Справа № 761/40274/17
Провадження № 2-а/761/27/2019
09 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.М.,
при секретарі: Яворській А.А.
за участі:
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: ОСОБА_2 ,
представника відповідача: Саранчи А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення,
В листопаді 2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним адміністративним позовом до відповідача Адміністративної комісії при виконавчому органі КМР (КМДА), в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 1515 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовував тим, що 19 червня 2017р., його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Розгляд питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення відбувся у його відсутність, оскаржувану постанову позивач не отримував, а про накладення на нього адміністративного стягнення дізнався після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Рибака М.А. від 10 листопада 2017р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.
Розпорядженням від 22 листопада 2018р. за № 01-08-1423 здійснено повторний автоматичний розподіл справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 листопада 2018р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина В.О. від 29 листопада 2018р. прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
18 лютого 2019р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 53-61), в якому сторона відповідача проти позову заперечила, зазначаючи, що відповідач правомірно притягнув позивача до відповідальності, оскільки останнім були порушено п. 13.3.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням КМР від 25 грудня 2008р. № 1051/1051, у зв'язку з розміщенням позивачем без дозвільної документації тимчасової споруди (автокав'ярні), тобто вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.
25 березня 2019р. стороною відповідача були подані додаткові письмові пояснення (а.с. 70-73).
Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просили суд позов задовольнити, наголошуючи, що позивач не отримував оскаржувану постанову, про яку дізнався на стадії її примусового виконання.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, наведених у відзиві на позов, зазначивши, що позивачу було надіслано копію оскаржуваної постанови простою кореспонденцією.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 червня 2017р. відносно позивача відповідачем було винесено постанову №1515 про накладення адміністративного стягнення про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та із визначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1360,0 грн.
При цьому, змістом даної постанови визначено, що 19 червня 2017р. позивач ОСОБА_1 порушив п. 13.3.1 Правил благоустрою території, а саме: самовільне зайняття частини території об'єкту благоустрою - розміщення автокав'ярні без відповідної дозвільної документації (вул. Еспланадна, 20).
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак, не зважаючи на те, що згідно вищевказаної норми Закону, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у оскаржуваній постанові, не надано будь-якої оцінки поясненням позивача, при цьому посадова особа при складанні оскаржуваної постанови, посилалась на пояснення позивача надані ним при складанні протоколу без зазначення номеру відповідного протоколу та дати його складання (а.с. 61). Разом з тим, в протоколі від 11 травня 2017р. позивач зазначив лише, що він ознайомився з змістом складеного протоколу про адміністративне правопорушення № 0303110 (а.с. 58).
Крім того, суду взагалі не надано доказів скоєння позивачем правопорушення зазначеного у постанові від 19 червня 2017р., в порядку ст. 251 КУпАП, а саме щодо фіксування зазначених подій технічними приладами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів.
Твердження сторони відповідача, що факт порушення позивачем відповідних Правил благоустрою підтверджується фотокарткою до протоколу (а.с. 59), судом оцінюється критично, оскільки з вказаної фотокартки не можливо встановити територіально місцезнаходження транспортного засобу, дату її створення, а також відсутні відомості ідентифікації транспортного засобу. Як і відсутні будь-які зображення на вказаній фотокартці позивача.
З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що відповідачем, в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винний позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ, у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, в порушення вказаних вимог, посадовою особою не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
У відповідності з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295, пп.15.5 п. 15 Розділу VIІ «Перехідні положення» КАС України; ст. ст. 38, 152, 251, 254, 280, 289 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 1515 про накладення адміністративного стягнення від 19 червня 2017р.
Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: