проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"11" жовтня 2019 р. Справа № 922/494/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді: при секретарі судового засідання:Зубченко І.В. (доповідач), Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф. Мартинчук М.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи Фальк Олександра Володимировича , м.Південне Харківської області (вх.№2366 Х/3 від 30.07.2019р.)
на рішення господарського суду Харківської області
ухвалене19.06.2019р. (повний текст складено та підписано 01.07.2019р. у м.Харкові)
у справі№922/494/19 (суддя Калантай М.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс", м.Київ
до Фізичної особи Фальк Олександра Володимировича , м.Південне Харківської області
простягнення 65.167,69грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс", м.Київ, позивач, 19.02.2019р. звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця Фальк Олександра Володимировича, м.Південне Харківської області, (08.04.2019р. відповідачем припинена підприємницька діяльність, у зв'язку з чим господарським судом Харківської області уточнено правовий статус відповідача - Фізична особа Фальк Олександр Володимирович ) про стягнення 65.167,69грн., які складаються з 62.129,67грн. заборгованості, 1.689,91грн. інфляційних та 1.348,11грн. 3% річних. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №2/17/10/2017 суборенди нерухомого майна від 17.10.2017р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2019р. (повний текст складено та підписано 01.07.2019р.) у справі №922/494/19 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Приймаючи зазначене рішення, господарський суд встановив наявність надлишково сплаченої Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" суми орендної плати у розмірі 15.531,67грн. та невикористаного гарантійного платежу в сумі 46.598,00грн., у зв'язку з чим дійшов висновку щодо правомірності стягнення з Фізичної особи Фальк Олександра Володимировича заборгованості у заявленому позивачем розмірі, а також нарахованих на суму прострочених виконанням грошових зобов'язань 3% річних та інфляційних.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Фізична особа Фальк Олександр Володимирович звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Підставами для скасування рішення апелянт зазначає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Так, за твердженнями скаржника, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на сукупність наступних обставин:
- господарським судом Харківської області не враховано, що де-юре Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" займані приміщення не повернуто, оскільки всупереч положенням п.п.2.1, 3.4 договору акт приймання-передачі між сторонами не підписано;
- судом не надано належної оцінки тій обставині, що гарантійний платіж у розмірі 46.598,00грн. та переплата в сумі 15.531,67грн. (наявна станом на кінець травня 2018р.) були зараховані відповідачем у рахунок орендної плати за червень 2018р. та за 10 днів липня 2018р., у зв'язку з чим на даний час заборгованість Фізичної особи Фальк Олександра Володимировича відсутня;
- висновок суду про те, що строк дії договору №2/17/10/2017 від 17.10.2017р. закінчився 31.05.2018р. є хибним;
- судом першої інстанції не враховано, що з огляду на приписи п.7.2 договору №2/17/10/2017 від 17.10.2017р., враховуючи лист Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" №1.19.06.18 від 19.06.2018р. про дострокове розірвання договору, договір суборенди вважається розірваним після 19.06.2018р.
Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2019р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019р. апеляційну скаргу Фізичної особи Фальк Олександра Володимировича на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2019р. (повний текст складено та підписано 01.07.2019р.) у справі №922/494/19 залишено без руху з метою усунення скаржником встановлених при її поданні недоліків.
Після усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, ухвалою суду від 22.08.2019р. поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою та зобов'язано позивача у строк до 15.09.2019р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Радіонова О.О.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.09.2019р. призначив апеляційну скаргу Фізичної особи Фальк Олександра Володимировича на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2019р. (повний текст складено та підписано 01.07.2019р.) у справі №922/494/19 до розгляду без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) відповідно до ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки ціна позову в розглядуваній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, клопотання сторін про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) не надходило, а судова колегія з власною ініціативи не встановила необхідності розгляду апеляційної скарги з повідомленням сторін. Сторони були повідомлені про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином.
17.09.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.
За змістом відзиву позивач наголошує на тому, що оскаржуване рішення господарського суду Харківської області є обґрунтованим і, відповідно, таким, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" звертає увагу на наступне:
- позиція скаржника щодо строку дії договору суперечить вимогам ст.774 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з огляду на те, що строк дії договору піднайму не може перевищувати строку договору найму, у той час як відповідачем не надано документів на підтвердження його прав на приміщення з 01.06.2018р.;
- апелянтом не надано доказів наявності орендних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" та Фізичною особою - підприємцем Фальк Олександром Володимировичем у червні та липні 2018р., у т.ч. актів наданих послуг.
