17.09.2019 Справа №607/17673/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Грицай К.М.,
за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Золочівського ВП ГУНП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №300507 від 16.07.2019 року, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Золочівського ВП ГУНП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №300507 від 16.07.2019 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що зміст зазначеної постанови не відповідає фактичним обставинам справи, які мали місце та підлягає до скасування, оскільки позивач не порушував Правил дорожнього руху України.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує з мотивів наведених у позовній заяві.
Представник відповідача Золочівського ВП ГУНП у Львівській області в судове засідання не з'явився, та не повідомив суду причини своєї неявки, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву суду не подав.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 205, ч.9 ст. 205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності учасників справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, з'ясувавши обставини, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО18 №300507 від 16.07.2019 року, вбачається, що водій ОСОБА_1 , 16.07.2019 року о 17 год. 00 хв. на 55 км автодороги Тернопіль-Львів-Рава Руська, керуючи автомобілем марки «BMW - 535», державний номерний знак « НОМЕР_1 », проїхав на заборонений (червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заві зазначає, що інспектором було винесено постанову без жодного доказу його вини, зокрема, відсутня відео фіксація, пояснення свідків тощо. Крім того, вказує, що інспектором не встановлено конкретне місце вчення правопорушення, лише зазначено 55 км а/д Тернопіль-Львів-Рава Руська, який має значну протяжність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення.
Проте, як вбачається із спірної постановисерії ДПО18 №300507 від 16.07.2019 року, у ній зазначено про вчинення правопорушення на автодорозі 55 км а/д Тернопіль-Львів-Рава Руська, тобто не вказане точне місце вчинення правопорушення.
Відповідачем, в порядку п.8 ч.9 ст.171 КАС України, до початку судового засідання не подано відзив на позовну заяву та докази, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження, яку йому надіслано, хоча відповідно до ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, відсутність відеозапису також не дає можливості встановити факт дотримання інспектором поліції при складанні оскаржуваної постанови положень КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Сама по собі постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Вказані вище обставини та відсутність належних доказів на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП), свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО18 №300507 від 16.07.2019 року, слід скасувати та закрити провадження у справі.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 5,77,241-243, 250, 255, 257, 271, 286, 297, п.п. 15.5 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, ст.ст. 33, 122, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Золочівського ВП ГУНП у Львівській області (місцезнаходження: вул. Шашкевича, 43, м. Золочів, Золочівський район, Львівська область) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №300507 від 16.07.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності на накладено адміністративне стягнення у вигляді 425 грн. штрафу - задовольнити, наведену постанову - скасувати та закрити провадження у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного судуабо через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.
Головуючий суддяК. М. Грицай