Справа № 161/16242/19 Провадження №11-сс/802/572/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід. Доповідач: ОСОБА_2
07 жовтня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваної - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2019 року про відмову у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 (ЄРДР № 12019030010002212),
Старший слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, працюючої молодшою медичною медсестрою у «Дитячій міській лікарні», згідно ст. 89 КК України раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019030010002212.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2019 року у задоволені клопотання слідчого відмовлено та обрано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, до 26 листопада 2019 року включно, з покладенням обов'язків, визначених п.п.1, 2, 9 ч. 5 ст.194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим не надано доказів про наявність ризиків зазначених в клопотанні, які б давали достатні підстави суду вважати, що підозрювана ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК України, тому прийшов до висновку про неможливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною. Посилається на те, що у випадку незастосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадження, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, підозрювану ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_7 , які заперечили проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Із матеріалів кримінального провадження убачається, що при розгляді справи в суді першої інстанції прокурором не наведено достатніх підстав для застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Хоча слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, однак не довели наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що підозрювана ОСОБА_8 може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, та що застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить виконання покладених на останню процесуальних обов'язків.
З урахуванням зазначених обставин суд обґрунтовано відмовив у застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Правильність такого висновку у колегії суддів сумнівів не викликає, так як до суду апеляційної інстанції прокурором також не представлено переконливих доказів про необхідність застосування щодо ОСОБА_8 саме такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки при вирішенні питання про застосування щодо неї саме такого запобіжного заходу слідчим суддею вірно враховано усі дані про особу підозрюваної, зокрема те, що ОСОБА_8 вину визнає повністю, щиро розкаюється, має постійне місце проживання та роботи, є членом громадської організації «Терне Рома», де позитивно характеризується, що свідчить про її міцні соціальні зв'язки, на даний час перебуває у громадянському шлюбі із гр. ОСОБА_11 , який переніс ішемічний інсульт та потребує постійного догляду, крім того ОСОБА_8 також хворіє та періодично лікується, відомостей про ухилення чи неявку підозрюваної до слідчого, прокурора чи суду в судовому засіданні не встановлено, будь-яких дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків не вчинялося.
Враховуючи ту обставину, що судом відповідно до ст.181 КПК України визначено заборону підозрюваній, цілодобово залишати житло, це дозволить запобігти іншим ризикам, наявність яких доводились прокурором при розгляді даного клопотання за доводами апеляційної скарги .
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що обраний ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2019 року запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, є достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Враховуючи наведене апеляційний суд законних підстав для скасування ухвали слідчого судді, постановлення нової ухвали і застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 336, 405, 407 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2019 року щодо ОСОБА_10 - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: