проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"11" жовтня 2019 р. Справа № 913/479/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарник" (вх. №3083 Л/2) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 17.09.2019 у справі №913/479/18, постановлену у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Ковалінас М.Ю.,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Асгард Фінанс", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарник", м.Сєвєродонецьк Луганської області,
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.09.2019 у справі №913/479/18 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 05.11.2019. Зобов'язано розпорядника майна Максимова І.М. в строк до 01.11.2019 надати до господарського суду рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів (протоколи зборів, засідань комітету кредиторів, належним чином оформлені, разом з повідомленнями кредиторам про час, місце і порядок денний зборів з доказами їх надіслання або вручення повноважним представникам, довіреності на представників) щодо подальшої судової процедури банкрутства у справі (відкриття процедури санації або ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди) та пропозицію щодо погодженої згідно Закону №4212 кандидатури арбітражного керуючого - керуючого санацією або ліквідатора, відповідні письмові пропозиції (клопотання) та докази згоди запропонованого арбітражного керуючого на участь у справі, тощо. Постановлено зборам кредиторів та комітету кредиторів відповідно до ч.2 ст. 27 Закону №4212 визначити подальшу судову процедуру банкрутства у справі (введення процедури санації або визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди), рекомендувати суду погоджену відповідно до Закону №4212 кандидатуру арбітражного керуючого для призначення керуючим санацією або ліквідатором, з доказами згоди останнього на участь у справі.
При цьому, в резолютивній частині вказаної ухвали заначено про те, що ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 17.09.2019 та оскарженню не підлягає.
Водночас, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що до суду першої інстанції від ТОВ "Ливарник" надійшло клопотання від 13.09.2019 №109/19, в якому заявник з посиланням на положення пункту 17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України просив зупинити провадження у справі №913/479/18 у зв'язку з тим, що боржник звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.07.2019 у справі №913/479/18 .
В мотивувальній частині вказаної ухвали місцевий господарський суд, посилаючись на відсутність передбачених статтею 228 Господарського процесуального кодексу України підстав для зупинення провадження у справі, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання боржника від 13.09.2019 №109/19 про зупинення провадження у справі №913/479/18.
Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, 26.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарник" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 17.09.2019 у справі №913/479/18 та постановити нову, якою зупинити провадження у справі про банкрутство №913/479/18 до розгляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ "Ливарник" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 17.09.2019 у справі №913/479/18, до повернення матеріалів справи до Господарського суду Луганської області.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Приписами статті 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Так, зокрема, відповідно до параграфу 37 рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 254 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Встановлений наведеною правовою нормою перелік ухвал, що підлягають оскарженню, є вичерпним.
Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, Господарський процесуальний кодекс України та Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинні містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити судове рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого суду в апеляційному та касаційному порядку.
Згідно з частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.
Колегія суддів зазначає, що під час провадження у справі про банкрутство господарським судом виносяться не тільки ухвали, які спрямовані на забезпечення судового процесу (наприклад, про призначення судового засідання, відкладення розгляду справи, витребування необхідних документів від сторін та учасників провадження тощо), але й ухвали, які визначають майнові права та обов'язки сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство (ухвали про визнання чи відхилення кредиторських вимог, затвердження змін до плану санації, відмова у призначенні розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, відсторонення керівника тощо).
Предметом апеляційного оскарження, як встановлено судом апеляційної інстанції, є ухвала суду першої інстанції про призначення розгляду справи, яка спрямована на забезпечення судового процесу. При цьому, вказана ухвала оскаржується в частині висновку місцевого господарського суду про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, що не передбачено переліком ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду, наведеним у статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 912/1398/18, ухвалі Верховного Суду від 18.02.2019 у справі 915/512/18.
Отже, ні положеннями Господарського процесуального кодексу України, ні нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено можливості оскарження ухвали місцевого господарського суду про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції також враховує позицію Верховного Суду щодо застосування норми права під час апеляційного оскарження ухвали місцевого госоподарського суду, постановленої в межах справи про банкрутство, яка не входить до переліку ухвал зазначених у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, викладеної в ухвалі від 28.01.2019 у справі № 904/1012/14, від 17.07.2019 у справі № 920/93/19, тощо.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
Повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарник" (вх. №3083 Л/2) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 17.09.2019 у справі №913/479/18 з доданими до неї документами заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню протягом 20 днів до Верховного Суду з дня її підписання.
Додаток: апеляційна скарга з додатками на 15 аркушах, у тому числі поштова квитанція з описами вкладення у цінний лист, квитанція про сплату судового збору від 26.09.2019; експрес-накладна від 26.09.2019 та поштовий конверт.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов