08.10.2019 Справа №607/24003/19
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , працюючої старшим в'язальником в ТОВ «СЕ Борднетце Україна»,
за ч.1 ст.173-2, ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Тернопільським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 176546 від 02.10.2019 р. вбачається, що 02.10.2019 р. о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила відносно свого колишнього чоловіка гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, під час якого чинила моральний та психологічний тиск, висловлювалася нецензурною лайкою.
Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 176714 від 02.10.2019 р. вбачається, що 02.10.2019 р. о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила відносно свого колишнього чоловіка гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги ст.10 Закону України «Про охорону дитинства».
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнала та пояснила, що хотіла забрати дитину і будь-якого домашнього насильства відносно свого колишнього чоловіка не вчиняла.
У судовому засіданні ОСОБА_2 відмовився від своїх показів.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 та ч.1 ст.184 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.Під психологічним насильством в сім'ї слід розуміти - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
В наданих суду матеріалах даної справи не зазначено жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 та ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки із письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення вбачається, що остання прийшла забрати свого сина, однак гр. ОСОБА_2 почав вчиняти конфлікт та ображати її нецензурною лайкою в присутності малолітнього сина.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не вчиняла жодних дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а також, не вчиняла жодних дій щодо ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого малолітнього сина,передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, вважаю що в її діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку із чим провадження в справі за вказаною статтею слід закрити.
Керуючись ст. 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяО. М. Вийванко