1Справа № 335/6681/19 1-кп/335/651/2019
10 жовтня 2019 р. м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, кримінальне провадження №12019080060000195 від 22.01.2019 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українець, громадянин України, який має середню освіту, працевлаштований не офіційно, не одружений,який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше засуджений: 17.09.2007 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 307, ст. 304, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст. 69, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднати до приговору 12.07.2006 року, визначити позбавлення волі на 4 роки;27.12.2011 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ч. З ст. 357, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 06.10.2016 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком на 3 місяці,
за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
10.01.2019, у денний час, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщені своєї квартири АДРЕСА_2 , таємно викрав холодильник фірми «Дніпро ДХ 243 010», в корпусі білого кольору, який належить потерпілій ОСОБА_6 , чим завдав останній матеріальну шкоду на суму 5000 гривень 00 копійок.
Крім того, 13.01.2019, у денний час, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщені своєї квартири АДРЕСА_2 , таємно викрав двомісний розкладний диван, з двома подушками, обшивка з тканини бархат, коричневого кольору, який належить потерпілій ОСОБА_6 , чим завдав останній матеріальну шкоду на суму 5000 гривень 00 копійок.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 10000 гривень.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, повністю визнав себе винуватим, щиро розкаявся та пояснив, що він мешкав разом із потерпілою в квартирі, яка йому належить і одного дня у січні 2019 року, потерпіла пішла від нього та залишила у його квартирі свої речі. Він знаючи, що ці речі належать потерпілій, у тому числі холодильник фірми «Дніпро» та двомісний розкладний диван, розпорядився ним на власний розсуд- стару річ викинув, а іншу - продав та отримав кошти . У скоєному кається, зазначив, що працевлаштований за трудовим договором водієм, вчинення злочину було обумовлено його емоційним станом і подібного у подальшому не повториться.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Потерпіла в у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутністю, просила суд суворо покарати обвинуваченого.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у даному кримінальному провадженні щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при вищевикладених обставинах доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до вимог ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, характер і ступінь суспільної небезпеки, сукупність усіх фактичних обставин, які його характеризують: обстановку і спосіб злочинного діяння, його наслідки, суму завданої потерпілій матеріальної шкоди, яка не відшкодована; дані, що характеризують особу винного, а також те, що ОСОБА_4 , на диспансерному обліку у лікарів психіатра не перебуває, з 2016 ро 2017 рік перебував на профілактичному обліку у лікаря нарколога, має постійне місце проживання, раніше засуджувався.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_4 визнав свою вину, щиро розкаявся.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
За наведених обставин кримінального провадження, тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, думки потерпілої, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, проте не у мінімальному розмірі.
З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявність пом'якшуючої покарання обставини, суд прийшов до висновку, що обвинувачений на теперішній час загрози для суспільства не становить, має місце роботи, є працездатним, суспільно корисним, прагне усунути наслідки скоєного, щиро кається.
Суд враховуючи позицію прокурора, який просив суд призначити покарання із застосуванням ст. 75,76 КПК України, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання, тяжких наслідків від скоєного не настало та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі, вважає, що забезпечити виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без реального відбування ним покарання, без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов'язків органами пробації протягом іспитового строку, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого
Речові докази відсутні. Процесуальні витрати відсутні.
Під час судового розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження не надходило, тому підстав для цього суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши йому покаранняу виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, у зв'язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокуроруУчасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1