Справа № 162/626/13-к Провадження №11-кп/802/499/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2
09 жовтня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в режимі відео конференції у приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Маневицької прокуратури Волинської області ОСОБА_9 на ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 01.07.2019 року, якою відмовлено у задоволенні подання інспектора Любешівського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_10 про скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання ОСОБА_7 за вироком Любешівського районного суду Волинської області від 21.06.2013 року, -
Даною ухвалою відмовлено у задоволенні подання інспектора Любешівського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_10 про скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Любешів Волинської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою , неодруженого, на даний час утримуваного під вартою у ДУ «Київський СІЗО» Міністерства юстиції Київської області, засудженого вироком Любешівського районного суду Волинської області від 21.06.2013 року за ч.1 ст.289 до 5 (п'яти) років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки.
У поданій апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу місцевого суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, не застосування закону, який підлягає застосуванню, а також у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Вказує, що суд належним чином не дослідив доказів, які вказують на порушення обов'язків засудженим ОСОБА_7 .
У поданій заяві ОСОБА_7 просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити ухвалу місцевого суду без змін. Просить врахувати дані про його стан здоров'я.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, виклав основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечили апеляційну скаргу, просили ухвалу суду залишити без змін, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлено, що у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням для відбування покарання.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч.2 ст.78 КК України (ч.2 ст.166 КВК України) у разі, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Вказана стаття до поважних причин неявки засудженого до кримінально - виконавчої інспекції відносить несвоєчасне одержання запрошення, хворобу та інші обставини, що фактично позбавляють засудженого своєчасно прибути за викликом.
При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, підставою для подачі подання про скасування звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання стало те, що останній не бажав дотримуватись порядку та умов відбування покарання з випробувальним терміном, умисно ухилявся від обов'язків, покладених на нього судом, не з'являвся на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин та змінив місце постійного проживання, не повідомивши про це кримінально-виконавчу інспекцію.
Згідно подання, засуджений тричі, а саме: 07,15 та 25 жовтня 2019 року не з'являвся для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції. Разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження того, що ОСОБА_7 отримував виклики на вказані дати.
Сам ОСОБА_11 вказував на причини неявки та їх поважність. Суду пояснив, що виклики на вказані дати не отримував, оскільки за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , куди направлялись повістки органом пробації - не проживав, так як через хворобу був змушений переїхати на проживання до родички, яка його доглядала певний період часу. Запевнив, що умислу не виконувати покладені на нього обов'язки не мав.
Такі показання засудженого підверджуються показаннями свідка ОСОБА_12 , яка вказала, що на початку вересня 2013 року доглядала ОСОБА_7 за місцем свого проживання - с. Лище Луцького району Волинської області, оскільки останній через важку травму не міг самостійно рухатись. Вказує, що ОСОБА_7 проживав за її адресою близько 6 (шести) місяців.
Згідно довідки Любешівської ЦРЛ від 21.09.2015 року, ОСОБА_7 у 2013 році мав відкритий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням (а.с.87).
Детально проаналізувавши причини неявки ОСОБА_7 до органу пробації для реєстрації, відсутність застережень та притягнення до адміністративної відповідальності під час іспитового строку, на думку апеляційного суду, підстави для направлення засудженого у місця позбавлення волі - відсутні.
Окрім того, на момент розгляду подання сплив трирічний термін іспитового строку, визначений вироком Любешівського районного суду Волинської області від 21.06.2013 року.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду про те, що сукупність наведених фактів та причин неявок ОСОБА_7 на реєстрацію до органу пробації не дає переконливих підстав вважати, що останній не бажає стати на шлях виправлення та не виконувати покладені на нього обов'язки.
Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст. 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 01 липня 2019 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді