Справа № 747/306/19
Провадження № 2/747/142/19
іменем України
07.10.2019 року смт. Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючого судді Косенко Ю.Л.,
за участі секретаря Божко Л.М.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Талалаївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області Торчицька Вікторія Миколаївна, фізична особа - підприємець ОСОБА_6 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-
ОСОБА_4 звернувся із позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , у якому посилаючись на приписи ст. 215, 234 ЦК України, уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 25.04.2019 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області Торчицькою Вікторією Миколаївною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно здійснену приватним нотаріусом Торчицькою В.М., номер запису про право власності 31350829 від 25.04.2019.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_5 отримав у борг від ОСОБА_4 . 763 390 доларів США, про що 02.01.2017 склав розписку. У визначений строк він позику не повернув та має непогашену заборгованість перед ОСОБА_4 , який 10.04.2019 звернувся до Талалаївського районного суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу. 16 квітня 2019 року судом відкрито провадження у справі, а 08.05.2019 постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Після постановлення даної ухвали позивачу стало відомо, що ОСОБА_5 мав у власності ще будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який відчужено (передано у власність) ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі - продажу, укладеного 25.04.2019. Позивач вважає, що даний договір є фіктивним, укладеним з метою уникнення ОСОБА_5 виконання зобов'язання щодо сплати боргу, оскільки вартість будинку (ціна) вказана у договорі є заниженою, ОСОБА_5 залишився проживати у даному будинку, фактично не передав його покупцеві, тобто реально не настали правові наслідки правочину.
Ухвалою судді від 11.06.2019 відкрито провадження у справі.
Від відповідача ОСОБА_5 23.07.2019 та 14.08.2019 надійшли відзиви на позов ОСОБА_4 ідентичні за змістом, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 повністю. В обґрунтування заперечень вказує, що на час розгляду справи відсутнє рішення суду щодо стягнення з нього боргу, права ОСОБА_4 не порушені, доводи позивача щодо невідповідності оціночної вартості будинку є неспроможними та не можуть підтвердити фіктивність правочину. Наслідки договору купівлі - продажу будинку настали, так як відбулася передача майна у передбачений законом спосіб, шляхом реєстрації права власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно, наданим позивачем.
Відповідач ОСОБА_2 14.08.2019 надав відзив на позов ОСОБА_4 , у якому просив відмовити у задоволенні позову, так як він є добросовісним набувачем будинку, придбав його на законних підставах. Обставини, які наводить позивач з приводу існування між сторонами договору позики не були відомі йому на час укладення договору купівлі-продажу будинку та невідомі і на даний час. Житловий будинок, що він придбав знаходиться у його розпорядженні та володінні. Доводи позивача про те, що він не уклав договори на постачання комунальних послуг не відповідають дійсності.
Ухвалою суду 15.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області Торчицька В.М. у судове засідання не з'явилася, але надала до суду письмові клопотання, у яких просила розглянути справу без її участі. Також у клопотанні від 12.09.2019 приватний нотаріус вказала, що не надає згоди щодо допиту її як свідка у даній цивільній справі (а.с.162).
Третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов ОСОБА_4 підтримав та просив його задовольнити повністю з підстав вказаних у позові.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав повністю, повідомив, що не бажає бути допитаним у якості свідка у даній справі.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Грибовод В.В. просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 повністю з підстав вказаних у відзиві ОСОБА_2 .
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до змісту розписки складеної 02.01.2017 від імені ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , він отримав у борг у ОСОБА_4 , 763 390 доларів США. Протягом лютого 2017 року зобов'язується поставити у рахунок вказаного боргу трактор Нью-Холанд 8.412, 1 шт., трактор МТЗ-1221.2, трактор МТЗ- 892. На залишок суми боргу зобов'язується нарахувати та виплатити при погашенні боргу три проценти за кожен місяць користування коштами. Повний розрахунок зобов'язується провести до 01.05.2017. Протягом березня 2017 року зобов'язується придбати сівалку. Гроші він отримує у присутності свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 9 (а.с.10-11).
