проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"07" жовтня 2019 р. Справа № 922/488/18
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.
та за участю:
від відповідача Гавріш Н.С. (довіреність від 22.08.2018),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт-продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану (вх. № 2695 Х) на ухвалу, постановлену Господарським судом Харківської області 04.02.2019 о 10 годині 39 хвилин (дата складання повного тексту ухвали 11.02.2019) у складі судді Буракової А.М. у справі № 922/488/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКВО", м. Харків
до Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт-продукт" Харківської обласної громадської організації «Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану», м. Харків
про стягнення та розірвання договору,
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2019 у справі № 922/488/18 в задоволенні заяви Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт-Продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі № 922/488/18 - відмовлено, рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі № 922/488/18 залишено в силі.
Відповідач з ухвалою не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.02.2019.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у складі суду, визначеному автоматизованою системою розподілу справ між суддями (витяг з протоколу 28.08.2019), відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Від позивача надійшов відзив (вх. 9320 від 01.10.2019) на апеляційну скаргу. У відзиві не погоджується з доводами та вимогами апеляційної скарги та вважає їх безпідставними, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - законною та обґрунтованою. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу місцевого господарського суду від 04.02.2019 у даній справі.
Від заявника апеляційної скарги надійшли уточнення (вх. 9466 від 04.10.2019) до скарги, в яких він зауважує на тому, що на його думку в оскаржуваній ухвалі не було надано оцінки п'яти доказам :
- листу ТОВ "Харківекоресурс" про відсутність договорів з ТОВ "Лікво" від 22.11.2018;
- листу КП "Харківські теплові мережі" від 02.01.2018 про відсутність договорів з ТОВ "Лікво";
- листу КП "Комплекс з вивозу побутових відходів" від 20.12.2018;
- листу КП "Благоустрій м. Харкова" від 08.01.2019;
- листу від КП "Харківводоканал" від 17.01.2019.
Крім того, апелянт уточнив вимоги скарги та просить суд: скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.02.2019 у справі № 922/488/18; переглянути рішення Господарського суду від 14.05.2018 у справі № 922/488/18; прийняти нове рішення у справі № 922/488/18 та відмовити у задоволенні позову. Судові витрати просить покласти на позивача.
В судове засідання апеляційного господарського суду позивач уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Зважаючи на те, що явка представників сторін до судового засідання не визнавалась судом обов'язковою, сторони належним чином не повідомлені про час та місце розгляду справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.
В судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримала її вимоги, з урахуванням заяви про уточнення, та просила задовольнити скаргу. Крім того, представником апелянта заявлено клопотання про відшкодування витрат, пов'язаних з проїздом представника відповідача до судового засідання у розмірі 978,94 грн.
Розглянувши матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника заявника апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вимогам закону в межах вимог апеляційної скарги з урахуванням уточнень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог судом встановлено, що між сторонами укладено договір позички № 4-п/2015 від 04.02.2015 (договір) за яким позивач виступає позичкодавцем, а відповідач - користувачем.
За умовами п.п. 1.1, 1.2 договору, позичкодавець передає користувачу у позичку (тимчасове користування) безоплатно нежитлове приміщення, розташоване у будинку літ. Ц-1, інвентарний номер 4414, яке користувач зобов'язується повернути позичкодавцеві в порядку, визначеному цим договором.
Окрім того, 04.02.2015 між позивачем та відповідачем укладено угоду № 4-у/2015 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна (угода). Відповідно до умов зазначеної угоди позивач забезпечує виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі та прибудинкової території, на якій знаходиться приміщення, що знаходиться в користуванні відповідача, та надає комунальні послуги за чинними розцінками і тарифами.
01.12.2015 укладено додаткову угоду №9 до угоди про відшкодування витрат, відповідно до якої починаючи з січня 2016 року відшкодування витрат здійснюється у розмірі 5390,40 грн. в місяць, якщо інше не визначено актом здачі-прийняття послуг. За період вересень 2017 - січень 2018, сума відшкодування становила 5390,40 грн./міс. та не змінювалася.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.05.2018 у справі № 922/488/18 стягнуто з Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт-Продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКВО" заборгованість з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна за період вересень 2017 - січень 2018 у розмірі 23178,73 грн., пеню у розмірі 1309,97 грн. Розірвано договір позички №4-п/2015 від 04.02.2015 та зобов'язано Підприємство об'єднання громадян "Всесвіт-Продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" повернути нежитлове приміщення, розташоване у будинку літ. Ц-1, інвентарний номер 4414.
