проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"09" жовтня 2019 р. Справа № 922/1987/16
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий:Зубченко І.В. (доповідач),
судді:Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.
при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В.
за участю представників:
від позивача (стягувача):Сороколіт Є.М., довіреність №14-303 від 25.07.2019р.
від відповідача (боржника): Дерев'янко Д.В., довіреність б/н від 10.01.2018р.
від виконавчої служби:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: 1. Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ (вх.№2609 Х/3 від 20.08.2019р.); 2. Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м.Дергачі Харківської області (вх.№2698 Х/3 від 28.08.2019р.)
на ухвалу господарського суду Харківської області
постановлену31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 05.08.2019р. у м.Харкові)
за скаргоюАкціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ
на дії Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м.Дергачі Харківської області
у справі№922/1987/16 (суддя Аріт К.В.)
за позовомАкціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ
доАкціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5”, м.Харків
простягнення коштів
Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ, (позивач, стягувач) звернулося до господарського суду Харківської області зі скаргою на рішення та дії державного виконавця, а також іншої посадової особи органу державної виконавчої служби (вх.№17641 від 22.07.2019р.), згідно резолютивної частини якої, зокрема, просить:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - МВ ДВС) Стадніченко Т.О. з винесення 16.05.2018р. постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №56313166 у частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору;
- зобов'язати начальника МВ ДВС, якому безпосередньо підпорядкований головний державний виконавець МВ ДВС Стадніченко Т.О., скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 16.05.2018р. ВП №56313166 у частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору;
- визнати неправомірними дії начальника МВ ДВС Мозгового Ю.В. з винесення 02.07.2019р. постанови про результати перевірки законності виконавчих дій;
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця МВ ДВС Стадніченко Т.О. з винесення 02.07.2019р. постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №56313166;
- зобов'язати начальника МВ ДВС, якому безпосередньо підпорядкований головний державний виконавець МВ ДВС Стадніченко Т.О., скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.07.2019р. ВП №56313166.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 05.08.2019р.) у справі №922/1987/16 скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії державного виконавця задоволено частково.
Визнано неправомірними дії головного державного виконавця МВ ДВС Стадніченко Т.О. з винесення 16.05.2018р. постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №56313166 у частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору.
Відмовлено в задоволенні скарги на дії ДВС в частині зобов'язання начальника МВ ДВС, якому безпосередньо підпорядкований головний державний виконавець МВ ДВС Стадніченко Т.О., скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 16.05.2018р. ВП №56313166 у частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору, через відсутність предмету спору.
Визнано неправомірними дії начальника МВ ДВС Мозгового Ю.В. з винесення 02.07.2019р. постанови про результати перевірки законності в частині виконавчих дій щодо стягнення судового збору.
Визнано неправомірними дії головного державного виконавця МВ ДВС Стадніченко Т.О. в частині винесення 02.07.2019р. постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №56313166 за наказом від 02.11.2016р. у справі №922/1987/16 щодо стягнення судового збору.
Зобов'язано начальника МВ ДВС, якому безпосередньо підпорядкований головний державний виконавець МВ ДВС Стадніченко Т.О., скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.07.2019р. ВП №56313166 у частині, що стосується стягнення судового збору.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 05.08.2019р.) у справі №922/1987/16 в частині відмови у задоволенні вимог. Прийняти нове рішення, яким визнати неправомірними дії начальника МВ ДВС Мозгового Ю.В. з винесення 02.07.2019р. постанови про результати перевірки законності виконавчих дій. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця МВ ДВС Стадніченко Т.О. з винесення 02.07.2019р. постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №56313166. Зобов'язати начальника МВ ДВС, якому безпосередньо підпорядкований головний державний виконавець МВ ДВС Стадніченко Т.О., скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.07.2019р. ВП №56313166. В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 05.08.2019р.) у справі №922/1987/16 залишити без змін.
На переконання апелянта, оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням положень Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. та Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» №1730-VIII від 03.11.2016р. Так скаржник наголошує, що погашення основного боргу здійснене без укладення договору реструктуризації щодо цієї заборгованості та після 30.11.2016р., тобто після набрання чинності Законом України №1730-VIII. У зв'язку з зазначеним, на думку апелянта, додаткові нарахування за вказаною заборгованістю не підпадають під умови регулювання ст.7 Закону України №1730-VIII і, відповідно, не можуть бути погашеними чи списаними згідно з її положеннями. За твердженнями стягувача, єдиною підставою для винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій за п.10 ч.1 ст.34 Закону України №1404-VIII, як і постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.16 ч.1 ст.39 Закону України №1404-VIII, мало б слугувати встановлення виконавцем факту, що заборгованість за виконавчим документом підпадає під регулювання або є вже врегульованою, у той час як матеріали виконавчого провадження не містять відповідних доказів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2019р. сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Барбашова С.В., Радіонова О.О.
