7 5 801 (п'ять тисяч вісімсот одну) гривню,
- ОСОБА_4 5 801 (п'ять тисяч вісімсот одну) гривню,
- ОСОБА_5 5 801 (п'ять тисяч вісімсот одну) гривню,
- ОСОБА_6 5 801 (п'ять тисяч вісімсот одну) гривню
різниці між фактичним відшкодуванням шкоди та виплатою страхового відшкодування.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 червня 2018 року на мотоцикл марки “Lifan LF200-10B”, номерний знак НОМЕР_3 , 2016 року випуску, номер рами НОМЕР_4 , який знаходиться на майданчику для зберігання транспортних засобів Турійського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, скасувати.
Речові докази, а саме:
- мотоцикл марки “Lifan LF200-10B”, номерний знак НОМЕР_3 , який знаходиться на майданчику для зберігання транспортних засобів Турійського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, повернути власнику (законному володільцю).
- автомобіль марки “Renault Magnum”, номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом марки “Kogel”, номерний знак НОМЕР_2 , які знаходяться на зберіганні у власника ОСОБА_12 , -залишити у користуванні останнього;
- паперовий носій фіксування швидкості та режиму роботи (тахокарта) з вантажного автомобіля марки “Renault Magnum”, номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи в сумі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Головуючий