03.08.2018 Господарським судом Харківської області прийнято рішення у іншій справі № 922/1706/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікво" до Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт-продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" про стягнення коштів за договором № 4-у/2015 за інший період часу, ніж розглядався у справі № 922/488/18.
19.11.2018 Східним апеляційним господарським судом ухвалено постанову у справі № 922/1706/18, якою рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2018 у справі № 922/1706/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 922/488/18 відповідач зазначає, що 19.11.2018 року у судовому засіданні під час розгляду справи № 922/1706/18 представник позивача визнав, що позивачем під час дії договору не надавалися комунальні послуги. Вказане твердження було зафіксовано в постанові суду. Так, суд зазначив, що "сторонами не оспорюється, що спірна сума ..., яку позивач вимагає стягнути за Додатковою угодою не є платою за надані позивачем житлово комунальні послуги, оскільки позивач виконавцем такої послуги не є в розумінні вищенаведених вимог закону, будь якого договору з цього приводу між сторонами не укладено, отже мова може йти лише про відшкодування вже понесених відповідних витрат під час розгляду".
Також, в обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 922/488/18 відповідач надав до суду копію листа ТОВ "Харків Екоресурс" № б/н від 28.12.2018, копію листа КП "Харківські теплові мережі" № 74-18 від 02.01.2019, копію листа КП "Комплекс з вивозу побутових відходів" № 2603 від 20.12.2018, копію листа № 6 від 08.01.2019 КП "Благоустрій" м. Харкова" та копію листа КП "Харківводоканал" від 17.01.2019 № 01-01-23/294-19.
Відмовляючи у задоволенні заяви Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт-продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану про перегляд за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні закону.
Апеляційний господарський суд вважає правомірним та обґрунтвоаним такий висновок місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.
Згідно зі статтею 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
Так, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", п.п.51, 52).
Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).
Як встановлено та зазначено вище, рішення у справі щодо розгляду позовних вимог по суті у справі № 922/488/18 ухвалено Господарським судом Харківської області від 14.05.2018.
Відповідач Підприємство об'єднання громадян "Всесвіт-продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану не скористався своїм правом та не оскаржив рішення Господарського суду від 14.05.2018.
Відповідачем не надано доказів та пояснень, в чому саме полягала неможливість встановлення обставин, які він зазначає як нововиявлені, під час розгляду справи № 922/488/18 по суті.
Отже, відповідачем не доведено та взагалі не зазначено, що зазначені ним як нововиявлені обставине не могли бути йому відомі та не могли бути встановлені під час розгляду справи № 922/488/18 по суті.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими посилання апелянта на ненадання місцевим господарським судом оцінки вищевказаним листам, оскільки наведені листи не можуть вважатись нововиявленими обставинами в розумінні процесуального закону.
Зважаючи на наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду законна, обґрунтована, постановлена при належному, повному та об'єктивному дослідженні обставин справи та вірному застосуванні норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому її вимоги залишаються без задоволення, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - без змін.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта у вигляді сплаченого судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України.
Розглянувши клопотання заявника апеляційної скарги про відшкодування витрат, пов'язаних з прибуттям до судового засідання його представника, апеляційний господарський суд не вбачає правових підстав для його задовлення, з урахуванням наступного.
Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що як позивач, так і відповідач зареєстровані у м. Харків, отже є незрозумілим вимоги про відшкодування вартості проїзду представника відповідача (заявника апеляційної скарги) з міста Києва до м. Харків.
Колегія суддів зазначає про те, що судом не визнавалась обов'язковою явка до судового засідання представників сторін. Отже, зазначене є правом, а не обов'язком сторони.
Також суд зазначає про те, що у задоволенні апеляційної скарги відповідачу відмовлено, отже витрати, які понесла сторона у зв'язку з розглядом скарги, у задоволенні якої відмовлено, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 271, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт-продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області 04.02.2019 у справі № 922/488/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.10.2019
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Т.Д. Геза
Суддя Н.О. Мартюхіна