Відповідно до змісту розписки, складеної 02.02.2018 від імені ОСОБА_5 який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 підтверджує, що його борг станом на 02.01.2017 перед ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , становить 763 390 доларів США. В рахунок погашення даного боргу ним було придбано та передано ОСОБА_4 трактор Нью-Холанд - 1 шт. вартістю 201 000,00 доларів США, трактори Білорусь - 2 шт. вартістю 56 770 доларів США, сівалку КІНЗЕ - 1 шт. вартістю 89 000,00 доларів США. За домовленістю між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за користування позикою було визначено суму винагороди, яка становить 213 573 доларів США. Таким чином, загальний борг ОСОБА_5 перед ОСОБА_4 станом на 01.01.2018 становить 630 193 долари США. Зазначена сільськогосподарська техніка на теперішній час зареєстрована на фермерське господарство «Агросистема», яке належить ОСОБА_5 Перереєстрація вказаної вище техніки на господарство ОСОБА_4 буде здійснена за його вимогою. Техніка використовується ТОВ «Охтирка агропродукт», яке належить ОСОБА_4 Розписка про отримання коштів написана ОСОБА_5 власноручно 02.02.2018 у присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що підтверджується підписами вказаних осіб. ( а.с.12-14).
16 квітня 2019 року суддею Талалаївського районного суду відкрито провадження у справі № 747/208/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , про стягнення боргу у сумі 630193 доларів США ( а.с. 15).
Талалаївським районним судом 08.05.2019 постановлено ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_5 (а.с. 16).
Відповідно до договору купівлі - продажу житлового будинку, укладеного 25.04.2019 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області Торчицькою Вікторією Миколаївною, ОСОБА_10 П ОСОБА_11 передав у власність (продав) ОСОБА_2 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на неприватизованій земельній ділянці площею 0,0833 га. Відповідно до п. 2.1,2.2 даного договору продаж предмета договору вчинено за 46 430 грн, зазначена ціна відповідає волевиявленню продавця та покупця. Оціночна вартість нерухомого майна, згідно звіту про оцінку майна, складеного 24.04.2019 суб'єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_6 » складає 46 430 грн. Суму вказану у п 2.1. договору продавець отримав у повному обсязі від покупця готівкою до укладення договору. ОСОБА_8 надано згоду на відчуження майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя (а.с.141-142).
25 квітня 2019 року приватним нотаріусом Торчицькою В.М. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46651993 від 25.04.2019, номер запису про право власності 31350829 (а.с.19).
27 травня 2019 року споживач ОСОБА_2 уклав договір № 215/1 із комунальним підприємством «Талалаївське виробниче управління житлово-комунального господарства» про надання послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення за адресою АДРЕСА_1 (а.с.89).
В державному реєстрі фізичних осіб-платників податків ДФС України відсутні відомості про отримання доходів ОСОБА_2 за період із 1 кварталу 2014 року по 2 квартал 2019 року. ОСОБА_2 на обліку в Талалаївській ДПІ та Недригайлівській ДПІ Роменського управління ГУ ДФС у Сумській області не перебуває, що підтверджується відомостями наданими суду Талалаївською ДПІ Прилуцького управління ГУ ДПС у Чернігівській області та Недригайлівської ДПІ ( а.с.155, 202-204).
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. В силу ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник розпоряджається, користується та володіє своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено судом, 25.04.2019 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу спірного житлового будинку, який в установленому порядку посвідчений нотаріусом.
Особливість режиму нерухомого майна визначається тим, що права на нього та правочини щодо нього підлягають державній реєстрації. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 334 ЦК України).
Державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно здійснено приватним нотаріусом Торчицькою В.М., номер запису про право власності 31350829 від 25.04.2019.
Таким чином ОСОБА_5 розпорядився належним йому будинком, право власності на який до ОСОБА_2 перейшло з дотриманням усіх необхідних процедур.
Отже, предметом дослідження у даній справі є відповідність договору вимогам ч. ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Разом з тим, у даному випадку сторони уклали договір купівлі-продажу у належній формі, приступили до його фактичного виконання, оскільки ОСОБА_2 здійснив оплату визначеної договором суми коштів, зареєстрував за собою право власності на будівлю, уклав угоду про надання послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення.
Позивачем не доведено наявність у сторін свідомого наміру невиконання взятих на себе зобов'язань по договору.