Ухвалою суду від 27.08.2019р. вищевказана апеляційна скарга залишена без руху з метою усунення скаржником недоліків, встановлених при її поданні.
Разом з тим, не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 05.08.2019р.) у справі №922/1987/16, МВ ДВС звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить скасувати названу ухвалу суду першої інстанції в частині: визнання неправомірними дій начальника МВ ДВС Мозгового Ю.В. з винесення 02.07.2019р. постанови про результати перевірки законності в частині виконавчих дій щодо стягнення судового збору; визнання неправомірними дій головного державного виконавця МВ ДВС Стадніченко Т.О. в частині винесення 02.07.2019р. постанови про закінчення виконавчого провадження №56313166 за наказом від 02.11.2016р. №922/1987/16 щодо стягнення судового збору. Відмовити у задоволенні скарги стягувача в повному обсязі.
При цьому скаржник наголошує, що державний виконавець діяв у межах своєї компетенції у відповідності до вимог та норм чинного законодавства. Так, апелянт звертає увагу, що стягувач у заяві про відкриття виконавчого провадження просив прийняти наказ господарського суду Харківської області №922/1987/16 до виконання у частині залишку заборгованості в розмірі 6.826.063,52грн., а не в частині судового збору в сумі 206.700,00грн. Проведення виконавчих дій та винесення відповідних постанов державним виконавцем було здійснено в рамках суми стягнення, яка зазначена стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження. У разі стягнення судового збору, стягувач мав право звернутися до МВ ДВС із відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження саме в частині стягнення з боржника судового збору в сумі 206.700,00грн.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2019р. названа апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Барбашова С.В., Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019р. апеляційна скарга МВ ДВС залишена без руху з метою усунення скаржником недоліків, встановлених при її поданні.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Барбашової С.В., на підставі розпоряджень керівника апарату суду, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019р. та витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.09.2019р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Радіонова О.О.
Після усунення скаржниками недоліків, встановлених при поданні апеляційних скарги, ухвалами суду від 17.09.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі - апеляційна скарга-1) та за апеляційною скаргою МВ ДВС (далі - апеляційна скарга-2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 05.08.2019р.) у справі №922/1987/16. Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2019р., разом з іншим, зобов'язано учасників справи у строк до 01.10.2019р. включно надати до суду відзиви на апеляційні скарги.
Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд апеляційної інстанції ухвалою від 26.09.2019р. призначив справу №922/1987/16 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до розгляду на 09.10.2019р. об 11:30год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019р., після проведення підготовчих дій, об'єднано апеляційні скарги стягувача та МВ ДВС на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 05.08.2019р.) у справі №922/1987/16 в одне апеляційне провадження. Призначено розгляд справи №922/1987/16 за названими апеляційними скаргами на 09.10.2019р. об 11:30год.
30.09.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Акціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5” надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, згідно резолютивної частини якого боржник просить залишити без задоволення апеляційну стягувача.
Інші учасники справи своїми правами, наданими ст.263 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційні скарги не надали.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді-члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпоряджень керівника апарату суду, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2019р. та витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.10.2019р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.
Через канцелярію суду від Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” надійшов відзив на апеляційну скаргу МВ ДВС, який, з огляду на порушення заявником визначеного судом строку на подання відзиву та не порушення питання про продовження (поновлення) такого строку, залишений судом без розгляду.
У судовому засіданні 09.10.2019р. представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені; проти задоволення вимог апеляційної скарги-2 заперечив. При цьому просив залишити без розгляду заяву про відкладення судового засідання, подану через канцелярію суду. Представник відповідача зазначив про те, що вважає апеляційну скаргу-1 необґрунтованою, а апеляційну скаргу-2 - такою, що підлягає задоволенню. Представники МВ ДВС у судове засідання не з'явився, не повідомив суд завчасно при причини неявки у судове засідання; про дату, час та місце проведення судового засідання у справі повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України", "Смірнова проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції" та інші).
