09.10.2019
Справа №664/2220/19
09 жовтня 2019 року. Цюрупинський районний суд
Херсонської області
в складі: головуючого судді Заславець Н.В.
при секретарі Орловій О.С.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олешки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши у позовній заяві, що він та відповідач перебувають у шлюбі, зареєстрованому 30 січня 1999 року у відділі ЗАГС у м. Цюрупинськ Херсонської області, актовий запис №12. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Шлюбні відносини припинені з 2017 року через постійні сварки внаслідок того, що кожен з них має власний погляд на сімейне життя та ведення сімейного господарства. Спільне життя з дружиною також не склалося через втрату почуття взаємної любові та поваги один до одного, і фактично вони , як чоловік і жінка, припинили будь-які взаємовідносини. Тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, що суперечить його інтересам. Відповідач стала виганяти його з квартири, хоча сама добровільно подати заяву про розлучення у відділі ДРАЦС відмовляється, однак відмовляється надати йому документи про укладення шлюбу. Позов просить задовольнити.
В судовому засіданні позивач заявлені ним позовні вимоги підтримав і пояснив, що з відповідачем одружені з 1999 року. Неповнолітніх дітей немає. У нього три повнолітні дочки, і лише молодша з них не одружена та продовжує на даний час навчання, яке він повністю оплачує. Діти проживають окремо. Він займає у квартирі окрему кімнату. З дружиною вони перебувають у формальному шлюбі, який є для нього перешкодою у облаштуванні власного життя, оскільки він має намір створити сім'ю з іншою жінкою. До дружини він втратив почуття любові і поваги, і подружні стосунки між ними припинені навесні 2017 року. Щодо поданих відповідачем заперечень на позов пояснив, що вони не відповідають дійсності, оскільки ніякого спільного господарства вони не ведуть, інтимних відносин не підтримують, він лише повністю оплачує всі житлово-комунальні послуги. Тому дружина саме з цих підстав не визнає позов, оскільки боїться втратити в його особі «грошову скриньку». Жодних намірів на відновлення подружніх стосунків він не має і категорично наполягає на розірванні шлюбу, надання строку для примирення є недоцільним. Позов просить задовольнити. Витрати у справі згоден нести самостійно.
Відповідач в підготовче і судове засідання не з'явилася. Подала клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позов не визнала, у письмовій заяві зазначила, що як дружина виконує всі обов'язки перед чоловіком у приготуванні їжі, прання, прасування одягу та інше, чоловік дає гроші на продукти харчування, комунальні послуги та одяг, мають спільні погляди на ведення спільного господарства. З квартири його не виганяє, документи на нерухоме майно оформлені на чоловіка, загалом ведуть спільне подружнє життя, шлюбні відносини як чоловіка і жінки підтримують відносно їх віку та хвороби чоловіка. Разом з тим, вона кохає свого чоловіка, відноситься до нього з повагою, в шлюбі чоловіку не зраджує і підстав для розірвання шлюбу не має. Тому у задоволенні позову просить відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, тому суд розглядає справу за відсутності відповідача на задоволення її клопотання.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 23 квітня 2019 року Олешківським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області,- з 30 січня 1999 року, актовий запис № 12 (а.с.14). Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя у подружжя не склалося, оскільки позивач втратив почуття любові та поваги до своєї дружини, має намір створити нову сім'ю з іншою жінкою. Подружні стосунки сторони остаточно припинили навесні 2017 року і не відновлювали їх. Факт оплати за житлово-комунальні послуги, проживання в одній квартирі, надання послуг щодо прання та прасування одягу не приймається у якості доказу ведення спільного господарства та наявності подружніх стосунків у повному розумінні понять сім'ї та подружжя за наявності категоричного заперечення одного з них.
Тому суд приходить до висновку, що шлюб сторін носить формальний характер протягом тривалого часу - понад два з половиною роки, і є перешкодою для позивача в облаштуванні власного життя. За таких обставин формальний шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до положень ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України. Згідно зі ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення, тому шлюб слід розірвати.
Суд, вирішуючи питання про розірвання шлюбу вважає за необхідне з'ясувати прізвище відповідача після розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до положень ч.8 ст.294 ЦПК України, які на підставі ч.9 ст.10 ЦПК України, застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Враховуючи те, що відповідач у заяві не зазначила, чи вона бажає надалі іменуватися чинним прізвищем, чи відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 », суд приходить до висновку про необхідність залишення відповідачеві її чинного прізвища.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка, оскільки позивач наполягає на його розірванні, а відповідач проти його розірвання хоча і заперечує, однак, оскільки подружні стосунки між сторонами припинені остаточно, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, підстав для надання строку для примирення немає, при цьому жодна із сторін про це не заявила, тому після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права сторін, і шлюб сторін необхідно припинити шляхом його розірвання.
Витрати по сплаті судового збору віднести на позивача з урахуванням його клопотання.
На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. 10, 259, 265, 294, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 січня 1999 року Олешківським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 12, розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити чинне прізвище « ОСОБА_4 ».
Витрати у справі віднести на позивача.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області.
Повне мотивувальне рішення буде виготовлено 11.10.2019 року.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: підпис Н.В. Заславець
Згідно з оригіналом.
Суддя Заславець Н.В.