Представник позивача ОСОБА_1 просив суд при ухваленні рішення врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові КЦС ВС від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, постанові КЦС ВС від 31.07.2019 у справі № 712/15231/17, постанові ВП ВС від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.
Суд вважає, що правові висновки, викладені у вищевказаних судових рішеннях не підлягають застосуванню у даній цивільній справі, так як обставини справи, що розглядається є відмінними від обставин справ, у яких були ухвалені судові рішення Верховним Судом.
За встановленими судами обставинами згаданих вище справ, майно відчужувалося близьким родичам за договором дарування, тобто фактично із власності сім'ї не вибувало. Натомість ОСОБА_5 відчужив майно на підставі договору купівлі - продажу, будинок перейшов у власність сторонній особі, яка сплатила кошти за набуте майно.
Відомості, що ОСОБА_2 є родичем ОСОБА_5 чи іншим чином пов'язаною із ним особою у суду відсутні. Фактично ОСОБА_2 вступив у володіння житловим будинком, що підтверджується укладенням договору з комунальним підприємством про надання послуг з централізованого постачання холодної води. Крім того відсутні будь-які обставини, які б перешкоджали ОСОБА_2 , як повноправному власнику розпорядитися зазначеним майном, у тому числі відчужити будинок третій особі.
Твердження позивача про фактичне проживання у спірному житловому будинку ОСОБА_5 не є доказом фіктивності договору, оскільки ОСОБА_2 , у межах встановлених законодавством, має право на власний розсуд встановлювати порядок користування будинком у тому числі здавати його у найм, надавати для проживання тимчасовим жильцям та ін. Також він має право та можливість вимагати звільнення приміщення, і жодні перешкоди для реалізації цього права відсутні.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. ст. 77-80 ЦПК України докази на підтвердження фактичних обставин на які посилається сторона повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - взаємозв'язку та достатності.
Суд доходить висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних у позовній заяві обставин. Твердження, що укладаючи договір купівлі-продажу житлового будинку сторони фактично не мали наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є припущенням, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо невідповідності оціночної вартості будинку, оскільки докази на їх підтвердження позивачем були подані з порушенням вимог ЦПК України і судом не досліджувалися.
Твердження щодо відсутності у ОСОБА_2 достатніх доходів для оплати коштів за будинок ґрунтується лише на інформації податкового органу, яка не може бути беззаперечним доказом його неплатоспроможності.
Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що договір купівлі-продажу будинку ОСОБА_5 укладено з метою уникнення сплати ОСОБА_4 боргу за розпискою, так як відсутні докази, які б підтверджували, що дії ОСОБА_5 при укладенні оспорюваного договору є очевидно недобросовісними. Суд також приймає до уваги, що крім житлового будинку відповідач ОСОБА_5 має інше майно, на яке може бути звернено стягнення в разі невиконання ним зобов'язань (а.с.16). Докази про те, що ОСОБА_2 купуючи будинок діяв недобросовісно та був обізнаний про наявність у ОСОБА_5 боргових зобов'язань також відсутні.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 25.04.2019 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, здійснену приватним нотаріусом Торчицькою В.М., є похідною від основної вимоги, то у зв'язку з відмовою у задоволенні основної вимоги про визнання недійсним договору купівлі - продажу будинку, зазначена позовна вимога також не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з тим, що у задоволенні позову належить відмовити, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.12, 13, 19, 79-81, 211, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області Торчицька Вікторія Миколаївна, фізична особа - підприємець ОСОБА_6 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 25.04.2019 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області Торчицькою Вікторією Миколаївною, та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Представник позивача: адвокат Чумаченко Андрій Васильович, ордер ХВ № 1514, адреса робочого місця адвоката м. Харків, вул. Космічна, 21 оф.1010.
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Представник відповідача: адвокат Грибовод Віталій Васильович, ордер СМ № 0001508, Адвокатське Бюро «Віталія Грибовода», юридична адреса м. Полтава, вул. Зигіна 29, оф.301.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
Приватний нотаріус Недригайлівського районного нотаріального округу Сумської області Торчицька Вікторія Миколаївна, адреса - АДРЕСА_5 .
Фізична особа-підприємець Вальченко Ігор Володимирович, адреса: АДРЕСА_6 .
Повний текст рішення суду складено 11 жовтня 2019 року.
Суддя Ю.Л. Косенко