проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"07" жовтня 2019 р. Справа № 922/668/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.
за участю секретаря судового засідання Міракові Г.А.
та за участю:
від позивача - Нікіфорова О.О. довіреність № 157 від 21.12.2018;
від відповідача - Комарова О.М. довіреність № 01-26/5811 від 18.10.2018;
від 3-ї особи - Кошелева О.О. довіреність від 02.01.2019, представник Харківський міський центр зайнятості,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Харківського обласного центру зайнятості (вх. №2251 Х/2) на рішення, ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Погорелової О.В. 11.06.2019 (дата складання повного тексту рішення 21.06.2019 час проголошення рішення 10 година 28 хвилин), у справі № 922/668/19
за позовом Харківського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277, місцезнаходження: 61068, м. Харків, вул. Броненосця Потьомкін, 1а)
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Харківський міський центр зайнятості (код ЄДРПОУ 36224721 місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137А)
до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954, місцезнаходження : 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149)
про визнання недійсними положень договору,
Позивач, Харківський обласний центр зайнятості, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго", відповідач, в якому просить визнати недійсним:
- підпункт 2.2.2 пункту 2.2 договору №624/1/1191 про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок замовника від 24.12.2008, укладеного між Харківським обласним центром зайнятості та Акціонерною компанією "Харківобленерго" та окреме положення п. 4.2 цього договору, а саме: "до виконання п. 2.2.2 договору підключення замовника до електромереж власника не здійснюється".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що спірні пункти договору суперечать вимогам законодавства та порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України), оскільки спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, що в свою чергу є підставою визнати їх недійсними, відповідно до ч. 1 ст. 203 та ст. 207 ЦК України.
Ухвалою суду від 18.03.2019 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.04.2019.
Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача було залучено Харківський міський центр зайнятості.
Відповідачем у справі до суду подано заяву про застосування строків позовної давності.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд вважав:
сторони, укладаючи спірний договір, діяли виключно в межах, встановлених законодавством України з необхідним обсягом цивільної дієздатності. Укладаючи спірний договір сторони погодили всі істотні умови договору. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору сторони вчиняли дії щодо виконання взятих на себе зобов'язань;
позивачем не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні вимог ст. ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, а судом не встановлено, умислу у АТ "Харківобленерго" на настання протиправних наслідків;
умовами спірного договору взагалі не передбачено безоплатної передачі вказаного майна, в лише визначений обов'язок позивача щодо передачі вказаного майна, відповідно до діючого законодавства України, а тому посилання позивача, що положення п.2.2.2 спірного договору спрямовані на заволодіння державним майном є безпідставними, які не підтверджуються жодними доказами.
З урахуванням наведеного, на думку місцевого господарського суду підстави для визнання пункту 2.2.2 спірного договору та окремого положення п. 4.2 цього договору, а саме: "до виконання п. 2.2.2 договору підключення замовника до електромереж власника не здійснюється" недійсним на підставі ст. 228 ЦК України відсутні.
Щодо заяви про застосування позовної давності, то суд у зв'язку з необґрунтованістю позову не вбачав правових підстав для застосування позовної давності.
Позивач не погодився з ухваленим у справі рішенням місцевого господарського суду та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 у справі № 922/668/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Покласти на відповідача судові витрати, понесені позивачем в сумі 4802,50 грн, з яких 1921 грн - судовий збір, сплачений до суду першої інстанції при зверненні з позовною заявою; 2881,50 грн - судовий збір за розгляд апеляційної скарги.
На думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи, які мають значення для вирішення спору. Апелянт вказує на те, що місцевим господарським судом залишено поза увагою, що позивач був змушений укласти спірний договір у зв'язку з тим, що крім АК "Харківоленерго" зазначені послуги ніким не надавалися та інших умов щодо укладення договору замовнику не було запропоновано. Доказів щодо подання альтернативного варіанту матеріали справи не містять. Також, апелянт звертає увагу та вважає, що не повно встановлено наслідки застосування позивачем положень "Порядку відчуження об'єктів державної власності".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 у складі суду, визначеному автоматизованою системою розподілу судової справи між суддями (витяг з протоколу від 06.08.2019) відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.
Третя особа надіслала відзив (вх. 8003 від 23.08.2019) на апеляційну скаргу, в якому вважає вимоги скарги законним та обґрунтованими та просить задовольнити скаргу.