Відповідно до ч.2 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представника МВ ДВС судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням приписів ст.120, ст.202, ст.270, ч.2 ст.273 ГПК України, визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представника МВ ДВС за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.
У судовому засіданні 09.10.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційні скарги, відзив відповідача на апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду Харківської області з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з метеріалів справи, Акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на адресу МВ ДВС направлено заяву про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2018р. №14/5-1155В, згідно якої для примусового виконання, на підставі наказу від 02.11.2016р., було пред'явлено рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2016р. у справі №922/1987/16 про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5” (боржник) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (стягувач) основного боргу в розмірі 10.287.897,50грн., 1.651.321,55грн 3% річних, 4.968.041,97грн інфляційних та 206.700,00грн витрати по сплаті судового збору в частині залишку заборгованості у розмірі 6.826.063,52грн.
Головним державним виконавцем МВ ДВС Стадніченко Т.О. 07.05.2018р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56313166 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа.
Разом з тим, 16.05.2018р. винесено постанову про зупинення ВП №56313166, з посиланням на положення п.10 ч.1 Закону України №1730-VІІІ від 03.11.2016р.
Акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 19.06.2019р. на адресу МВ ДВС було направлено заяву №14/5- 1782В від 11.06.2019р. про поновлення виконавчих дій у виконавчому провадженні №56313166, які було зупинено згідно з постановою про зупинення вчинення виконавчих дій від 16.05.2018р. ВП №56313166. У задоволенні названої заяви було відмовлено згідно з листом №16324 від 01.07.2019р. (за підписом начальника МВ ДВС Мозгового Ю.В.), який надійшов на адресу стягувача 08.07.2019р.
У свою чергу, постановою начальника МВ ДВС про результати перевірки законності виконавчих дій від 02.07.2019р. було виявлено порушення вимог Закону України №1404-VІІІ і зобов'язано виконавця провести виконавчі дії відповідно до норм чинного законодавства.
Постановами Головного державного виконавця МВ ДВС від 02.07.2019р. ВП №56313166 поновлено вчинення виконавчих дій і закінчено виконавче провадження з підстав, передбачених п.16 ч.1 ст.39 Закону України №1404-VІІІ, тобто, у зв'язку з погашенням, списанням згідно із Законом України №1730-VІІІ неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”, її дочірньою компанією “Газ України”, Публічним акціонерним товариством “Укртрансгаз” за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.
Названі постанови 08.07.2019р. надійшли на адресу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, Акціонерне товариство “Харківська ТЕЦ-5” наказом Мінрегіону №127 від 24.05.2017р. внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії за №7 особового запису у Реєстрі.
За приписами статей 6, 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад справедливості, неупередженості та об'єктивності (п.5 ч.1 ст.2 Закону України №1404-VIII).
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону України №1404-VIII).
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, положення щодо зупинення вчинення виконавчих дій та закінчення виконавчого провадження, які були застосовані посадовими особами МВ ДВС, внесені до Закону України №1404-VIII згідно з Перехідними та прикінцевими положеннями Закону України №1730-VІІІ.
Відповідно до ч.4 ст.34 Закону України №1404-VIII виконавче провадження з підстави, передбаченої п.10 ч.1 цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016р. для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Отже, як доречно зауважено господарським судом Харківської області в оскаржуваній ухвалі, названою статтею встановлено вичерпний перелік вимог, в якій саме частині має бути зупинене вчинення виконавчих дій, при цьому, судовий збір не віднесено до вказаного переліку.
Аналогічну правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.04.2018р. у справі №922/483/13, від 10.04.2018р. у справі №922/2381/15, від 10.04.2018р. у справі №922/1556/14 та від 19.06.2018р. у справі №5023/3166/12.
За змістом п.10 ч.1 ст.34 Закону №1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закон України №1730-VIII, з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
За таких обставин, таке зупинення не може бути застосовано до стягнення судового збору, у зв'язку з чим господарський суд Харківської області дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги стягувача на дії МВ ДВС в частині визнання неправомірними дії головного державного виконавця МВ ДВС Стадніченко Т.О. з винесення 16.05.2018р. постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №56313166 у частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору.
При цьому Східний апеляційний господарський суд погоджується з твердженням місцевого господарського суду про відсутність підстав для скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 16.05.2018р. ВП №56313166 у частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору і, відповідно, про відсутність підстав для задоволення скарги в частині таких вимог, через відсутність предмету спору, у зв'язку з поновленням виконавчого провадження постановою від 02.07.2019р., оскільки таке поновлення виконавчих дій стосувалось і стягнення судового збору.
Розглядаючи вимоги скарги стягувача, які стосуються дій начальника МВ ДВС Мозгового Ю.В. з винесення постанови про результати перевірки законності виконавчих дій 02.07.2019р., Східний апеляційний господарський суд враховує наступне.
За змістом постанови начальника МВ ДВС Мозгового Ю.В. від 02.07.2019р. про результати перевірки законності виконавчих дій, зазначено, що ВП №56313166 підлягає закінченню відповідно до ч.1 п.16 ст.39 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016р.
Згідно приписів ч.1-3 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016р. рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Пунктом 16 частини 1 статті 39 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016р. унормовано, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі погашення, списання згідно із Законом України №1730-VIII неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.
З аналізу зазначених норм вбачається, що положення щодо списання за Законом України №1730-VIII від 02.06.2016р. не стосується судового збору, у зв'язку з висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для визнання частково неправомірними дій, що стосуються стягнення судового збору по ВП №56313166, начальника МВ ДВС Мозгового Ю.В. з винесення постанови від 02.07.2019р. про результати перевірки законності виконавчих дій.
Розглядаючи вимогу стягувача щодо визнання неправомірними дій головного державного виконавця МВ ДВС Стадніченко Т.О. з винесення 02.07.2019р. постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №56313166 та зобов'язання начальника МВ ДВС, якому безпосередньо підпорядкований головний державний виконавець МВ ДВС Стадніченко Т.О., скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.07.2019р. ВП №56313166, Східний апеляційний господарський суд враховує наступне.
Згідно приписів ч.2 ст.343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на правомірність висновку місцевого господарського суду про те, що положення щодо списання за Законом України №1730-VIII від 02.06.2016р. не стосується судового збору, закінчення провадження з цих підстав стосовно судового збору є неправомірними, що має наслідком визнання неправомірними та скасування дій МВ ДВС та постанови про закінчення ВП №56313166 у частині стягнення судового збору.
Згідно приписів ст.41 Закону №1404-VІІІ у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
В обґрунтування апеляційної скарги МВ ДВС наголошує, що державний виконавець діяв у межах своєї компетенції у відповідності до вимог та норм чинного законодавства, оскільки стягувач у заяві про відкриття виконавчого провадження просив прийняти наказ господарського суду Харківської області №922/1987/16 до виконання у частині залишку заборгованості в розмірі 6.826.063,52грн., а не в частині судового збору в сумі 206.700,00грн. За твердженнями апелянта-2, проведення виконавчих дій та винесення відповідних постанов державним виконавцем було здійснено в рамках суми стягнення, яка зазначена стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, такі твердження апелянта-2 не відповідають змісту заяви Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2018р. №14/5-1155В (згідно якої для примусового виконання, на підставі наказу від 02.11.2016р., було пред'явлено рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2016р. у справі №922/1987/16 про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5” (боржник) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (стягувач) основного боргу в розмірі 10.287.897,50грн., 1.651.321,55грн. 3% річних, 4.968.041,97грн. інфляційних та 206.700,00грн витрати по сплаті судового збору в частині залишку заборгованості у розмірі 6.826.063,52грн.) та суперечать безпосередньо змісту постанов, винесених під час виконавчого провадження ВП №56313166 (про: стягнути з Публічного акціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 1.651.321,55грн. 3% річних, 4.968.041,97грн. інфляційних та 206.700,00грн. судового збору. Загальна сума боргу 6.826.063,52грн.).
Доводи Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, викладені в апеляційній сказі, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки спростовані матеріалами справи та викладеними вище висновками господарських судів, зводяться безпосередньо до переоцінки обставин справи та базуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства, а також не впливають на правомірність прийнятої господарським судом Харківської області ухвали.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Отже, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду (про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог скарги стягувача на дії МВ ДВС), які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали та задоволення вимог апеляційних скарг за наведеними в них мотивами не вбачається, що за змістом ст.129 ГПК України має наслідком віднесення на рахунок скаржників витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ, на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 05.08.2019р.) у справі №922/1987/16 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м.Дергачі Харківської області, на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 05.08.2019р.) у справі №922/1987/16 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2019р. (повний текст складено та підписано 05.08.2019р.) у справі №922/1987/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
У судовому засіданні 09.10.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2019р.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя Л.Ф. Чернота