Враховуючи, що розгляд апеляційної скарги у справі №922/494/19 призначено в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що виключає необхідність проведення судового засідання, колегія суддів не встановила правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" про проведення судових засідань у режимі відеоконференції, про що зазначено в ухвалі суду від 17.09.2019р.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді-члена колегії Радіонової О.О., з метою дотримання визначеного ГПК України строку розгляду апеляційної скарги, на підставі розпорядження керівника апарату суду, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст.269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.10.2017р. між Фізичною особою-підприємцем Фальк Олександром Володимировичем (далі - орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" (далі - суборендар) укладено договір №2/17/10/2017 суборенди нерухомого майна (далі - договір), за умовами п.1.1 якого орендар передає суборендарю для платного користування протягом строку договору, а суборендар зобов'язується користуватися цим приміщенням відповідно до умов цього договору і оплачувати таке користування в порядку, передбаченому статтею 4 цього договору, а після закінчення строку користування, повернути його в тому ж стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального фізичного зносу.
Відповідно до п.1.2 приміщенням, яке є предметом цього договору - є частина нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Європейська, буд.17. Загальна площа приміщення, яке надається в користування, складає - 20,00кв.м.
Згідно з п.4.1 договору суборендар сплачує орендарю орендну плату щомісячно виключно у національній валюті України - гривні в розмірі 46.598,00грн.
Умовами п.4.5 сторонами погоджено, що в день підписання цього договору суборендар сплачує орендарю платіж у розмірі 93.178,00грн., з яких платіж у розмірі 46.598,00грн. зараховується в якості поточної орендної плати, а решта у розмірі 46.598,00грн. зараховується у якості гарантійного платежу. Гарантійний платіж знаходиться у орендаря без нарахування відсотків та може бути використаний орендарем у випадку невиконання суборендарем своїх грошових зобов'язань та/або невідшкодування збитків, завданих приміщенню, які сталися з вини суборендаря, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту такого порушення (чи завдання збитків приміщенню відповідно), за умови отримання суборендарем письмового повідомлення про використання гарантійного платежу. За відсутності вказаних обставин сума гарантійного платежу зараховується як орендний платіж за останній місяць користування приміщенням.
Приміщення Фізичною особою-підприємцем Фальк О.В. 17.10.2017р. передане Товариству з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" за актом приймання-передачі приміщення до договору суборенди нерухомого майна №2/17/10/2017 від 17.10.2017р.
Правовідносини Фізичної особи-підприємця Фальк О.В. з Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" були чинні з 17.10.2017р. по 31.05.2018р. (з 17.10.2017р. по 10.11.2017р. суборендар здійснював ремонт приміщення). Протягом зазначеного періоду суборендар належним чином виконував умови договору, зокрема, на виконання приписів п.4.5 договору здійснив гарантійний платіж у сумі 46.598,00грн., відповідно до п.4 договору здійснював попередню оплату, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення та акти наданих послуг та що не оспорюється орендарем (відповідачем). З 01.06.2018р. сторонами акти наданих послуг за договором №2/17/10/2017 від 17.10.2017р. не складалися.
За твердженнями суборендаря (позивача), він 31.05.2018р. дізнався, що орендар (відповідач) втратив права на передане в оренду приміщення, у зв'язку з чим з 01.06.2018р. правовідносини між Фізичною особою-підприємцем Фальк О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" за договором суборенди нерухомого майна №2/17/10/2017 від 17.10.2017р. припинилися. Станом на 31.05.2018р. позивач мав переплату за договором суборенди у розмірі 15.531,67грн., а також відповідачем не було повернуто гарантійний платіж у розмірі 46.598,00грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 62.129,67грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" 19.06.2018р. звернулося до Фізичної особи-підприємця Фальк О.В. з вимогою повернути гарантійний платіж та надлишково сплачену орендну плату. Невиконання орендарем зазначених вимог стало підставою звернення суборендаря з розглядуваним позовом до суду.
Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні відповідача до сплати заборгованості у загальному розмірі 62.129,67грн., яка складається з гарантійного платежу в розмірі 46.598,00грн. та переплати з орендних платежів у сумі 15.531,67грн. (наявних станом на кінець травня 2018р.), заявлених з огляду на припинення з 01.06.2018р. правовідносин за договором суборенди нерухомого майна №2/17/10/2017 від 17.10.2017р. , а також нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України на суму несвоєчасно виконаних грошових зобов'язань 3% річних у розмірі 1.348,11грн. та інфляційних у сумі 1.689,91грн.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач наголошує на тому, що висновок суду про те, що строк дії договору №2/17/10/2017 від 17.10.2017р. закінчився 31.05.2018р., є хибним. З цього приводу Східний апеляційний господарський суд наголошує наступне.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював свою діяльність у приміщенні, загальною площею 71,3кв.м., з яких 20кв.м. отримував в суборенду від відповідача, а ще 51,3кв.м. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радій, ЛТД" (з яких 5.9кв.м. - площа санвузла по периметру зовнішніх стін) згідно договору №1/17/10/2017 суборенди нерухомого майна від 17.10.2017р.
За змістом наявного у матеріалах справи листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Причал" №16/5 від 17.05.2019р., адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс", щодо надання інформації про права на приміщення за адресою: м.Полтава, вул.Європейська , буд.17, загальною площею 71,3кв.м., повідомлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Причал" є власником приміщення, а також є власником усіх приміщень першого поверху будівлі за адресою: м.Полтава, вул.Європейська , буд. 17 . Підприємство не укладало з Фізичною особою-підприємцем Фальк О.В. будь-яких договорів. У свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Причал" було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Радій, ЛТД» договір оренди щодо приміщення. 31.05.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Радій, ЛТД» втратило права на приміщення, вказаний договір оренди було розірвано. 01.06.2018р. приміщення передане в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Ультраспецмонтаж» за договором №01/18 від 10.04.2018р.
01.06.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ультраспецмонтаж" договір суборенди нежитлового приміщення №01/06 від 01.06.2018р., за умовами п.1.1 якого позивач отримав в оренду ті ж самі приміщення, що отримував в суборенду від Фізичної особи-підприємця Фальк О.В. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радій, ЛТД". Названі приміщення 01.06.2019р. за актом прийому-передачі були передані Товариству з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс". У подальшому, на виконання умов договору суборенди нежитлового приміщення №01/06 від 01.06.2018р. здійснювалися відповідні платежі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультраспецмонтаж".
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з 01.06.2018р. правовідносини між позивачем та відповідачем щодо суборенди приміщення фактично припинилися.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вірно встановлено господарським судом Харківської області, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №2/17/10/2017 від 17.10.2017р. станом на 31.05.2018р. складає 62.129,67грн. (надмірно сплачена сума орендної плати та гарантійний платіж).
За твердженнями апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що гарантійний платіж у розмірі 46.598,00грн. та переплата в сумі 15.531,67грн. (наявна станом на кінець травня 2018р.) були зараховані відповідачем у рахунок орендної плати за червень 2018р. та за 10 днів липня 2018р., у зв'язку з чим на даний час заборгованість Фізичної особи Фальк О.В. відсутня.
Разом з тим, Східний апеляційний господарський суд зауважує, що належних та допустимих доказів у розумінні норм чинного ГПК України на підтвердження вищевказаних обставин відповідачем не надано, акти наданих послуг за договором суборенди за вказаний відповідачем період не складалися. У той же час апелянт наявність даної заборгованості станом на 31.05.2018р. не оспорює.
Крім того, як зазначалося раніше, позивачем надано належні докази, які підтверджують факт укладення 01.06.2018р. договору суборенди, у тому числі щодо приміщення, яке було предметом договору №2/17/10/2017 суборенди нерухомого майна від 17.10.2017р., з іншим суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ультраспецмонтаж".
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, разом з іншим, наголошує, що господарським судом Харківської області не враховано, що де-юре Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" займані приміщення не повернуто, оскільки всупереч положенням п.п.2.1, 3.4 договору акт приймання-передачі між сторонами не підписано. Разом з тим, у силу викладених вище обставин справи, сам лише факт не складення акту приймання-передачі не свідчить про наявність правовідносин між позивачем та відповідачем щодо суборенди приміщення.
На переконання скаржника, з огляду на приписи п.7.2 договору, враховуючи лист Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" №1.19.06.18 від 19.06.2018р. про дострокове розірвання договору, договір суборенди вважається розірваним після 19.06.2018р.
З цього приводу Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне. Згідно положень ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно зі ст.ст.759, 761 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до ст.774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
З аналізу положень ст.ст.761, 774 ЦК України вбачається, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема, право передання його в суборенду.
З огляду на викладене договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, на підставі якого він укладався, незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди.
Як зазначалося раніше, відповідачем не надано доказів наявності прав станом на 01.06.2018р. на передання приміщення в суборенду позивачу, у той час як матеріали справи містять докази укладення позивачем договору суборенди щодо приміщення, яке було предметом договору №2/17/10/2017 від 17.10.2017р., з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ультраспецмонтаж".
Отже, Східний апеляційний господарський суд вважає зазначені вище посилання апелянта юридично неспроможними в силу вищевикладеного.
За таких обставин правомірним є висновок господарського суду Харківської області про наявність зобов'язання відповідача повернути позивачу 15.531,67грн. надлишково сплаченої суми орендної плати та невикористаний гарантійний платіж у сумі 46.598,00грн. (у матеріалах справи відсутні докази виникнення обставин, за яких відповідач мав би право використати гарантійний платіж), у зв'язку з цим суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Своєю чергою, за змістом ст.ст.549, 611, 625 ЦК України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних та інфляційних.
Оскільки матеріали справи свідчать про неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем, останній цілком управнений був вимагати сплати заявлених до стягнення нарахувань на суму прострочених виконанням грошових зобов'язань.
Перевіривши здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" розрахунок, господарський суд Харківської області дійшов висновку, що він є таким, що відповідає обставинам та вимогам чинного законодавства. Апелянтом протилежного не доведено.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Фізичної особи Фальк О.В. підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи Фальк Олександра Володимировича , м.Південне Харківської області, на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2019р. (повний текст складено та підписано 01.07.2019р.) у справі №922/494/19 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2019р. (повний текст складено та підписано 01.07.2019р.) у справі №922/494/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2019р.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя Л.Ф. Чернота