760/16551/19
1-кс/760/8801/19
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
08 жовтня 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Група компаній «Беті» про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження №42017000000002273,-
адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Група компаній «Беті», звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна (коштів), які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Група компаній «Беті»(ЄДРПОУ 37739429), відкритих у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» ( МФО 300711) накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.12.2017 у справі №757/76209/17-к.
Обґрунтовуючи подане клопотання представник власника майна зазначає, що арешт було накладено незаконно та необґрунтовано. Так, в матеріалах справи відсутні докази та/або посилання на такі докази, які б свідчили про взаємозв'язок ТОВ «Група компаній «Беті» з компаніями, які зазначені в клопотанні і мали будь-яке відношення до КП «Київміськсвітло» та службовими особами ПАТ «Трест «Київелектромонтаж», ТОВ «Будівельна компанія «Новітні технології», ТОВ «Буденергомонтаж-8», ТОВ «Будівельна компанія «Кірос» і, відповідно, відсутні будь-які логічні та об'єктивні підстави для накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунку товариства і були здобуті в ході господарської діяльності останнього.
В судове засідання представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Доводи за клопотанням підтримав.
Слідчий Соломянського УП ГУ НП у м. Києві в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного висновку.
Із наявних матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002273 від 17.07.2017 за фактом розтрати службовими особами КП «Київміськсвітло» шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою з членами тендерного комітету КП «Київміськсвітло» та службовими особами ПАТ «Трест «Київелектромонтаж», ТОВ «Будівельна компанія «Новітні технології», ТОВ «Буденергомонтаж-8», ТОВ «Будівельна компанія «Кірос», ТОВ «Група компаній Беті» державних коштів в особливо великих розмірах під час проведення державних закупівель, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. ст. 191 КК України.
21.12.2017 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва постановлено ухвалу у справі №757/76209/17-к про задоволення клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженню № 42017000000002273, відповідно до якої накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Група компаній «Беті» в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк».
Згідно відповіді на адвокатський запит вих. №330-аз1325/55-2019 від 15.08.2019 досудове розслідування кримінального провадження за № 42017000000002273 на даний час проводиться слідчим відділом Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві (Т.3, а.с.11).
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «Група компаній «Беті» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2017 року у справі №757/76209/17-к при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунках ТОВ «Група компаній «Беті'можуть бути предметом вчинення злочину, а також перебувають у власності юридичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру. Накладення арешту на майно товариства сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення - може призвести до незворотних наслідків.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Як встановлено судовим розглядом та вбачається з матеріалів кримінального провадження, посадовим особам ТОВ «Група компаній «Беті'в порядку ст. 1, 42 ч. 1, 111 ч. 3, 276 ч. 1, 278 КПК України не було повідомлено про підозру, так само, як і відсутні докази того, що грошові кошти на рахунках товариства є предметом кримінального правопорушення.
При цьому, слідчий суддя визнає переконливими та змістовними посилання адвоката на те, що через накладення зазначеного арешту на кошти товариства, останнє понесло значні збитки, а держава недоотримала податків від запланованої законної операції, в разі залишення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Група компаній «Беті», товариство буде продовжувати нести збитки та недоотримувати запланований прибуток і, відповідно, не зможе сплачувати передбачені законодавством податки, що негативно позначиться не тільки на роботі самого товариства, а і на наповненні державного бюджету України.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази вчинення злочинів за участю ТОВ «Група компаній «Беті», наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків ТОВ «Група компаній «Беті» взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Група компаній Беті» належним йому майном, у зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Окрім того, слідчий суддя враховує ту обставину, що з часу накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Група компаній «Беті» пройшло півтора року, у той же час органом досудового розслідування слідчому судді не надано доказів на підтвердження того, що відносно ТОВ «Група компаній «Беті», який має відкритті банківські рахунки в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» та на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2017 року накладено арешт, провадиться досудове розслідування, а майно на яке накладено арешт є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.12.2017 у справі №757/76209/17-к на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Група компаній Беті» (ЄДРПОУ 37739429), відкритих у Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» ( МФО 300711).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1