Відповідач надіслав відзив (вх. 8179 від 30.08.2019) на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи скарги безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи, а оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду оголошувалась перерва.
Судове засідання продовжено після перерви 07.10.2019.
В судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримала вимоги скарги в повному обсязі та наполягала на її задоволенні. Представник третьої особи підтримала вимоги скарги та пояснила, що вважає її обґрунтованою і просить задовольнити. Представник відповідача заперечувала проти вимог апеляційної скарги просила відмовити в її задоволенні з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом нормам матеріального та процесуального права, належність та повноту встановлення судом обставин справи в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, зважаючи на наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з обставин справи 24 грудня 2008 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (власник, відповідач) та Харківським обласним центром зайнятості (замовник, позивач) укладений договір №624/1/1191 про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок замовника, відповідно до п. 1.1 якого, замовник виконує в повному обсязі вимоги технічних умов №12-54-ХЕЛЗ/1191 від 10.12.2008 на підключення власних електроустановок до електромереж власника в термін до 24.12.2012 на умовах, передбачених договором.
Згідно п. 1.2 договору, власник здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж після виконання замовником технічних умов, проектної документації, оплати вартості підключення, вимог пункту 2.2 (з підпунктами) цього договору, укладення замовником договору про постачання електричної енергії та/або договору про купівлю-продаж електричної енергії та у випадках, обумовлених правилами користування електричною енергією, договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання і інших, передбачених цим договором вимог.
Технічні умови приєднання до електричної мережі є невід'ємним додатком до цього договору (п. 1.3 договору).
Прогнозована межа балансової належності електромереж встановлюється на наконечніках живлячих КЛ-1 кВ в РУ-0,4кВ ТП 1864.
У п. 2.1 договору встановлено, що сторони зобов'язані у разі необхідності будівництва (що пов'язано із зміною розміру чи призначення земельної ділянки) об'єктів електричних мереж від точки приєднання до межі балансової належності укласти додаткову угоду до цього договору, якою визначити взаємні права та обов'язки із проведення правового узгодження трас ліній і майданчиків об'єктів будівництва та відведення земельних ділянок під об'єктами електричних мереж, що підлягають будівництву, із визначенням категорії землі згідно п. "ж" ст. 19 Земельного кодексу України, меж та розмірів земельних ділянок згідно ДВН- В.2.5.-16-99 та мети використання - “будівництво та експлуатація об'єктів енергетики”.
Згідно п. 2.2 договору замовник зобов'язаний:
2.2.1. Виконати вимоги ТУ №12-54-ХЗЛЗ/1191 від 10.12.2008 на приєднання електроустановок замовника до електромереж власника в повному обсязі і в передбачені терміни.
2.2.2. До підключення усі об'єкти, які будуються, встановлюються згідно з ТУ від точки приєднання до межі балансової належності (п.1.4. цього договору) передаються замовником у власність власника з дотриманням вимог, передбачених законодавством України.
2.2.3. Оплатити вартість наданих власником послуг з підключення.
2.2.4. До підключення електроустановки до електричної мережі власника укласти договір про постачання електричної енергії, а за необхідності інші договори, передбачені Правилами користування електричною енергією.
2.2.5. У разі необхідності будівництва об'єктів електричних мереж від точки приєднання до межі балансової належності забезпечити узгодження трас ліній і майданчиків об'єктів будівництва та відведення відповідних земельних ділянок згідно умов укладеної додаткової угоди.
Згідно п. 2.3. договору, власник зобов'язаний підключити електроустановки замовника до своїх електричних мереж протягом 5 днів після виконання замовником вимог пунктів 2.2 (з підпунктами) цього договору, прийняття устаткування державною комісією та оформлення акта-допуску електроустановок замовника в експлуатацію.
Відповідно до п. 4.2 договору, замовник несе відповідальність за своєчасне, повне та належне виконання вимог технічних умов №12-54-ХЗЛЗ/1191 від 10.12.2008 та п.2.2. (з підпунктами) цього договору, розроблення проектної документації, своєчасне узгодження цієї проектної документації з власником та усіма зацікавленими сторонами. До виконання п.2.2.2. договору підключення замовника до ел. мереж Власника не здійснюється.
Відповідно до п. 6.1 договору строк дії договору встановлений до 24.12.2010.
Харківським обласним центром зайнятості з метою виконання Технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок юридичних осіб та фізичних осіб №12-54-ХЗЛЗ/1191 від 10.12.2008 встановлено обладнання та прокладено кабелі за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Вищезазначене підтверджується актом допуску на підключення до електричної мережі електроустановки №5554 від 21.07.2009, який затверджено начальником ЦРВЕ "Харківенергозбут" АК "Харківобленерго" 21.07.2009, Узгодженням про підключення електроустановки до електричної мережі №554 від 22.07.2009, актом на підключення згідно договору приєднання електроустановки АК "Харківобленерго" (Договір № 624/1/1191 від 24.12.2008 від ТП-1864 по вул. Матюшенко, 6а, Інв. № 642060 інша частина ТП 1864), який підписано та скріплено печатками відповідача та позивача, а також листом АК "Харківобленерго" від 11.09.2009 № 12-54-ХЗЛЗ/2299.
Згідно останньої додаткової угоди № 11 від 27.06.2018 термін дії договору та технічних умов №12-54-ХЗЛЗ/1191 від 10.12.2008 продовжено до 31.12.2018 включно.
20.11.2018 позивач звернувся до відповідача з пропозицією продовжити термін дії договору, проте, відповідач листом №10-46 №06.12.2018 повідомив позивача про недоцільність подальшого продовження терміну дії договору, оскільки Законом України "Про ринок електричної енергії" та Кодексом систем розподілу суттєво змінена процедура приєднання до електричних мереж оператора систем розподілу.
Державна служба зайнятості (Центральний апарат), розглянувши звернення Харківського обласного центру зайнятості від 30.01.2017 №02/377 щодо можливості передачі обладнання зовнішнього електропостачання у комунальну власність Харківської міської ради, у листі від 21.02.2017 № 33/14/993-17, повідомила останнього, що в даному випадку, у Харківської міської ради не вбачається можливості використовувати обладнання зовнішнього електропостачання за цільовим призначенням. Крім того, у вказаному листі зазначено, що доводи позивача про те, що необхідність забезпечення належної експлуатації систем зовнішнього електропостачання спеціалізованими організаціями, подальша можливість їх модернізації, провадження постійного технічного контролю, потребує значних додаткових фінансових витрат на їх функціонування та підтримку у належному технічному стані, Державна служба зайнятості (Центральний апарат) повідомила, що балансова вартість обладнання зовнішнього електропостачання, яке знаходиться на балансі Харківського міського центру зайнятості, складає 2 684 281,00 гривень. При цьому, витрати, пов'язані з оплатою послуг технічного обслуговування даного електроустаткування за період 2014-2016 роки склали загальну суму 10 802,71 грн. Співвідношення балансової вартості обладнання зовнішнього електропостачання та суми коштів, витрачених на його обслуговування за певний період часу, не дають підстав вважати, що в подальшому обслуговування цього обладнання потребуватиме значних фінансових витрат. Щодо спонукання АК "Харківобленерго" до виконання Харківським обласним центром зайнятості пункту 2.2.2 договору № 624/1/1191 від 24.12.2008 про приєднання до електричних мереж, Державна служба зайнятості (Центральний апарат) зазначила, що спірний пункт договору суперечить чинному законодавству та його можна визнати недійсним в судовому порядку, що не спричинить наслідків недійсності інших його частин і договору.
17.01.2019 Харківський обласний центр зайнятості направив АТ "Харківобленерго" лист, в якому також просив продовжити термін дії договору та виклав пропозицію внести зміни до договору шляхом виключення п. 2.2.2.
Зважаючи на те, що АТ "Харківобенерго" відмовив у продовженні терміну дії договору та залишив без реагування пропозицію внесення змін до договору шляхом виключення п.2.2.2, Харківський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом у даній справі. Підставами позовних вимог зазначені невідповідність частин правочину вимогам статті 203 ЦК України, також позивач посилається на статтю 228 ЦК України.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, передбачених статтями 203, 228 ЦК України для визнання правочину недійсним та наявності умислу у АТ "Харківобленерго" на настання протиправних наслідків.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та обставинах справи.
Так, відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи та аналізу змісту договору, відповідно до умов договору фактично позивач здійснив переобладнання в електроустановках відповідача та будівництво нових електроустановок для приєднання належної йому (позивачу) будівлі. При цьому, ряд електроустановок відповідача було замінено на електроустановки позивача, внаслідок чого змінилась їх належність іншій особі. Однак, через такі електроустановки забезпечується передача електричної енергії також і іншим споживачам за іншими договорами, за якими відповідач також несе зобов'язання забезпечення належного постачання. Отже, невиконання позивачем умов 2.2.2 Договору може вплинути на можливість виконання відповідачем зобов'язань з постачання електричної енергії іншим споживачам.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів.
Можливість приєднання була надана позивачу АТ "Харківобленерго" саме за таких умов договору, оскільки п. 2.2.2, на недійсності (нікчемності) якого наполягає позивач, забезпечує можливість належного постачання (розподілу) електричної енергії іншим споживачам. Умови договору були погоджені сторонами та позивач погодився з ними та не висловлював заперечень та зауважень при укладенні та підписанні договору. Отже, в даному випадку технічні умови, на яких позивач отримав можливість переобладнання в мережах відповідача, залежали від інших умов договору в їх сукупності та взаємодії.
Апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими заперечення відповідача про те, що у разі якщо при укладенні договору Харківський обласний центр зайнятості заперечував би проти окремих пунктів договору та висловив незгоду щодо їх виконання, АТ "Харківобленерго" погодив би приєднання позивача до мереж на інших умовах, ніж ті, які передбачені спірним договором.
Договір породжує права та обов'язки. Отже, у разі отримання права приєднання до мереж Харківський обласний центр зайнятості набув також і обов'язок виконати інші умови договору, в тому числі і п. 2.2.2. Оскільки саме за наявності таких погоджених умов в їх сукупності позивач (Харківський обласний центр зайнятості) набув права приєднання з такими технічними умовами. Тобто, інші умови договору мали б наслідком інші технічні умови приєднання.
Натомість, позивач отримавши право приєднання саме за вигідними йому технічними умовами, намагається уникнути виконання обов'язку, передбаченого п. 2.2.2 Договору.
Договором є домовленість двох або інших сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, при укладенні оспорюваного договору сторони діяли вільно при повному розумінні своїх дій та на власний розсуд.
Апелянт наполягає на тому, що п. 2.2.2 спірного договору порушує публічний порядок, тому, що був спрямований на заволодіння майном держави.
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідома суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Отже, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має обов'язково враховуватись вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем вини АТ "Харківобленерго" та наявності наміру настання протиправних наслідків.
Так, відповідно до п. 2.2.2 Договору до підключення усі об'єкти, які будуються, встановлюються згідно з ТУ від точки приєднання до межі балансової належності (п. 1.4. цього Договору ), передаються Замовником у власність Власника з дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством України.
Отже, вказана норма договору не містить самостійно визначеного порядку передачі майна між сторонами, а посилається на визначений законодавством порядок.
Крім того, постановою КМУ від 06.06.2007 № 803 затверджено "Порядок відчуження об'єктів державної власності", який визначає порядок відчуження державного майна, до якого позивач самостійно відносить збудовані ним за Договором електроустановки.
Жодною умовою Договору не передбачено умови безоплатної передачі майна. Отже, посилання апелянта безпідставні та не доведені.
Апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими посилання апелянта, як на підставу недійсності правочину, на загрозу відключення від електроенергії. Однак, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що відключення від електроенергії може бути наслідком невиконання або неналежного виконання позивачем (як стороною спірного договору) взятих на себе зобов'язань. Отже, зазначені посилання не можуть бути підставою для визнання правочину недійсним.
Апеляційний господарський суд відхиляє посилання заявника апеляційної скарги на те, що він був змушений укласти спірний договір на таких умовах, оскільки як зазначено вище сторони є вільними в укладанні правочину. Апелянтом не надано доказів того, що він звертався до АТ "Харківобленерго" в момент укладення договору з пропозицією укласти його на інших умовах, або заперечував проти запропонованих відповідачем умов.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
На думку колегії суддів апеляційного господарського суду, судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та зроблено правомірний висновок щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду законне, обґрунтоване, ухвалене при належному, повному та об'єктивному дослідженні обставин справи та вірному застосуванні норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому її вимоги залишаються без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта у вигляді сплаченого судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 271, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу позивача Харківського обласного центру зайнятості залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 у справі № 922/668/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.10.2019
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.В. Плахов