Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Справа № 674/444/19
Провадження № 2-а/674/23/19
10 жовтня 2019 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.
за участю секретаря судового засідання Мудрицької Л.В.
номер справи 674/444/19
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
представники відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку спрощеного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, інспектора СРПП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мельниченко Аліни Валеріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
19 березня 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з уточненим під час судового розгляду позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, інспектора СРПП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мельниченко Аліни Валеріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 11 лютого 2019 року, поліцейським сектору реагування патрульної поліції Дунаєвецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Мельніченко А.В. відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДПО 18 №134422, відповідно до якої позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України, тобто керуючи транспортним засобом не ввімкнув світловий покажчик повороту, чим порушив вимоги п. 9.2б Правил дорожнього руху України. Сума адміністративного стягнення згідно вказаної постанови, яка підлягає сплаті, становить 425 гривень.
Відповідно вищезазначеної постанови 11 лютого 2019 року, біля 13.00, позивач, рухаючись на автомобілі Mercedes-Benz 110 CDI, НОМЕР_1 2002 року випуску по вул. Київська в напрямку м. Дунаївці (поблизу будинку № 55) був зупинений поліцейськими Дунаєвецького відділу поліції Мельніченко А.В. та ОСОБА_4 за порушення ПДР, а саме: здійснення маневру - повороту ліворуч, без ввімкнення світлового покажчика повороту.
На заперечення позивача шодо видуманого порушення та надання відповідних доказів про його вчинення, поліцейські не відреагували та наказали надати документи на авто та посвідчення водія, шо ним було зроблено. Більше того ОСОБА_5 зауважив, що в них відсутні докази про порушення ним вимог ПДР.
Позивач вважає, що має місце складення незаконної постанови, а факти викладені в ній, не відповідають дійсності, оскільки поліцейський при винесенні даної постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували його вину у скоєнні правопорушення,а тому позивач звернувся до суду та просить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції Дунаєвецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ДПО 18 № 134422 від 11 лютого 2019 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Ухвалою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25.03.2019 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 02.04.2019 року замінено неналежного відповідача - Дунаєвецький ВП ГУНП в Хмельницькій області належним відповідачем - Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (м.Хмельницький вул.Зарічанська,7).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і просив його задовольнити, оскільки вважає, що його незаконно притягнули до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки він не вчиняв ніяких порушень правил дорожнього руху, та докази цього у відповідача відсутні.
Представники відповідача Бєлова В ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали, проти його задоволення заперечили, і зокрема представником Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Бєловою В.А. до суду було подано відзив на позовну заяву в якому вказано, що позивач дійсно порушив ПДР і на нього була складена постанова про накладення адміністративного стягнення, а також позивачем не надано будь-яких аргументів та доводів, які б свідчили про те, що він не вчиняв правопорушення.
Відповідачка ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про слухання справи у її відсутності у зв'язку з відпусткою через вагітність та пологи. Будь-яким чином проти позову не заперечила.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представників відповідача, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно ч. 3 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи.
Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як зазначено у постанові про адміністративне правопорушення ДПО №134422 від 11.02.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що
11.02.2019 року о 13:00 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, н.з. НОМЕР_1 , у м. Дунаївці по вул.Київській, 57а, при повороті ліворуч не ввімкнув сигнал світовим покажчиком, чим порушив п. 9.2.б. ПДР України, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 9.2.б. ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення від 11.02.2019 року не містить доказів, які б підтверджували, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 9.2.б. ПДР України, тобто відсутні підтвердження вчинення водієм правопорушення, пункт 8 постанови «до постанови додаються» не заповнений.
Вищезазначене вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім постанови у справі про адміністративне правопорушення, додаткових доказів, свідчень або інших відомостей до постанови, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , відповідачем суду не надано, постанова таких доказів не містить, також дані, які б спростовували свідчення позивача та підтверджували правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, представником відповідача в судовому засідання надано не було.
За таких обставин, оскільки під час розгляду справи, судом не було встановлено в діях водія ОСОБА_1 порушень ПДР України, підтверджених належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що постанова серії ДПО №134422 від 11.02.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 242-246, 286 КАС України, ст. ст. 245, 251,283, 284 КУпАП, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, інпектора СРПП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мельниченко Аліни Валеріївни про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інпектора СРПП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області Мельниченко Аліни Валеріївни, серії ДПО №134422 від 11.02.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Дата складання повного рішення 10 жовтня 2019 р.
Головуюча:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук