27.09.2019 Справа №607/15250/19
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Герчаківської О.Я.,
за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДОП18 № 233930 від 13 квітня 2019 року, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДОП18 № 233930 від 13 квітня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно вказаної постанови, 13 квітня 2019 року о 03 год. 25 хв. в с. Прошова, вул. Центральна, Тернопільського району водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснюючи поворот праворуч, не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2б, під час перевірки документів водій не мав та не пред'явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України. Постановою застосовано щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425. Позивач вважає, що ця постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки поліцейський її виніс з порушенням норм процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права та без дотримання вимог ст. 245 КУпАП. Вказаних в постанові правопорушень ОСОБА_1 не вчиняв, а також не керував транспортним засобом ВАЗ 2108 з номерним знаком НОМЕР_1 , оскільки він йому не належить. В постанові зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилася від підписання постанови. Проте, позивач не відмовлявся від підписання цієї постанови, оскільки не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та відповідно не мав жодної можливості підписати цю постанову. В постанові вказано, що адміністративне правопорушення вчинено 13 квітня 2019 року о 03 год. 25 хв. в с. Прошова Тернопільського району, проте цього ж дня вже о 03 год. 35 хв. в м. Тернопіль по вул. Степова, 45 складався протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 243211, до якого вже було долучено копію оскаржуваної постанови. Ці обставини, на думку позивача, свідчать про незаконність постанови та про те, що викладені в ній факти, не відповідають дійсності. Отже, оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідачем не наведено належних та допустимих доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, а тому в даному випадку відсутня подія та склад правопорушення. Позивач дізнався про існування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №233930, та ознайомився з нею лише 18 червня 2019 року під час розгляду Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області справи №607/9835/19 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначена постанова листом йому не відправлялась, тому він не мав можливості ознайомитись з нею раніше.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просить суд поновити строк для звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Серія ДПО18 №233930 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; скасувати постанову серія ДПО18 №233930 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення, та закрити провадження по справі.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДОП18 № 233930 від 13 квітня 2019 року. Постановлено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
29 липня 2019 року судом зареєстровано письмові пояснення позивача ОСОБА_1 , в яких він зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. Крім цього, працівниками Тернопільського районного відділення поліції не надано суду жодного доказу, які могли б підтверджувати вину позивача у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень. Також, у провадженні суду перебувала справа №607/9835/19 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З протоколу, яким фіксується факт вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП виходить, що нібито підставою зупинки транспортного засобу і огляду ОСОБА_1 на предмет алкогольного сп'яніння було порушення ним правил дорожнього руху за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, про що і було складено відповідну постанову. Із самого змісту постанови стає зрозумілим, що викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення є суперечливим з іншими доказами. В межах даної справи працівниками поліції надано на розгляд суду ряд відеозаписів з нагрудних відеокамер щодо обставин даного правопорушення. За результатами судового розгляду у справі №607/9835/19 за ч. 1 ст.130 КУпАП, 5 липня 2019 року судом прийнято постанову, якою закрито провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Позивач вважає, що відповідачем не доведено винуватість ОСОБА_1 , в його діях відсутній склад правопорушення, крім того, порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач та його представник, адвокат Гордєєв Ю.В. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, посилалися на обставини, викладені в письмових поясненнях, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області в судове засідання не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином неодноразово, відзиву не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії ДПО18 № 233930 від 13 квітня 2019 року о 03 год. 25 хв. ОСОБА_1 в с. Прошова, вул. Центральна, АДРЕСА_1 району, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи поворот праворуч, не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2б, під час перевірки документів водій не мав та не пред'явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Також, із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 243211 від 13 квітня 2019 року слідує, що 12 квітня 2019 року о 22 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 в с. Прошова, вул. Центральна, АДРЕСА_1 району, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. На місці зупинки продувати алкотестер «Драгер» відмовився. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, номер відмови 118, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2019 року (справа № 607/9835/19) адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП провадженням закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Із змісту вказаної постанови слідує, що в адміністративних матеріалах відсутні докази того, що автомобіль здійснював рух за описаних у протоколі обставин, а ОСОБА_1 виконував функції його водія. Окрім цього, немає доказів того, що останній відмовився від огляду на місці зупинки в присутності двох свідків, про що вказано у протоколі. З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху за ознаками ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 233930 від 13 квітня 2019 року, вбачається, що описана у ній подія мала місце 13 квітня 2019 року о 03 год. 25 хв., тоді як протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП був складений за результатами подій, котрі мали місце 12 квітня 2019 року о 22 год. 30 хв. Таким чином вказана постанова є неналежним доказом у даній справі, позаяк не містить інформації про обставини, котрі підлягають доказуванню.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В силу ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ст. 31 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху (ст. 40 Закону України «Про національну поліцію»).
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чого в даному випадку інспектором дотримано не було.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
У відповідності до пункту 9.2б водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Диспозицією ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно підпункту а) пункту 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, крім інших, передбачених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України документів, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
В свою чергу, диспозиція ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, тобто здійснив поворот праворуч, не увімкнувши покажчик повороту відповідного напрямку, а також не мав та не пред'явив для перевірки посвідчення водія.
Наданий для огляду в судовому засіданні відеозапис, який був предметом дослідження в ході розгляду справи № 607/9835/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, також не містить доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, про які зазначено в оскаржуваній постанові.
За вказаних обставин, беручи до уваги те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, який жодних доказів правомірності оскаржуваної постанови не надав та доказів на підтвердження події правопорушень та вини ОСОБА_1 в їх вчиненні, судом не здобуто, суд приходить до переконання про недоведеність Тернопільським районним відділенням поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області наявності в діях позивача складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст.1 26 КУпАП.
З огляду на встановлені обставини, суд робить висновок, що прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, враховуючи те, що позивач дізнався про існування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 №233930, та ознайомився з нею лише 18 червня 2019 року під час розгляду Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області справи №607/9835/19 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд приймає рішення про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №233930 від 13 квітня 2019 року.
На підставі ст. 55 Конституції України, ст. 9, 22, 121, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДОП18 № 233930 від 13 квітня 2019 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДОП18 № 233930 від 13 квітня 2019 року.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДОП18 № 233930 від 13 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 , ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Тернопільське районне відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, місцезнаходження: бульвар Т.Шевченка,10, м. Тернопіль.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська